Рішення № 55064380, 18.01.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року

Справа № 912/4229/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/4229/15

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії"

про стягнення 13 073 550 грн. 17 коп.

Представники:

позивача - участі не брав;

відповідача - участі не брав.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - Товариство) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі по тексту - Підприємство) 5 812 808 грн. 93 коп. боргу за поставлений протягом січня-грудня 2014р. природний газ по договору № 1516/14-БО-18, 4 408 958 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 278 009 грн. 57 коп. річних у розмірі 3 процентів, 2 573 773 грн. 57 коп., всього - 13 073 550 грн. 17 коп. та судові витрати.

Відповідач не подав відзив на позов та докази направлення його копії позивачу, обґрунтований та підтверджений належними доказами контррозрахунок ціни позову у разі непогодження з вимогами позивача, докази належного виконання зобов'язань або викладення і доведення причин, за яких зобов'язання належним чином не виконані

У клопотанні (№ 13-3219/07 від 21.12.15), яке надійшло до господарського суду 22.12.15, Підприємство просить зменшити розмір пені до 50 000 грн., посилаючись на неналежне виконання споживачами його послуг зобов'язань по розрахунках, економічну необґрунтованість тарифу підприємства на послуги з теплопостачання, наявність заборгованості по відшкодуванню з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, наданої бюджетним установам та організаціям, за 2011 рік - 9 місяців 2013 р. у сумі 25 313,6 тис. грн., фінансування з бюджету різниці в тарифах, наданих населенню, із запізненням і без урахування інфляційних втрат, внаслідок чого обсяг невідшкодованої заборгованості за 2014 рік та 5 місяців 2015 р. склав 5 338 538 грн. 38 коп., збитки підприємства становлять 25 349 988 грн. 64 коп.; позивач не наводить жодних доказів завдання йому збитків внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем, а тому пред'явлена до стягнення сума пені є надмірною по відношенню до наслідків несвоєчасного виконання останнім зобов'язань.

14.01.16 відповідачем надані додатково письмові пояснення (№ 13-1684/16 від 14.01.16) в обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки.

Позивачем не надані заперечення на клопотання відповідача про зменшення пені.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи господарський суд встановив наступне.

Товариство - продавець та Підприємство - покупець уклали договір № 1516/14-БО-18 від 30.09.11 із додатковими угодами № 1 від 31.01.14, № 2 від 30.04.14, № 3 від 23.05.14, № 4 від 01.09.14, № 5 від 10.11.14, № 6 від 01.12.14(далі по тексту - Договір), за умовами яких продавець зобов'язується з 01.01.14 по 31.12.14 передати у власність покупця природний газ, ввезений на митну територію України, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За ст. 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем на виконання умов Договору здійснювалась поставка природного газу покупцю протягом січня-грудня 2014 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.14 на суму 5 673 899 грн. 79 коп., від 28.02.14 на суму 5 233 007 грн. 39 коп., від 31.03.14 на суму 3 077 784 грн. 71 коп., від 30.04.14 на суму 952 590 грн. 52 коп., від 31.10.14 на суму 1 061 341 грн. 21 коп., від 30.11.14 на суму 6 927 465 грн. 03 коп., від 31.12.14 на суму 7 108 117 грн. 15 коп., всього на суму 30 034 205 грн. 80 коп.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, здійснив лише часткову оплату природного газу у розмірі 24 221 396 грн. 87 коп., в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 5 812 808 грн. 93 коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язана (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такі норми містять ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підприємство є боржником, який прострочив виконання зобов'язання по оплаті отриманого природного газу в узгоджений сторонами у Договорі строк і не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Позивач відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку просить стягнути з Підприємства 5 812 808 грн. 93 коп. боргу, а також 4 408 958 грн. 10 коп., на які збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 278 009 грн. 57 коп. річних у розмірі 3 процентів від суми заборгованості за період з 15.02.14 по 21.07.14

Заперечення відповідача щодо підстав та сум вимог про стягнення сум боргу та сум, розрахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відсутні. Господарський суд визнав наявність підстав для звернення Товариства з вимогами про стягнення з Підприємства зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею, штрафом) - грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору сторонами узгоджено умову про те, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням викладеного, господарський суд визнав позов про стягнення з відповідача 2 573 773 грн. 57 коп. пені, підтверджений доказами та розрахунками, поданим з належних підстав.

Підприємство правомірність позовних вимог про стягнення пені не оспорило, однак подало клопотання про зменшення господарським судом її розміру при прийнятті рішення про стягнення.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При вирішенні питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню, господарський суд виходить з того, що за ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Приймаючи до уваги доводи ДП "Кіровоградтепло" і надані ним докази господарський суд враховує, що

відповідно до п. 2 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.14 року № 217 (далі за текстом - Порядок), теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу (далі — гарантований постачальник), та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку спеціальні рахунки для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій “населення”, “бюджетні установи” та “інші споживачі”;

згідно п. 4 уповноважений банк протягом п’яти днів після закінчення строку відкриття спеціальних рахунків подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, перелік таких рахунків, відкритих теплопостачальними організаціями, їх структурними підрозділами та теплогенеруючими організаціями;

відповідно до Порядку та Закону України "Про ринок природного газу" усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів;

в подальшому, якщо теплопостачальна організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пункту 14 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості:

- природного газу - на спеціальний рахунок гарантованого постачальника, відкритий ним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ";

- виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води без урахування вартості природного газу - на поточний рахунок теплопостачальної організації;

на виконання Порядку, 24.07.14 між Підприємством та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк" укладено договір банківського рахунку № 32658/2603, за умовами якого відповідно до законодавства України, в т.ч. Закону України "Про теплопостачання", Постанови, нормативно-правових актів Національного банку України Банк відкриває Клієнту поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (2603810432658 - "населення"; 2603520432658 - "бюджетні установи"; 2603230432658 - "інші споживачі") та зобов'язується до 12 години кожного банківського дня здійснювати розподіл коштів, що надійшли за попередній день відповідно до затверджених Комісією реєстрів нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію;

грошові кошти, які отримуються Підприємством за встановленим алгоритмом, витрачаються ним на оплату праці працівників підприємства та підтримання належного технічного стану теплових інженерних систем міста.

З вищевикладеного, вбачається, що у Підприємства відсутня реальна можливість впливати на розподіл коштів, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Відповідач доводить, що враховуючи особливість здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв, законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, які здійснюють діяльність в енергетичній галузі, вина Підприємства у порушенні строків оплати вартості отриманого від Товариства природного газу, що використовується для надання послуг бюджетним організаціям, є опосередкованою.

За відсутності обґрунтованих заперечень позивача, господарський суд вважає наявним право для застосування передбаченого п. 3 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України права, тому з урахуванням рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, зменшує розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню на 50 процентів.

Позов підлягає задоволенню господарським судом частково у сумі 5 812 808 грн. 93 коп. основного боргу , 4 408 958 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 278 009 грн. 57 коп. річних у розмірі 3 процентів, 1 286 886 грн. 78 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у сумі 176 799 грн. 94 коп. стягуються на його користь з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (адреса: 25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, буд. 23/16; і. к. 33142568) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; і. к. 20077720) 5 812 808 грн. 93 коп. основного боргу , 4 408 958 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 278 009 грн. 57 коп. річних у розмірі 3 процентів, 1 286 886 грн. 78 коп. пені, 176 799 грн. 94 коп. судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову іншій частині відмовити.

5. Належним чином засвідчений примірник рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу (за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6), відповідачу (за адресою: 25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.01.15

Суддя Н. В. Болгар