ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2016 р.Справа № 907/269/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого суддіДубник О.П.
суддівМатущака О.І.
ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Довгополові А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», б/н від 28.09.2015 року (вх. № 01-05/4544/15 від 08.10.2015 року)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015р.
у справі № 907/269/15 (головуючий суддя Русняк В.С., судді: Васьковський О.В. та Журавчак Л.С.)
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (надалі ДТГО «Львівська залізниця»), м.Львів в особі Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень», м.Ужгород
до відповідача Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», с.Сімер Перечинського району
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатська митниця ДФС, м. Ужгород
про стягнення 87 559, 75 грн.
та за зустрічним позовом Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», с. Сімер Перечинського району
до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів в особі Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень», м. Ужгород
про стягнення збитків в розмірі 3946,27 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);
від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).
ВСТАНОВИВ:
13.03.2015 року ДТГО «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» про стягнення 87 559,75 грн.
29.05.2015 року Державне підприємство «Перечинське лісове господарство» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із зустрічним позовом до ДТГО «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень», про стягнення збитків в розмірі 3946,27 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2015 року зустрічний позов прийнято судом для спільного розгляду із первісним.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015 року у справі № 907/269/15 (головуючий суддя Русняк В.С., судді Васьковський О.В., Журавчак Л.С.) первісний позов ДТГО «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» на користь ДТГО «Львівська залізниця» 87559,75 грн. грн., а також суму 1827,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. В зустрічному позові ДП «Перечинське лісове господарство» відмовлено.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що позивач за первісним позовом вчинив дії щодо процедури митного огляду вантажу, товару у взаємодії з посадовими особами митниці у відповідності до норм чинного законодавства, протиправної затримки вагонів не здійснював, а тому первісні позовні вимоги щодо стягнення збору нарахованого залізницею підлягають до задоволення.
Також, місцевим господарським судом зроблено висновок, що втрата можливості реалізувати лісопродукцію на експорт викликана порушеннями працівників позивача (за зустрічним позовом) митних правил, а тому в зустрічному позові відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, Державне підприємство «Перечинське лісове господарство» подало апеляційну скаргу б/н від 28.09.2015 року (вх. № 01-05/4544/15 від 08.10.2015 року), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015 року в частині стягнення 39 544,2 грн. заборгованості за користування вагонами та виконання маневрових робіт.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано задоволив первісні позовні вимоги. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову в частині плати за користування вагонами та за виконання маневрових робіт на загальну суму 39 544,2 грн., оскільки позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів в підтвердження нарахування плати за користування вагонами, а також не надано доказів надходження від вантажовласника (відповідача) вимоги про виконання маневрових робіт. А також скаржник стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на необґрунтованість нарахування плати за користування вагонами з моменту їх повного розвантаження.
ДТГО «Львівська залізниця» було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № ДНЮ/250 від 26.10.2015 року, в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що нарахування плати за користування вагонами та маневрову роботу проведено у відповідності до Статут залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Правил розрахунків за перевезення вантажів та Правил користування вагонами і контейнерами.
Розпорядженнями в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року та голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року було змінено склад колегії суддів. Новим складом суду розпочато розгляд справи спочатку і завершено прийняттям постанови.
Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання (яке відбулось 12.01.2016 року) не забезпечила незважаючи на те, що про час та місце розгляду була належним чином повідомлена.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши в судовому засіданні думку представників сторін, оцінивши зібрані докази по справі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.
28 квітня 2013року між ДТГО «Львівська залізниця» в особі начальникам Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» (залізниця) та Державним підприємством «Перечинське лісове господарство» (вантажовласник) було укладено договір № 128 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
В подальшому, 02.01.2014 року між ДП «Перечинське лісове господарство» (продавець) та фірмою «Букоза Експорт-Імпорт а.с.» (покупець), Словаччина було укладено контракт №02/2014 від 02.01.2014року. Згідно умов даного контракту продавець зобовязався продати, а покупець - прийняти необроблені лісоматеріали.
Як вбачається із дорожніх відомостей 15.07.2014р та 16.07.2014р. на виконання умов контракту №02/2014 від 02.01.2014 року Державним підприємством «Перечинське лісове господарство» відправлено зі ст. Перечин Львівської залізниці вагони №№ ПР 96399043, ПР 32261257, ПР 96396551, ПР 96397187 із вантажем «бревна из бука», вантажоодержувач «Букоза Експорт-Імпорт а.с.», Hencovska 2073, 09302 Hencovce Slovensko.
18.07.2014 р. вагони відправника були затримані на ст. Ужгород на підставі листів УСБ України по Закарпатській області №58/14-2021 від 18.07.2014р. та Слідчого відділу ЛB на ст. Чоп УМВС України на Львівській залізниці №12/2829 від 18.07.2014 щодо проведення спільного переогляду вагонів у зв"язку з можливою невідповідністю сортименту лісоматеріалів. Станцією Ужгород Львівської залізниці по даному факту складено акти загальної форми №3328 від 18.07.14 р. про затримку вагонів, №3353 від 21.07.14 р. про нарахування зборів та випуск вагонів та №3354 від 21.07.14 р. про добір тарифу.
Як вбачається із заявки заступника начальника митного поста «Павлове» Чопської митниці Міндоходів України від 21.07.2014 320/24-1479 у звязку з відсутністю на ст. Ужгород умов та можливостей для здійснення повного переогляду, 21.07.2014 року вищевказані вагони були подані залізницею на ст. Чоп ділянка «підкрановий майданчик «Євро ТЕВ» для проведення митного огляду вантажу з повним або частковим вивантаженням вантажу.
З метою недопущення можливих порушень митного законодавства було прийнято рішення про проведення переогляду цього вантажу із залученням експерта Закарпатської торгово-промислової палати для визначення кількості, якості, породи та обєму лісоматеріалів. За наслідками експертизи були складені експертні висновки № В-755/1 від 25.07.2014 року, № В-755/2 від 25.07.2014 року, № В-755/3 від 23.07.2014 року, № В-755/4 від 23.07.2014 року.
21.07.2014 року, 22.07.2014 року та 25.07.2014 року станцією Чоп складено акти загальної форми №№ 20, 21,22, 23, 4533,4534,4535,4536 про розвантажування вантажу, про збір та зберігання вантажу про повідомлення вантажовласника, про маневрову роботу.
По факту порушення митних правил ДП «Перечинське лісове господарство» митним органом складено Протоколи про порушення митних правил від 01.08.2014 №№1158/30500/14, 1159/30500/14.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2014 по справі №308/12584/14-п підтверджено факт порушення службовою особою ДП «Перечинське лісове господарство» митних правил зафіксований в протоколі №1159/30500/14 від 01.08.2014р.
В матеріалах міститься постанова Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 02.06.2015 року про закриття кримінального провадження щодо кримінального провадження по факту порушення службовою особою ДП «Перечинське лісове господарство» митних правил. В даній постанові зазначено, що в ході досудового розслідування, до матеріалів даного кримінального провадження, було приєднано довідки про вартість лісопродукції станом на липень місяць 2014 року, згідно яких, було встановлено, що внаслідок недбалості інженера з реалізації ДП «Перечинське ЛГ» - ОСОБА_4, а саме неналежного контролю за навантаженням лісопродукції у вагони № 32261257, 96399043, 96397187, 96396551, державі могла бути спричинена матеріальна шкода на загальну суму 4535,10 грн., однак її спричинено не було в зв'язку з тим, що вказані вагони з навантаженою лісопродукцією, в які частково було завантажено половника породи "Бук" 1-3 сортів, не перетнули кордон України, а були затримані на Чопській митниці.
За період затримки вагонів для митного огляду залізницею нараховано відповідачу за первісним позовом наступні платежі та збори по станції Ужгород: плата за користування вагонами - 3494,80 грн.; збір за зберігання вантажу - 1818,10 грн.; повідомлення вантажовласника про затримку-145,20грн.; маневрова робота -801,10 грн.; тариф Ужгород держ. кордон - Чоп - 5048,00 грн. Загалом нараховано: 11307,20 грн. + ПДВ 20%= 13568,64 грн. По станції Чоп: плата за користування вагонами - 28657,60 грн.; збір за зберігання вантажу у вагоні-2562,70 грн.; маневрова робота-801,10 грн.; повідомлення вантажовласника про затримку -163,20 грн.; розвантажувальні роботи - 3504,26 грн. Загалом нараховано: 35688,86 грн. + ПДВ20%= 42826,63 грн. (розрахунок внесено в акти загальної форми, складених ст. Ужгород та Чоп).
Збір за зберігання вантажу на землі з моменту його повного вивантаження з вагонів (23.07.2014 та 25.07.2014) до його вивезення митницею (25.09.2014р.) становить 31 164,60 грн. (з ПДВ) ( акт загальної форми №1124 від 25.09.2014р.)
Загальна сума нарахованих зборів становить - 87 559,75 грн. (з ПДВ).
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998р. №457) (далі Статут).
У відповідності до ч. 1, 2, 4 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Згідно зі ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою (частина 5 статті 338 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами залізниці вноситься плата, порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113.
Правилами передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктами 3, 8 Правил користування вагонам і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
У відповідності до пунктів 10, 12, 13 вказаних Правил станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 864/5085.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Статуту залізниць України умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.
В силу п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Пунктом 2.10 названих Правил передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Так, судом встановлено, що 15.07.2014р та 16.07.2014р. на виконання умов контракту №02/2014 від 02.01.2014 року Державним підприємством «Перечинське лісове господарство» відправлено зі ст. Перечин Львівської залізниці вагони №№ ПР 96399043, ПР 32261257, ПР 96396551, ПР 96397187 із вантажем «бревна из бука», вантажоодержувач «Букоза Експорт-Імпорт а.с.», Hencovska 2073, 09302 Hencovce Slovensko.
18.07.2014 р. вагони відправника були затримані на ст. Ужгород на підставі листів УСБ України по Закарпатській області №58/14-2021 від 18.07.2014р. та Слідчого відділу ЛB на ст. Чоп УМВС України на Львівській залізниці №12/2829 від 18.07.2014 щодо проведення спільного переогляду вагонів у зв"язку з можливою невідповідністю сортименту лісоматеріалів. Станцією Ужгород Львівської залізниці по даному факту складено акти загальної форми №3328 від 18.07.14 р. про затримку вагонів, №3353 від 21.07.14 р. про нарахування зборів та випуск вагонів та №3354 від 21.07.14 р. про добір тарифу.
У звязку з відсутністю на ст. Ужгород умов та можливостей для здійснення повного переогляду, 21.07.2014 року вищевказані вагони були подані залізницею на ст. Чоп ділянка «підкрановий майданчик «Євро ТЕВ» для проведення митного огляду вантажу з повним або частковим вивантаженням вантажу.
Вказані вагони переоглянуті працівниками Чопської митниці Міндоходів, що засвідчується протоколами про порушення митних правил №№ 1158/30500/14, 1159/30500/14 від 01.08.2014 року. Із вказаних протоколів вбачається, що під час проведення переогляду залізничних вагонів №№ ПР 96399043, ПР 32261257, ПР 96396551, ПР 96397187 було виявлено порушення митних правил, передбачене ст. 483 Митного кодексу України.
21.07.2014 року, 22.07.2014 року та 25.07.2014 року станцією Чоп складено акти загальної форми №№ 20, 21,22, 23, 4533,4534,4535,4536 про розвантажування вантажу, про збір та зберігання вантажу про повідомлення вантажовласника, про маневрову роботу.
Також залізницею Чоп-Львів було складено акт загальної форми №1124 від 25.09.2014р. про те, що збір за зберігання вантажу на землі з моменту його повного вивантаження з вагонів (23.07.2014 та 25.07.2014) до його вивезення митницею (25.09.2014р.) становить 31 164,60 грн. (з ПДВ).
В постанові Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 02.06.2015 року про закриття кримінального провадження щодо кримінального провадження по факту порушення службовою особою ДП «Перечинське лісове господарство» митних Правил, встановлено вину інженера з реалізації ДП «Перечинське ЛГ» - ОСОБА_4 щодо неналежного контролю за навантаженням лісопродукції у вагони № 32261257, 96399043, 96397187, 96396551, що призвело до внесення митних декларацій неправдивим відомостей.
У звязку з вищенаведеним позивачем за первісним позовом було нараховано відповідачу платежі та збори у сумі 87 559,75 грн., розрахунок яких внесено в акти загальної форми.
Враховуючи те, що матеріалами справи документально підтверджено факт затримки вагонів з вини відповідача, розрахунок суми за простоювання вагонів та проведену маневрову роботу залізницею оформлено актами загальної форми та записками до дорожніх відомостей, які є складовою частиною накладної на вантаж, суд апеляційної інстанції суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 87 559,75 грн. нарахованих залізницею зборів та платежів.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі оскаржує рішення лише в частині стягнення плати за користування вагонами та виконання маневрових робіт.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами наведені у ст.121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є вичерпними.
Плата за користування вагонами не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні. Судом, у спірних правовідносинах, не встановлено наявності передбачених законодавством підстав для звільнення вантажовласника (відповідача) від плати за користування вагонами.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що плата за користування вагонами за період з часу розвантаження вагонів на станції Чоп і до 16 год.30 хв. 04.08.2014 року не повинна нараховуватись, колегією суддів оцінюється критично. Адже, відповідно до ст. 119 Статуту плата вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Щодо заперечень апелянта з приводу плати за виконання маневрової роботи, то відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Положення даної правової норми регулюють й «інші операції», які здійснюються у разі необхідності проведення митного контролю та митного оформлення товарів. Дана обставина дає підстави вважати, що проведення маневрової роботи охоплюється терміном «інших робіт». Таким чином стягнення за виконання маневрової роботи, вбачається за можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди на проведення таких дій вантажовласником, а й у інших випадках передбачених законом у тому числі у випадку проведення митного контролю.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 3946,27 грн. колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні останніх, адже втрата можливості реалізувати лісопродукцію на експорт викликана порушеннями працівників позивача (за зустрічним позовом) митних правил.
Також, колегія суддів зазначає, що позивач за зустрічним позовом не оскаржував рішення в частині зустрічних позовних вимог.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.
Повний текст постанови складено і підписано 18.01.2016 року
Головуючий - суддя Дубник О.П.
суддяМатущак О.І.
суддя Марко Р.І.
Судове рішення № 55067838, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 12.01.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 907/269/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: