Рішення № 55068216, 14.01.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

№ 556/1606/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2016 року. Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Володимирецька ДНК, реєстраційна служба Володимирецького РУЮ про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи - Володимирецька ДНК, реєстраційна служба Володимирецького РУЮ про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в травні місяці 2015 року вона дізналася про те, що 10.08.2007 року між нею та відповідачкою ніби-то було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по вул. Княгині Ольги, 12 в смт. Рафалівка Володимирецького району. В даному будинку ОСОБА_1 проживає з 1978 року і продавати його не мала наміру. В зв»язку з чим просить визнати вище згаданий договір купівлі-продажу будинку удаваним та недійсним і визнати за нею право власності на житловий будинок №12 по вул.. Княгині Ольги в смт. Рафалівка Володимирецького району, зобов»язати Реєстраційну службу Володимирецького районного Управління юстиції провести державну реєстрацію права власності даного будинку за ОСОБА_1

ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1 з зустрічною позовною заявою про виселення відповідно до ст.. 168 ЖК України.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 і її представник підтримали заявлені вимоги і дали пояснення в межах пред»явленого позову. Фактично було укладено усний договір довічного утримання. Можливо ОСОБА_1 і підписувала договір , але не знала, що це договір купівлі-продажу. Ніяких грошей від відповідачки за будинок не отримувала. Зустрічний позов ОСОБА_3 вважає безпідставним і просить відмовити в його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_3 і її представник позов не визнали. ОСОБА_1 не довела жодної обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений, підписаний сторонами в присутності нотаріуса, гроші ОСОБА_1 за будинок сплачені. ОСОБА_3 з чоловіком зробили ремонт у спірному будинку, побудували хлів, сплачує комунальні послуги, за електроенергію.

В даний час ОСОБА_1 влаштовує сварки, погрожує спалити хату, кричить на дітей ОСОБА_3, вживає ненормативну лексику. А тому ОСОБА_3 просить задоволити зустрічний позов, виселити ОСОБА_1 з житлового будинку №12 по вул.. Княгині Ольги в смт. Рафалівка Володимирецького району, в порядку ст.. 168 ЖК України.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягають до задоволення із слідуючих підстав:

Як встановлено в судовому засіданні 10.08.2007 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку №12 по вул.. Княгині Ольги в смт. Рафалівка Володимирецького району. Договір нотаріально посвідчений державним нотаріусом Володимирецької державної нотаріальної контори і підписаний сторонами в її присутності.

Даний факт ствердила у судовому засіданні і третя особа державний нотаріус Володимирецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 ОСОБА_1 сама звернулася в нотконтору з приводу продажу будинку, зібрала всі документи. Останній було роз»яснено, що укладається саме договір купівлі-продажу.

У п.п. 3,6,7 даного Договору зазначено, що продаж житлового будинку з надвірними будівлями вчиняється за 50 тис. грн., які покупець сплатить продавцю після підписання договору. Продавець зобов»язується передати житловий будинок з надвірними будівлями покупцеві з моменту повного розрахунку. Право власності на придбаний житловий будинок з надвірними будівлями у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

У судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу підписаний сторонами у присутності нотаріуса, проведений розрахунок, так як ОСОБА_1 передала житловий будинок ОСОБА_3, яка зареєстрована там з своєю сім»єю, сплачує комунальні послуги , що стверджується довідкою ДП «Володимирецьке лісове господарство» від 19.11.2015 р., особовою карткою споживача, договором про користування електричною енергією, договорами страхування майна, будинковою книгою, які оглянуті в судовому засіданні. Крім того, 19.09.2007 року відбулась реєстрація в реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчить штамп на договорі купівлі-продажу будинку. Згідно довідки, виданої виконкомом Рафалівської селищної ради №1748 від 13.10.2015 р., житловий будинок по вул. Княгині Ольги, 12 в смт. Рафалівка Володимирецького району належить ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2007 року. Даний факт ствердила і свідок ОСОБА_6, секретар селищної ради, допитана у судовому засіданні.

А як зазначено в ст.. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Що стосується пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які ствердили в судовому засіданні, що зі слів ОСОБА_1 їм відомо, що остання не мала наміру продавати будинок, грошей за будинок не отримувала, суд констатує слідуюче:

Як зазначено в ч.1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 ствердили, що ОСОБА_3 купила спірний будинок, зробила там ремонт, добудували будівлі.

Вище згадані факти позивачем не спростовані.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст.. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили; якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину за удаваним правочином права та обов»язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Для визнання правочину удаваним слід мати на увазі, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги заперечила повністю, зазначивши, що договір купівлі-продажу був укладений добровільно, умови договору були зрозумілі та роз»яснені нотаріусом.

Позивач ОСОБА_1, оспорюючи законність договору купівлі-продажу, просила визнати його недійсним, удаваним правочином. Однак, з врахуванням вище вказаного, суд приходить до висновку, що останньою не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

А як зазначено в ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести і обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Володимирецька ДНК, реєстраційна служба Володимирецького РУЮ про визнання договору купівлі-продажу недійсним слід відмовити, за недоведеністю позовних вимог.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, відповідно до ст.. 168 ЖК України, суд прийшов до наступних висновків:

Стаття 168 Житлового Кодексу України регламентує припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові. Розірвання договору за вимогою наймодавця.

Згідно ст.. 158 ЖК України договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі.

Однак позивачкою по зустрічному позову ОСОБА_3 не надано доказів у підтвердження того, що договір найму жилого приміщення з ОСОБА_1 заключався і не зазначено підстави його розірвання. А тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 62, 202, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 215, 218, 235, 638, 640, 655-656 ЦК України, ст.ст. 158, 168 ЖК України, п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

В и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Володимирецька ДНК, реєстраційна служба Володимирецького РУЮ про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити, за недоведеністю позовних вимог.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :