Рішення № 55064512, 14.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016р. Справа№ 914/3698/15

За позовом: Приватного підприємства "Гелиос-Транс", м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стрий, Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 4300,00 грн.

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі М. Потикевич

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано Приватним підприємством «Гелиос-Транс», м.Сєвєродонецьк, Луганська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стрий, Львівська область про стягнення заборгованості в розмірі 4300,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2015р. в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Гелиос-Транс» (від 11.11.2015р. вх.№48766/15) про проведення судового засідання призначеного на 17.11.2015р.- 10:40 год. в режимі відеоконференції відмовлено з підстав, наведених у відповідній ухвалі суду.

Для всебічного, повного та об"єктивного вирішення спору, з'ясування всіх обставин справи, 17.11.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. В судовому засіданні 01.12.2015р. оголошувалась перерва, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 22.12.2015р. строк вирішення спору продовжено до 14.01.2016р. та відкладено розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2016р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про організацію перевезень автомобільним транспортом №20/10/2014 від 20.10.2014р. та порушенням умов договору щодо сплати за послуги перевізника, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані позивачем послуги за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р. №ОУ-0000084, яка станом на день розгляду не погашена та становить 4300,00 грн. Позивач зазначив, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний на спірну суму на підставі договору 20/10/2014р від 20.10.2014р. відповідачем без жодних зауважень, що свідчить про фактичне визнання наданих позивачем послуг. Крім того, згідно письмових заперечень на відзив від 01.12.2015р. позивач зазначив, що заявлені позивачем вимоги випливають з договору транспортного експедирування до яких застосовується загальний строк позовної давності передбачених ст. 257 ЦК України. Вважає, що позов заявлено в межах трирічного строку позовної давності. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2016р. з'явився, проти позову заперечив. Зазначив, що відповідач не доручав та не замовляв здійснити перевезення на суму 4300,00 грн., сторонами не досягнуто згоди за умовами цього перевезення, вважає, що позивачем не доведено факту надання послуг перевезення за маршрутом м.Сімферополь-м.Київ 23.12.2014 (НОМЕР_2/НОМЕР_3) на суму 4300,00 грн. Крім того, відповідач посилаючись на норму ч.5 ст. 315 ГК України просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог у зв'язку зі спливом шестимісячного строку для пред'явлення перевізником позовів, що випливають з перевезення. В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

20.10.2014р. між приватним підприємством "Гелиос-Транс" (позивач, за договором - перевізник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором - замовник) укладено договір №20/10/2014.

Згідно умов 2.1. договору, замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника. Заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім'я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання доручення: вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення (п.2.2. договору).

Відповідно до умов п.3.1. передбачено обов'язок перевізника, забезпечити подання транспортного засобу під завантаження в узгоджені сторонами в заявці строки і в придатному стані, для здійснення автомобільних перевезень (відповідно до санітарних, технічних, гігієнічних, нормативних та ін. вимог) з урахуванням вимог заявки, типу вантажу, а також норм законодавства України. При цьому, згідно п.3.14 договору, перевізник визнає, що є лише виконавцем перевезення у процесі надання транспортно-експедиційних послуг, а замовник не є власником вантажу, що перевозиться і тому не має права будь-яким чином притримувати вантаж і зобов'язаний у відповідності до умов даного договору видати його належному вантажоодержувачу.

Обов'язки замовника передбачені п.п.4.1-4.4. договору, а саме: оформити письмову заявку на перевезення вантажу із зазначенням: найменування вантажовідправника, адреси завантаження, дати та часу подачі транспортного засобу, найменування вантажоодержувача, адреси розвантаження; назви та характеристики вантажу, його об'єм, габарити, вагу (кількість); суми доручення та інших умов перевезення; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги перевізника відповідно до умов дійсного договору (п.4.2. договору); повідомляти перевізника про необхідність перевезення вантажів не пізніше, ніж за 1 (один) день до початку перевезення; повідомлення здійснюється шляхом надання перевізнику заявки, в якій зазначаються всі необхідні для перевезення відомості. Прийнята перевізником заявка має бути підтверджена підписом уповноваженої особи, завірена офіційно виданим штампом або печаткою підприємства та передана факсимільним зв'язком замовнику (п.4.3.). Пункти заявки можуть бути змінені та/або виправлені лише за взаємним погодженням між сторонами шляхом запису на Заявці «зміни/виправлення погоджені» та підпис уповноваженої особи.

У відповідності до умов п.5.1. договору, розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок перевізника на умовах відстрочки платежу - 10 (десяти) банківських днів після отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої з боку перевізника: акту виконаних робіт: податкової накладної; рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки).

Як зазначає позивач, на підставі заявок відповідача (замовника) на організацію перевезень вантажу згідно договору №20/10/14 від 20.10.2014р., позивач на виконання взятих на себе зобов'язань надав відповідачу послуги на загальну суму 18800 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003148 від 27.10.2014р. на загальну суму 7 000 грн., підписаного та скріпленого та печатками сторін згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р. по рахунку № ОУ -000003558 від 27.10.2014р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СУ-00033231 від 15.11.2014р. на загальну суму 3 500 грн. згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014 року по рахунку №СФ-000003670 від 15.11.2014р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000084 від 20.01.2015р. на загальну суму 4 300 грн. згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014 року по рахунку №СФ-000004022 від 20.01.2015р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000161 від 26.02.2015р. на загальну суму 4 000 грн. згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р. по рахунку №СФ-000004320 від 26.02.2015р., підписаних та скріплених печатками сторін.

Відповідач частково оплатив надані транспортні послуги з виконання перевезень вантажів згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р., що підтверджується платіжним дорученням №1273 від 10.11.2014р. в сумі 7570, 00 грн. згідно рахунку-фактури №СФ-000003558 від 27.10.2014р. на загальну суму 7000 грн. та 570 грн. простій, платіжним дорученням №1315 від 24.12.2014р. в сумі 3500,00 грн. згідно рахунку-фактури №СФ-000003670 від 15.11.2015р., платіжним дорученням №1358 від 24.03.2015р. в сумі 4000,00 грн. згідно рахунку-фактури №СФ-000004320 від 26.02.2015р. (в матеріалах справи).

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані транспортно-експедиційні послуги в порушення умов договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4300,00 грн. за надані транспортно-експедиційні послуги на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000084 від 20.01.2015р. згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р.

Укладений між сторонами договір №20/10/2014 від 20.10.2014р. про надання послуг з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом за своєю правовою природою відноситься до договорів транспортного експедирування.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач просить суд застосувати до заявлених позовних вимог позовну давність у зв'язку з спливом строку позовної давності. При цьому, відповідач посилається на норму ч.5. ст.315 ГК України, згідно якої, для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ст. 925 ЦК України встановлено вимоги пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення. Так, ч.1. ст. 925 ЦК України передбачено, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

До вимог глави 65 ЦК України, що випливають з договору транспортного експедирування не встановлено ж спеціальних норм та строку для пред'явлення позовів та претензій. Відтак, до вимоги про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування застосовується загальний строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, згідно ч.1. ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як випливає з наведеного, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000084 згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р. на спірну суму 4300,00 грн. підписано між сторонами 20.01.2015р., відтак позивачем заявлено позов межах загального строку позовної давності передбаченого ст.257 ЦК України.

У відповідності до умов ст.929 ЦК України та ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач надав, а відповідач прийняв транспортно - експедиційні послуги м. Сімферополь-м. Київ 23.12.2014 (НОМЕР_2/НОМЕР_3) на загальну суму 4300,00 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000084 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р. по рахунку №СФ-00004022 від 20.01.2015р. згідно договору 20/10/2014 від 20.10.2014р. підписаним та скріпленим печатками сторін без жодних зауважень чи претензій зі сторони відповідача (в матеріалах справи).

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач ствердив про те, що відповідач не замовляв та не доручав позивачу здійснити перевезення, не підписував акту №ОУ-0000084 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р. на суму 4300,00 грн., а відтиск печатки міг бути проставлений помилково. Крім того, посилається на те, що позивачем не надано відповідно до п.5.1. договору належним чином оформлених оригіналів документів: а саме, заявки оформленої з боку перевізника; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу.

Як зазначає позивач, 06.02.2015р. на адресу ФОП ОСОБА_1 було відправлено оригінал рахунку №СФ-0000004022 від 20.01.2015р. та оригінал акту виконаних робіт №ОУ-000084 від 20.01.2015р. Згідно письмових пояснень від 24.11.2015р. ОСОБА_3 підтвердив, що виконував перевезення від 23.12.2014р. за напрямом м. Сімферополь - м. Київ на а/м НОМЕР_2 напівпричіп НОМЕР_3 та зазначив, що товарно-транспортну накладну за вимогою ПП «Гелиос-Транс» залишив на місці розвантажування у представника вантажоодержувача. У зв»язку із втратою в подальшому товаро-транспортної накладної та її відновленням, 21.05.2015р. згідно реєстру відправлень №3039 договір заявка від 23.12.2015р., ТТН від 23.12.2015, рахунок №4022 від 20.01.2015р., акт здачі - прийняття робіт №84 від 20.01.2015р. були скеровані відповідачу - ФОП ОСОБА_1 та одержані 25.05.2015р. (докази надсилання та отримання в матеріалах справи).

Таким чином, факт надання позивачем відповідачеві транспортно-експедиційних послуг згідно договору №20/10/2014 від 20.10.2014р. на суму 4300,00 грн. підтверджується актом №ОУ-0000084 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р. по рахунку №СФ-00004022 від 20.01.2015р. згідно договору 20/10/2014 від 20.10.2014р. Даний акт підписаний та скріплений печатками сторін, містить всі необхідні та обов'язкові реквізити первинного документа, недійсність підпису чи печатки відповідачем не заперечувалась.

При цьому, суд зазначає, що відсутність всіх документів передбачених п.5.1. договору не є безумовною підставою від звільнення відповідача від оплати за надані послуги за наявності підписного та скріпленого печатками сторін акту №ОУ-0000084 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р. на суму 4300,00 грн. В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача з листом про помилковість підписання акту №ОУ-0000084 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2015р., а також відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження своїх заперечень.

Крім того, відповідно до ч.1. ст.9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис,прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України

"Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015р. ПП «Гелиос-Транс» - позивачем задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по господарській операції з ФОП ОСОБА_1 на суму 4300, 00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем транспортно-експедиційних послуг, проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав в порушення умов договору, надані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на день розгляду справи не погашена, становить 4300,00 грн. та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем своїх зобов'язань, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 257, 526, 599, 612, 929, 931 ЦК України, ст.ст. 193, 316 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Гелиос-Транс», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 30/1, офіс 105 (код ЄДРПОУ 38269701) - 4300,00 грн. - заборгованості та 1218,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 18.01.2016р.

Суддя Мороз Н.В.