Ухвала суду № 55075972, 12.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Київ К/800/29153/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника ТОВ „Євростандарт-Автогаз" - Скабука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року у справі №816/2649/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз" до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз" звернулося в суд з позовом до Східної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів були надані всі необхідні документи, проте відповідачем безпідставно здійснене самостійне визначення митної вартості товарів за резервним методом, а зроблені митним органом у графі 33 оскаржуваних рішень записи про наявність розбіжностей не відповідають дійсності.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 12 травня 2014 року декларантом товариством з обмеженою відповідальністю „Мівал", одержувач ТОВ „Євростандарт-Автогаз" до митного оформлення був заявлений товар „суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006430 (електронне декларування).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами №806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 30 квітня 2014 року (№№К0846480 - К0846494); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 22 квітня 2014 року №103; 3017 - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (котировки Args) від 6 травня 2014 року; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 15 квітня 2014 року №ЕА-23; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 6 травня 2014 року №ЕА-25; 3325 - рахунок-проформа від 2 квітня 2014 року №00000000006; 4100 - контракт від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №14 від 15 квітня 2014 року; 4103 - додаток №1 від 6 травня 2014 року до додаткової угоди; 4207 - договір про надання послуг митного брокера від 1 лютого 2013 року №1 з позначкою (d); 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 №185.0001056-14 з позначкою (d); 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року з позначкою (d); 7014 - Декларації про походження товару від 30 квітня 2014 року (№№К0846480 - К0846494); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№137, 137а - 137ж, 138, 138а - 138ж); 9610 - Копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року №50713/290414/0001104.

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Декларантом приватним підприємством „Грейпвайн" одержувач ТОВ „Євростандарт-Автогаз" 13 травня 2014 року до митного оформлення був заявлений товар „суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006515 (електронне декларування).

Як встановлено судами, для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами № 806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 30 квітня 2014 року (№№К0846509 - К0846510); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 6 травня 2014 року №116; 3017 - документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (котировки Args) від 6 травня 2014 року; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 25 квітня 2014 року №ЕА-24; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 12 травня 2014 року №ЕА-25; 3325 - рахунок-проформа від 2 квітня 2014 року №00000000006; 4100 - контракт від 23 серпня 2014 року №TR-EA-01 з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - додаток №1 від 12 травня 2014 року до додаткової угоди; 4207 - договір про надання послуг митного брокера від 1 лютого 2013 року №1 з позначкою (d); 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 року №185.0001056-14 з позначкою (d); 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року з позначкою (d); 7014 - Декларації про походження товару від 30 квітня 2014 року (№№К0846509 - К0846510); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№140, 140а); 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року № 50713/300414/0001128.

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Декларантом товариством з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз", одержувач ТОВ „Євростандарт-Автогаз" 20 травня 2014 року до митного оформлення був заявлений товар „суміш газів вуглеводневих марки СПБТ", країна походження - Казахстан, ввезеного позивачем на умовах зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та додаткових угод від 15 квітня 2014 року №14 та від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту за МД №700130000/2014/006783 (електронне декларування).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем були надані документи: 1602 - картка обліку підприємства, яка здійснює операції з товарами №806/2012/0000186 від 26 жовтня 2012 року з позначкою (m); 2719 - накладні УМВС від 6 травня 2014 року (№№К0846526 - К0846533); 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару від 6 травня 2014 року №116; 3105 - рахунок-фактура від 25 квітня 2014 року №ЕА-24; 3105 - рахунок-фактура (інвойс) від 19 травня 2014 року №ЕА-26; 3325 - рахунок-проформа від 05 травня 2014 року №0000000007; 4100 - контракт від 23 серпня 2014 року №TR-EA-01 з позначкою (m); 4103 - додаткова угода №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - доповнення №2 до додаткової угоди №15 від 25 квітня 2014 року; 4103 - додаток №7 від 1 січня 2014 року; 5111 - Сертифікат відповідності (орган із сертифікації) від 13 січня 2014 року№185.0001056-14; 5504 - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 30 квітня 2014 року; 7014 - Декларації про походження товару від 6 травня 2014 року (№№К0846526 - К0846533); 9000 - інші некласифіковані документи (паспорти безпеки №№143, 143а - 143г, 144, 144а- 144б); 9610 - Копія митної декларації країни відправлення від 29 квітня 2014 року №50713/050514/0001163.

Під час виконання митних формальностей посадовою особою митниці було встановлено, що декларантом заявлені суперечливі відомості щодо митної вартості товару. Зокрема, у поданих документах містяться розбіжності, які не дають можливості однозначно підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Зазначене викликало сумніви у достовірності інформації, зазначеної в поданих документах.

Судами встановлено, що по декларації від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430: відповідно до умов пункту 1 додатку №1 від 6 травня 2014 року до додаткової угоди від 15 квітня 2014 року №14 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 12 травня 2014 №700130000/2014/006430 постачання товару „газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/290414/0001104 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 2 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом вказаний контракт митниці не надався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення зазначеного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було.

По декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515: відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/300414/0001128 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 2 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом зазначений контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення вищевказаного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було.

Також, судами встановлено, що по декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783 відповідно до умов пункту 1 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 та відомостей графи 20 митної декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783 постачання товару „газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) №50713/050514/0001163 поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 5 травня 2014 року №0000000007 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом зазначений контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення вищевказаного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було. Відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості відвантаженої партії товару. Згідно вищевказаної додаткової угоди вартість товару складає 227 500 дол.США. Наданий інвойс на передоплату за товар від 25 квітня 2014 року №ЕА-24 на суму 227 500 дол.США. Але згідно платіжного доручення від 6 травня 2014 року №116, яке посилається на даний інвойс, покупцем здійснено передоплату за товар на суму меншу, а саме 209 805,05 дол.США. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність.

Враховуючи викладене, декларанту позивача по кожній декларації було направлене електронне повідомлення із обґрунтуванням неможливості оформлення товару за визначеною ним митною вартістю та запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: 1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 „Розрахунки з іноземними постачальниками" або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632); 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства; 7) інформацію біржової організації за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу), оскільки відповідно до вимог пункту 3.3 наказу Державної митної служби України від 13 липня 2012 року №362 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати з середнім значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу). Митне оформлення товару „газ скраплений марки СПБТ" за митною декларацією від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430 здійснюється згідно інвойсу від 6 травня 2014 року №EA-25.

Крім того, у повідомленнях зазначено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листами від 13 травня 2014 року ТОВ „Мівал" та ПП „Грейпвел" декларант (підприємства-митні брокери) повідомили орган доходів і зборів про неможливість подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару за митними деклараціями від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430, від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 та відмовилися від проведення процедури консультації у рамках статті 55 Митного кодексу України, що не заперечується позивачем.

По податковій декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783 ТОВ „Єврорстандарт-Автогаз" документів контролюючому органу не надано у зв'язку з незгодою.

У рамках виконання вимог частини четвертої статті 54, статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України органом доходів і зборів, декларанту надано письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена та про метод, за яким проведено коригування митної вартості.

За результатами розглянутих документів та цінової інформації, отриманої з ЄАІС ДМСУ Східною митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товару від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000037/1, від 13 травня 2014 року №700000002/2014/000038/2, від 20 травня 2014 року №700000002/2014/000043/1, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень.

Суди першої і апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що надані декларантом документи та докази не підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності рішень відповідача про визначення митної вартості товару.

Так, судам попередніх інстанцій встановлено, що при здійсненні перевірки наданих до митного оформлення документів митним органом були виявлені наступні розбіжності, які не давали можливості митному органу визначитися в правильності заявленої митної вартості товару, зокрема:

1. Поставка задекларованого товару здійснювалася за непрямим контрактом (країна виробництва та країна відправлення відрізняються: виробник - ТОВ "Казахський газопереробний завод" (Казахстан), продавець - ТОВ "Transtech" (Киргизстан), покупець - ТОВ "Євростандарт-Автогаз" (Україна). Тому без перевірки інформації, зазначеної у цьому контракті, простежити та перевірити правильність визначення складових митної вартості товару, у тому числі включення витрат на транспортування не є можливим.

2. Відповідно до умов угоди та відомостей графи 20 митної декларації постачання товару "газ скраплений марки СПБТ" здійснюється на умовах постачання DAР-Гуково-Червона Могила (згідно Інкотермс-2010). Але, згідно відомостей графи 20 митної декларації країни відправлення (Казахстан) поставка здійснена на умовах постачання DAP-Діна Нурпеісова. У зв'язку із цим, у посадової особи Митниці виникли сумніви щодо повноти та правильності включення до митної вартості витрат на транспортування. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність;

3. Відповідно до відомостей рахунку на оплату від 2 квітня 2014 року №0000000006 постачання товару здійснюється згідно контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року. Декларантом вказаний контракт митниці не надавався. Будь-яких роз'яснень з приводу відношення зазначеного контракту №629-65 від 27 грудня 2013 року до угоди від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 декларантом під час декларування надано не було;

4. Відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди від 25 квітня 2014 року №15 до зовнішньоекономічного контракту від 23 серпня 2013 року №TR-EA-01 покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від вартості відвантаженої партії товару. Згідно вищевказаної додаткової угоди вартість товару складає 227 500 дол.США. Наданий інвойс на передоплату за товар від 25 квітня 2014 року №ЕА-24 на суму 227 500 дол.США. Але згідно платіжного доручення від 6 травня 2014 року №116, яке посилається на даний інвойс, покупцем здійснено передоплату за товар на суму меншу, а саме 209 805,05 дол.США. Декларантом під час декларування не було надано пояснень чи відповідних підтверджуючих документів, які б спростовували таку розбіжність.

Згідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару /частина шоста статті 53 Митного кодексу України/.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Виходячи з наведених законодавчих норм до компетенції органу доходів і зборів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була визначена позивачем на підставі документів, що містять розбіжності, тому відповідачем правомірно запропоновано декларанту надати додаткові документи.

Крім того, позивачем не були надані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства; інформацію біржової організації за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу).

Згідно матеріалів справи декларанти позивача ТОВ "Мівал" (декларація від 12 травня 2014 року №700130000/2014/006430) та ПП "Грейпвайн" (декларація від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515) та ТОВ "Євростандарт-Автогаз" (декларація від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783) відмовилися від процедури консультацій.

Листами від 13 травня 2014 року №130514 та №130514/1 декларанти (підприємство-митний брокер ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвайн") повідомили орган доходів і зборів про неможливість подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмовилися від проведення процедури консультації у рамках статті 55 Митного кодексу України.

Спірне митне оформлення здійснювалося у вигляді електронного декларування відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 відокремленим структурним підрозділом митниці - митним постом "Донецьк-північний", який розташований у місті Донецьк. Обмін електронними повідомленнями у рамках процесу митного оформлення за процедурою електронного декларування фіксувався на електронному сервері, який розташований у зазначеному підрозділі. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, вимушеним переміщенням Східної митниці Міндоходів до міста Маріуполь, доступ до адміністративних приміщень митниці та її структурних підрозділів у місті Донецьку, а також наявного в них майна на теперішній час є неможливим.

Таким чином, у відповідача на дату розгляду справи відсутні листи декларантів ТОВ "Мівал" та ПП "Грейпвайн", однак, їх наявність та зміст не заперечується позивачем.

На виконання вимог частини четвертої статті 54, статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України органом доходів і зборів, декларанту надано письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена та про метод, за яким проведено коригування митної вартості.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом були наступні митні декларації: по митній декларації від 12 травня 2014 року № 700130000/2014/006430 - декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2013/000037/1.

По митній декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515- декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року , згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру. Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2014 року №700000002/2013/000038/2.

По митній декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783- декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року та №700130000/2014/006635 від 15 травня 2014 року, згідно яких митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру. Органом доходів і зборів винесене рішення про коригування митної вартості від 20 травня 2014 року №700000002/2013/000043/1.

У зв'язку з неможливістю подальшого митного оформлення товарів за митною вартістю, визначеною позивачем, митницею оформлені Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: №700000002/2014/00065 від 13 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006430); №700000002/2014/00066 від 13 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006515); №700000002/2014/00073 від 20 травня 2014 року (у відношенні митної декларації №700130000/2014/006783).

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України у спірних рішеннях чітко вказані обґрунтування неможливості застосування заявленої митної вартості, а саме неподання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

При цьому судами встановлено, що за встановлених обставин та наявності інформації у митниці та декларанта не давали змогу відповідачу застосувати другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у органу доходів і зборів, товари не можна вважати ідентичними у розумінні частини другої статті 59 Митного кодексу України. У спірному випадку за основу коригування взяті митні оформлення аналогічних подібних товарів, які мали спільні ознаки із оцінюваними, а саме: код УКТЗЕД 2711129700, країна походження порівнюваних - Казахстан, умови поставки DAF, максимальна наближеність дат митного оформлення тощо. Незважаючи на той факт, що за основу взяті митні оформлення аналогічних товарів, застосування методу коригування за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів було неможливим з огляду на наступне. Ключовим критерієм для застосування методів з ціною угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статей 59 та 60 Митного кодексу України є визначення вартості ідентичних та/або аналогічних товарів саме за ціною угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних поставках за основу коригування взяті митні оформлення аналогічних товарів, як цього вимагає норма статті 64 Митного кодексу України. При цьому, митна вартість даних товарів визначалася не за ціною угоди, а вже за скоригованою вартістю товару - за другорядним (резервним) методом, про що свідчить відмітка (цифра 6, яка означає шостий (резервний) метод) у графі 43 митних декларацій, взятих за основу коригування.

У даному випадку наявна у митного органу та декларанта інформація не давали змогу застосувати другорядний метод (2б) визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у митниці, товари не можна вважати подібними (аналогічними) у розумінні статті 60 Митного кодексу України.

Другорядний метод (стаття 64 Митного кодексу України - резервний метод). У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

При застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Застосування резервного методу та визначення подібності товару з наявною інформацією митниці здійснюється виходячи з основного критерію - коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи зазначене, у даному випадку відповідачем здійснені порівняння з кодом УКТЗЕД - 2711129700, саме тим, який був заявлений позивачем у поданих митних деклараціях. Більшої деталізації у визначенні товарів, ніж коду товару на рівні 10 знаків, законодавець не передбачає.

Крім того, порівнювані товари мають подібний опис, який зазначений в графі 31 митних декларацій, країна походження порівнюваних товарів співпадає - Казахстан, умови поставки ті ж самі - DAF.

У спірних поставках за основу коригування взяті митні оформлення, в яких митна вартість визначена за 6 (резервним), а не за ціною контракту ( що є обов'язковою умовою для застосування 2 або 3 методів).

Дана обставина підтверджує неможливість використання в спірних правовідносинах другого (на підставі ідентичних товарів) та третього (на підставі аналогічних товарів) методів, що в свою чергу свідчить про правомірність дій митниці при визначенні митної вартості та застосування саме резервного методу.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано були прийняті рішення про застосування другорядного методу визначення митної вартості, а саме 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України - резервний метод.

Джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом були наступні митні декларації: по митній декларації від 12 травня 2014 року № 700130000/2014/006430 - декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру (позивачем первісно задекларовано товар за ціною 0,65 дол.США за одиницю виміру); по митній декларації від 13 травня 2014 року №700130000/2014/006515 - декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру; по митній декларації від 20 травня 2014 року №700130000/2014/006783- декларація №700130000/2014/005057 від 9 квітня 2014 року /том І, а.с. 227-228/ та №700130000/2014/006635 від 15 травня 2014 року, оформлена з коригуванням заявленого декларантом рівня митної вартості, за резервним методом 2ґ на підставі статті 64 Митного кодексу України, згідно якої митне оформлення аналогічного товару здійснювалося за ціною 0.69 дол.США за одиницю виміру.

Відповідно до підпунктів 7,8 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митницею додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи орган доходів і зборів випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач скористався наданим йому правом. Східною митницею Міндоходів було прийняте рішення про можливість випуску належного позивачу товару у вільний обіг під обрані позивачем гарантійні зобов'язання, шляхом надання грошової застави. Товар було випущено у вільний обіг, що не заперечується представниками сторін.

Під час дії гарантійних зобов'язань позивач листом від 10 червня 2014 року №494 направив додаткові документи, роз'яснення та обґрунтування на підтвердження заявленої митної вартості. За результатами опрацювання документів відповідачем встановлено, що додаткові документи надані не в повному обсязі, а саме, відсутні: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається між ТОВ "Transtech" та виробником товару ТОВ "Казахський газопереробний завод" від 27 грудня 2013 року №629-65; висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства.

Однак, надані декларантом додаткові пояснення не містили достатньої інформації щодо правильності визначення митної вартості. Надані декларантом додаткові документи не є належними документами, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що твердження позивача про те, що ним були подані усі необхідні документи і тим самим виконано усі вимоги митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що імпортувалися, не знаходить свого документального підтвердження та спростовуються вказаними вище доводами.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Євростандарт-Автогаз" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: