Ухвала суду № 55076934, 14.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 р.Справа № 818/2646/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 818/2646/15

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

до ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 року № 0002361501/13196.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 р. адміністративний позов Управління майна комунальної власності Сумської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 16.04.2015 року № 0002361501/13196.

Державна податкова інспекція у м. Сумах, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу, вважає , що під час розгляду справи судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права , просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р., прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову повністю.

Управління майна комунальної власності СМР заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає винесену постанову суду від 22.10.2015 року такою, яка відповідає вимогам чинного законодавства, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 03.04.2015 року ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку платіжної дисципліни податкового зобов'язання по ПДВ згідно із податковими деклараціями з ПДВ за січень та лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2015 за №676/18-19-15-01 (а.с.8-9).

Камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість, згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 року (№9008079384 від 19.02.2014), за лютий 2014 року (№9014463379 від 19.03.2014), чим порушено пункт 57.1 статті 57 глави 4 розділу II, пункт 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами і доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки Управлінню майна комунальної власності СМР за несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов'язання по ПДВ, а саме за затримку сплати ПДВ до бюджету на 389 календарних днів в сумі 276996,20 коп., винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 за №0002361501/13196 про сплату штрафу з ПДВ в сумі 55399,20 грн. (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що матеріали справи не містять доказів дотримання податковим органом Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" щодо порядку проведення камеральної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п. 75.1.1 Податкового Кодексу України).

Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (ст.76 Податкового Кодексу України).

Тобто, податковим законодавством передбачено проведення камеральної перевірки лише виключно з метою перевірки податкової звітності платника податків, а не своєчасної сплати податків та зборів. З метою перевірки своєчасності, достовірності та повноти сплати податків та зборів Податковим кодексом України передбачено проведення документальної перевірки відповідно до вимог п.п.75.1.2 Податкового Кодексу України.

Матеріали справи свідчать , що податковим органом було зазначено про проведення 03.04.2015р. камеральної перевірки податкових декларацій за січень та лютий 2014 р., при цьому жодних порушень даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків податковим органом встановлено не було.

Тобто, фактично податковим органом проведено документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень та лютий 2014р.

Крім того, податковим органом не дотримано порядок проведення камеральної перевірки.

Так, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: - з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; - з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що будь-яких заяв до ДПІ у м. Сумах щодо проведення Управління майна комунальної власності Сумської міської ради не подавало, до суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

Відсутні докази того, що дохід позивача за перевіряємий період перевищує 20 млн. грн.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ у м. Сумах на проведення камеральної перевірки платіжної дисципліни податкового зобов'язання по ПДВ згідно із податковими деклараціями з ПДВ за січень та лютий 2014 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради або що оскаржувану перевірку проведено згідно рішення суду або згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене , доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмірі судового збору становить 2 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірі мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги носять майновий характер.

Таким чином, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання Управління майна комунальної власності Сумської міської ради апеляційної скарги по справі за позовом майнового характеру становить 2009 грн. 70 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт, звертаючись із апеляційною скаргою, не надав доказів сплати судового збору, але заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 року клопотання апелянта було частково задоволено та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 стаття 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суми судового збору в розмірі 2009 грн. 70грн.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 818/2646/15 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 2009,70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2016 р.