Ухвала суду № 55073840, 18.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/783/16-ц

Провадження № 2-2307/16

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

18 січня 2016 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить:

- розірвати шлюб, укладений між сторонами 29.04.2010;

- визначити місце проживання малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір`ю ОСОБА_1;

- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі ? частини від усіх доходів відповідача, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття;

- залишити у власності позивача планшет «Apple» та ноутбук «ASUS».

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Предмет позову, як його один з основних елементів, представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі.

Позовні вимоги повинні бути викладені чітко і зрозуміло.

Проте, позивачем позовні вимоги викладені не конкретно.

Так, з тексту позовної заяви вбачається, що позивачка, між іншим, звертається до суду з позовом про розподіл майна подружжя. Зокрема, просить залишити у власності позивача планшет «Apple» та ноутбук «ASUS».

Таким чином, в прохальній частині позову, позивачка зазначила лише майно, яке вона просить залишити у її власності після розірвання шлюбу.

При цьому, позивачка не зазначила, яке інше майно придбано сторонами під час шлюбу і якими доказами підтверджуються вказані обставини. Не зазначено яким чином позивачка просить розділити майно набуте подружжям за час шлюбу, яку частину зі спільного майна подружжя виділити їй, а яку відповідачеві.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи, що суд не виходить за межі позовних вимог, позивачка має визначитися зі своїми позовними вимогами і чітко викласти їх в позовній заяві.

Зокрема, якщо позивач звертається з позовом про поділ майна, набутого подружжям за час шлюбу, то в позовній заяві має бути чітко зазначено яке майно зі спільної сумісної власності позивача просить виділити їй, а яке -відповідачеві.

Позивачка також не зазначила докази на підтвердження того, що вказане в позові майно було придбано за спільні кошти подружжя.

Крім цього, позивачка в супереч вимогам ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначила ціну позову, а також вартість кожного об'єкта спільної власності подружжя, яке позивачка просить поділити між сторонами в порядку розподілу майна подружжя.

За таких обставин, позивачці необхідно зазначити в своїй позовній заяві загальну суму позову та окремо вартість кожного об'єкта, який позивача просить поділити між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

За ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, відповідно до якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 має дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором, та одну вимогу майнового характеру, то кожна з них має бути оплачена судовим збором.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), а ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

З огляду на викладене, позивачка повинна була оплатити судовий збір з позовних вимог немайнового характеру в розмірі 1 102, 40 грн. (551,20 грн. х 2 позовні вимоги).

Що стосується оплати судового збору вимог майнового характеру, то суд виходить з наступного.

Позивачкою в позовній заяві не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру про розподіл майна.

П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору з позовних вимог майнового характеру в розмірі 551,20 грн., виходячи з того, що судовий збір з вимог майнового характеру не може бути менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн.).

Виходячи з наведеного, позивачка мала оплатити судовий збір в загальному розмірі 1653,60 грн. = (551,20 грн. х 3).

Разом з цим, позивачкою оплачено судовий збір лише частково в сумі 551, 20 грн..

Таким чином, позивач має доплатити судовий збір в сумі 1 102, 40 грн. = (1653,60 - 551,20) на реквізити зазначені вище та надати суду оригінал відповідної квитанції.

Позивачкою, також, не обґрунтовані підстави об`єднання в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу, про визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів та поділ майна подружжя, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд кожної з цих вимог в самостійному провадженні.

Зокрема, для вирішення питання про місце проживання малолітньої дитини, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.

До того ж, суд звертає увагу позивачки на те, що рішення у справі в частині визначення місця проживання дитини безпосередньо стосується прав та обов'язків органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, який обов'язково має бути залучений до участі в розгляді вказаних вимог, т.я. має подати суду висновок щодо вирішення питання про те з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу.

Разом з цим, до участі у справі вказана особа не залучена.

З огляду на викладене позивачка має визначитися з колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, зазначити їх найменування, місцезнаходження, індекс, номери засобів зв'язку та надати копії позовної заяви для вручення цим особам.

За ст. 120 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Між тим, до своєї позовної заяви, позивач до не додала копію позовної заяви з додатками, доданими до оригіналу позову.

За таких обставин, позивачці необхідно подати суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додані до позову, відповідно до кількості осіб, залучених до участі в розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, доплати судового збору, та роз`яснити позивачці, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: