Постанова № 55076813, 13.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/764/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп" (далі - ТОВ "Гараж Мобайл Груп") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2014 р. №0002392201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Гараж Мобайл Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, у серпні 2014 року ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Компанія БТС" та ТОВ "ДФ Плюс" за березень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.08.2014 р. №454/22-3/35040775.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 1 298 000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.09.2014 р. №0002392201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1947000,00 грн., з яких: 1298000,00 грн. - за основним платежем та 649000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Отже, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач як замовник мав господарські відносини з ТОВ "Компанія БТС" (виконавець) на підставі договору від 01.03.2014 р. №17 про надання клінінгових послуг та договору від 01.03.2014 р. №18 про надання послуг завантаження та розвантаження вантажу.

Згідно умов договору №17, виконавець зобов'язався за завданням замовника протягом терміну дії договору надавати клінінгові послуги, а замовник зобов'язався приймати і оплачувати роботу виконавця. Як убачається з договору, метою клінінгових послуг є: комплексне прибирання об'єктів торгівлі, офісних приміщень (кабінетів), указаних у Додатку, який є невід'ємною частиною цього договору. Вартість послуг: прибирання забрудненої площі - 75,00 грн. за 1 м2 з ПДВ; миття вікон, вітрин - 10 грн. за 1 м2 з ПДВ. У Додатку № 1 до вказаного договору перелік, що складається з 240 об'єктів торгівлі, де виконавець повинен був надавати послуги з прибирання, які розташовані по всій території України.

Відповідно до пп. 2.1.3, 2.1.4 договору №17, після завершення виконуваних послуг, виконавець складає замовникові звіт про результати виконаних робіт. Отримані в результаті звіту дані мають бути оформлені у вигляді звідних таблиць, звітів або в іншому вигляді.

На підтвердження реальності виконання договору №17, позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2014 р. №ОУ-0000046, податкову накладну від 31.03.2014 р. №46, звіт про виконані роботи за березень 2014 року, платіжні доручення №32762 від 23.04.2014 р., №32806 від 24.04.2014 р., №36121 від 13.06.2014 р., №43647 від 07.10.2014 р.

Відповідно до умов договору №18, виконавець зобов'язувався організувати та забезпечити надання послуг з ручного завантаження та розвантаження вантажу на складі замовника, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню і кріпленню вантажу, його сепаруванню тощо. Послуги надаються за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22.

На підтвердження реальності виконання договору №18, позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2014 р. №ОУ-0000044, податкову накладну від 31.03.2014 р. №45, платіжні доручення №32818 від 13.05.2014 р., №32814 від 13.05.2014 р., №33421 від 06.05.2014 р., №33440 від 06.05.2014 р., №33815 від 13.05.2015 р. №34368 від 20.05.2014 р., №34369 від 20.05.2014 р., №34267 від 20.05.2014 р.

Суд першої інстанції дослідивши такі первинні документи дійшов висновку про їх неповноту та недостатність для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положення статті 11 КАС України зобов'язують суд до активного вжиття заходів щодо з'ясування обставин справи.

На запит суду апеляційної інстанції, ТОВ "Гараж Мобайл Груп" було надано суду ряд інших документів на підтвердження реальності виконання вказаних договорів.

Зокрема, позивачем надано наказ від 01.03.2014 р. №01/03/2014-10 про призначення відповідальних за здійсненням контролю за ходом виконання робіт. Згідно наказу встановлювався механізм контролю та внутрішнього звітування за виконання контрагентом позивача договірних зобов'язань з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та виконання послуг з комплексного прибирання в магазинах за переліченими адресами. Перелік відповідальних осіб визначався в наказі. Навантажувально-розвантажувальні роботи проводилися за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22. Контроль за виконанням здійснював начальник логістики ТОВ "Гараж Мобайл Груп", якого зобов'язували щомісяця звітувати за результатами виконання робіт за підсумками місяця.

Позивачем також надано копію звіту начальника відділу логістики, згідно якого до послуг по розвантаженню вантажу представниками ТОВ "Компанія БТС" входить ручне завантаження на автомобільний транспорт та розвантаження упаковок на склад, розкривання упаковок, підрахунок кількості одиниць товару, перевірка комплектності кожного товару, перевірка кількості і якості. Також в звіті зазначено інформацію про кількість упаковок, які були розвантажені представниками ТОВ "Компанія БТС".

Вказаним наказом також визначався контроль щодо прибирання, який здійснювався в 240 магазинах, а саме визначено конкретних відповідальних осіб по конкретних адресах. Відповідальними за здійснення контролю за виконанням контрагентом послуг комплексного прибирання в магазинах було призначено менеджерів з питань регіонального розвитку. Копії звітів таких менеджерів по торгівельних точках за підсумками місяця наявні в матеріалах справи.

Судом апеляційної інстанції досліджено також надані позивачем документи, зокрема звіти відповідальних осіб про виконання робіт та послуг за договорами, оборотна відомість ТОВ "Гараж Мобайл Груп" (собівартість) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., що підтверджує наявність товарів на складі; договори оренди та суборенди нежитлових приміщень, що підтверджують відношення позивача до приміщень, в яких здійснювалося прибирання приміщень, копії яких наявні в матеріалах справи (8 томів).

Згідно таких договорів, позивач орендує площі, де розміщуються магазини, в яких надавались послуги прибирання. Копії договорів оренди підтверджують право користування приміщенням, де знаходяться магазини та додатково підтверджує, що позивач потребував у здійсненні прибирання таких приміщень.

Оборотно-сальдова відомість свідчить про обсяг закупленого товару, розвантаження-навантаження якого здійснювалося ТОВ "Компанія БТС".

За результатами дослідження таких документів у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про їх достатність для підтвердження дійсного виконання угод.

При цьому, необхідно враховувати, що формальні недоліки первинних документів, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не було надано належної оцінки первинним документам, що надавались позивачем для перевірки.

Зазначені у акті обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Разом з тим, необхідно зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.09.2014 р. №0002392201, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Гараж Мобайл Груп" необхідно задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп" - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж Мобайл Груп" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.09.2014 р. №0002392201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст постанови складено 18.01.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.