Постанова № 55076870, 14.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15392/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просило

визнати протиправною та скасувати вимогу від 02 липня 2015 року №Ю-1830-03 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 1 211 761,99 грн. та зобов'язати відповідача списати недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за лютий 2014 року за вказаною вимогою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що датою початку тимчасової окупації АР Крим є 20 лютого 2014 року, а тому за законом заборгованість підприємства зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за лютий 2014 року підлягає списанню.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 02 липня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1830-03, згідно якої від позивача вимагалося сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1 211 761,99 грн.

Вказана вимога отримана позивачем 20 липня 2015 року, однак вважаючи, що оскаржувана вимога є протиправною, а вказана заборгованість відповідно до положень підпункту "а" пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» підлягає списанню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2014 року виникла у позивача 21 березня 2014 року, тобто до дати початку тимчасової окупації, якою вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно підпункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2014 року позивачем за вихідним №10-2/29-18 сформовано та подано до органу доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за лютий 2014 року за формою №Д4.

Згідно пункту 8 таблиці №1 «Нарахування єдиного внеску» звіту від 13 березня 2014 року вих.№10-2/29-18 за лютий 2014 року, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 1 249 789,66 грн.

В зв'язку з несплатою вищеозначеної суми недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у порядки та строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачем було винесено оскаржувану вимогу від 02 липня 2015 року №Ю-1830-03.

Разом з тим, відповідно до підпункту "а" пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Вирішуючи дану справу суд першої інстанції керувався пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнано дату набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової» від 15.09.2015 № 685-VIII, що набрав чинності 09.10.2015, статтю 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено частиною другою наступного змісту: « Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року", а пункти 12.1 і 12.2 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» виключено.

Таким чином, враховуючи що недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2014 року виникла у позивача 21 березня 2014 року, тобто після початку тимчасової окупації АР Крим, - на переконання колегії суддів, вказана заборгованість підлягає списанню на підставі підпункту "а" пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, що на момент винесення оскаржуваної вимоги відповідні зміни до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» щодо визначення дати початку тимчасової окупації АР Крим внесені не були, а тому при її винесенні податковий орган діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Законом, а тому вона не підлягає визнанню протиправною, однак підлягає скасуванню як така, що суперечить чинним положенням законодавства.

Також зважаючи на те, що саме по собі скасування оскаржуваної вимоги не зумовлює повного захисту прав позивача, оскільки не звільняє підприємство від обов'язку сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2014 року, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача списати недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за лютий 2014 року у сумі 1 211 761,99 грн. за оскаржуваною вимогою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Натомість судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав до задоволення позову, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасування, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02 липня 2015 року №Ю-1830-03.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві списати з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за лютий 2014 року у сумі 1 211 761,99 грн. на підставі пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.