ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2016 року м. Київ К/800/32688/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі №310/8056/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання рішень недійсними, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області: по не включенню її в спеціальний (медичний) страховий стаж для нарахування пенсії по вислузі років періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 рік медсестрою санаторію „Нафтохімік" і з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті; по неврахуванні в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 року і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 року, а також на посаді фельдшера в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті з 23.05.2008 року по 31.08.2008 року; по вирахуванні її надбавки за наднормативний стаж роботи в занижених розмірах по показнику наднормативної кількості років і по показнику застосовуваної мінімальної пенсії за віком; по не проведенню індексації пенсії і її підвищення в порядку ч.2 ст.42 Закону № 1058. Визнати недійсним розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську і Бердянському районі Запорізької області від 01.12.2013 року № б/н про перерахунок пенсії, в частині визначення їй коефіцієнта страхового стажу і розміру доплати за наднормативний стаж роботи. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області провести позивачу перерахунок пенсії по вислузі років з 01.04.2014 року з врахуванням: включення в спеціальний (медичний) страховий стаж періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, роботи з 07.06.1983 року по 10.08.1983 рік медичною сестрою санаторію „Нафтохімік" і роботи з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті; вирахування в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 рік і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 рік, а також на посаді фельдшера з 23.05.2008 року по 31.08.2008 рік; коефіцієнта страхового стажу 0,65250 (з урахуванням кратності 1,35) при загальному страховому стажі 48 років і 4 місяці; доплати за 28 років наднормативного страхового стажу роботи; індексації пенсії відповідно до законодавства, підвищення пенсії в порядку ч.2 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на своє звернення від 07.06.2014р. отримала від відповідача розпорядження про перерахунок пенсії від 01.12.2013 р. №б/н; персоніфікованого обліку; розрахунку стажу; розрахунку заробітної плати, відповідно до якого стало відомо, що медичний стаж роботи і доплата за наднормативний стаж їй обчислені не вірно, а саме: при визначенні стажу медичної роботи УПФУ врахувало тільки 25 років, 0 місяців, 28 днів, не включивши в нього наступні періоди: навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стахановському медучилищі - 2 роки, 5 місяців, 28 днів; період роботи медсестрою з 07.06.1983 року по 10.08.1983 року в санаторії „Нафтохімік" - 2 місяці, 4 дні; період роботи дезінфектором з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року в Ліщинівському психоневрологічному будинку інтернаті - 3 роки, 1 місяць. Всього не враховано 5 років, 9 місяців, 2 дні. Зазначені періоди включені в загальний стаж роботи, але не включені в медичний стаж, який дає право на пенсію за вислугу років.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області позов задоволений частково. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонд України в м. Бердянську і Бердянському районі Запорізької області: по не включенню ОСОБА_1 в спеціальний (медичний) страховий стаж для нарахування пенсії по вислузі років періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 року в Стаханівському медичному училищі, з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті; по неврахуванню ОСОБА_1 в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 рік і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 року, а також на посаді фельдшера в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті з 23.05.2008 року по 31.08.2008 рік; по вирахуванні ОСОБА_1 надбавки за наднормативний стаж роботи в занижених розмірах по показнику наднормативної кількості років і по показнику застосовуваної мінімальної пенсії за віком; по не проведенню позивачу індексації пенсії і її підвищення в порядку ч.2 ст.42 Закону № 1058. Розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську і Бердянському районі Запорізької області від 01.12.2013 року № б/н про перерахунок пенсії, в частині визначення позивачу коефіцієнта страхового стажу і розміру доплати за наднормативний стаж роботи визнане недійсним.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську і Бердянському районі Запорізької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по вислузі років з 01.04.2014 року з урахуванням: включення в спеціальний (медичний) страховий стаж періоду навчання з 01.09.1977 року по 28.02.1980 рік в Стаханівському медичному училищі, роботи з 01.03.2005 року по 31.03.2008 року дезінфектором в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті; вирахування в подвійному розмірі (рік - за два роки) періодів роботи в Ліщинівському психоневрологічному будинку - інтернаті на посаді медсестри з 04.01.1988 року по 28.02.2005 рік і з 01.04.2008 року по 22.05.2008 рік, а також на посаді фельдшера з 23.05.2008 року по 31.08.2008 рік; коефіцієнта страхового стажу 0,65250 (з урахуванням кратності 1,35) при загальному страховому стажі 48 років і 4 місяці; доплати за 28 років наднормативного страхового стажу роботи; індексації пенсії відповідно до законодавства: підвищення пенсії в порядку ч.2 ст.42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині позовних вимог позивача було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасоване в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, позивач звернулася з даним позовом до суду з тих підстав, що при призначенні її пенсії за вислугою років неправильно вирахуваний медичний стаж і доплата за наднормативний страховий стаж, а саме: не включення в медичний страховий стаж певних періодів роботи, не врахування стажу в подвійному розмірі, неправильне вирахування коефіцієнту страхового стажу та не проведення відповідної індексації пенсії, відповідач з даним позовом не згідний, вважаючи правильним нарахування пенсії позивачу.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов послався на ті обставини, що наданими позивачем доказами в порушення діючого законодавства позивачу при призначенні пенсії відповідачем не включені спірні періоди у спеціальний медичний стаж, не врахований стаж в подвійному розмірі, неправильно вирахуваний коефіцієнту страхового стажу.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові виходив з того, що відсутні докази щодо здійснення перерахунку відповідачем стажу позивача та коефіцієнтів, а матеріали справи не містять доказів подання позивачем відповідної заяви та прийнятого рішення відповідачем про відмову у її задоволенні.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо неправильного вирахування медичного стажу і доплати за наднормативний страховий стаж при призначенні її пенсії за вислугою років, про що позивачу стало відомо у 2014 р..
Суд першої інстанції заявлений позов розглянув по суті, з рішенням якого не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, оскаржуючи правові позиції суду першої інстанції по суті позовних вимог, з якими відповідач не погоджується.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не переглядав в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції щодо правильності його висновків по суті позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції необґрунтовано послався на відсутність доказів щодо здійснення перерахунку відповідачем стажу позивача та коефіцієнтів, та що матеріали справи не містять доказів подання позивачем відповідної заяви та прийнятого рішення відповідачем про відмову у її задоволенні, що не позбавляє права позивача звернутися з відповідною заявою в порядку визначеному законодавством.
Так, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки відповіді відповідача позивачу на її звернення щодо розрахунку стажу ОСОБА_1 та його висновків, що фактично стосується позовних вимог по даному спору. Не прийняв необґрунтовано апеляційний суд до уваги апеляційну скаргу відповідача по суті заявленого спору та не врахував тих обставин, що позивачем ставиться питання про необґрунтоване не зарахування до спеціального медичного стажу відповідних періодів її роботи та не врахування стажу в подвійному розмірі, що привело до неправильних розрахунків при призначені пенсії, з чим фактично не погоджується відповідач.
З урахуванням вищенаведеного судом апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.
Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Виходячи з наведеного судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності його висновків та правовій оцінці обставин у справі.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді:
Судове рішення № 55075983, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 310/8056/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: