Ухвала суду № 55062144, 15.01.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1222/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Леска В.В.,

при секретарі - Дашковській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Підприємства обєднання громадян ОСОБА_1 підприємство «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України на рішення Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом Берегівського міського голови ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, Підприємства обєднання громадян ОСОБА_1 підприємство «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради та державного акту на право постійного користування землею, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року Берегівський міський голова ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконкому Берегівської міської ради Закарпатської області від 24 квітня 1997 року № 159 надано у постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для УСБ «Закарпаття» існуючу земельну площу по вул. Корятовича, № 1.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 «Колос» УСБ «Закарпаття» 05 травня 1997 року видано державний акт серії ІІ-ЗК № 002129 на право постійного користування землею площею 8,506 га в межах згідно з планом землекористування.

Зазначав, що на час прийняття рішення № 159 від 24 квітня 1997 року виконком не мав необхідних повноважень, оскільки Берегівська міська рада своїм рішенням делегувала виконкому повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок тільки 30 вересня 1998 року. Вказував, що УСБ «Закарпаття», як і ОСОБА_3 «Колос», усупереч ст. 19 ЗК України (1990 року) із клопотанням про надання земельної ділянки в постійне користування до Берегівської міської ради не зверталися; дозволу на складання проекту відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 «Колос» не отримувала і такий проект Берегівською міською радою не затверджувався; у спірному рішенні не вказано площу наданої земельної ділянки; ОСОБА_3 «Колос» не є юридичною особою і не могла набути право постійного користування землею.

Рішенням Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Берегівської міської ради Закарпатської області від 24 квітня 1997 року. Визнано незаконним та скасовано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002129 від 05 травня 1997 року.

15 жовтня 2015 року ВФСТ «Колос» АПК України та ПОГ ЕВП УСБ «Закарпаття» ВФСТ «Колос» АПК України подали до місцевого суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 1 жовтня 2015 року. Ухвалою судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд заочного рішення суду від 1 жовтня 2015 року, оскільки таке рішення не було заочним.

На рішення Берегівськогго районного суду від 1 жовтня 2015 року та ухвалу судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року подали апеляційну скаргу відповідачі ВФСТ «Колос» АПК України та ПОГ ЕВП УСБ «Закарпаття» ВФСТ «Колос» АПК України. Вважають, що оскаржуване рішення є заочним. В той же час, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Особи, яке беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 167-171). Підстав для відкладення розгляду справи судова колегія не вбачала.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника апелянтів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки такі зроблено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням виконкому Берегівської міської ради Закарпатської області від 24 квітня 1997 року № 159 надано у постійне користування ОСОБА_3 «Колос» для УСБ «Закарпаття» існуючу земельну площу по вул. Корятовича, № 1.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 «Колос» УСБ «Закарпаття» 05 травня 1997 року видано державний акт серії ІІ-ЗК № 002129 на право постійного користування землею площею 8,506 га в межах згідно з планом землекористування.

Із позовом про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради та державного кату на право постійного користування землею звернувся Берегівський міський голова, якому Берегівська міська рада рішенням від 17.11.2014 № 2007 доручила звернутись до суду з таким позовом.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі: Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (ч. 6 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

Міський голова, зокрема, організує в межах, визначених Законом № 280/97-ВР, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; головує на пленарних засіданнях ради; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; очолює виконавчий комітет міської ради; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 12, ч. 4 ст. 42, ч. 5 ст. 51 Закону № 280/97-ВР).

Таким чином, предявивши до суду даний позов, Берегівський міський голова звернувся як головна посадова особа територіальної громади, представляючи інтереси Берегівської міської ради, та будучи керівником виконавчого комітету, який є виконавчим органом цієї ради. Органи місцевого самоврядування, в силу ч. 1 ст. 16 Закону № 280/97-ВР, є юридичними особами.

Відтак Берегівський міський голова, відповідно до Закону № 280/97 ВР, є представником юридичної особи, при цьому його повноваження на звернення до суду з даним позовом підтверджуються також рішенням Берегівської міської ради № 2007 від 17 листопада 2014 року (а.с. 12).

Відповідачами у даній справі є юридичні особи.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Суб'єктний склад учасників справи відповідає ст. ст. 1, 21 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі (п. 1 ст. 205 ЦПК України).

За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Зважаючи на те, що рішення суду, ухвалене у даній справі, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, підлягає скасуванню також і оскаржувана ухвала судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015, постановлена щодо цього рішення.

Крім того, судова колегія звертає увагу на таке.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет Берегівської міської ради, який очолює міський голова, входять до системи місцевого самоврядування. Таким чином, Берегівський міський голова, як представник Берегівської міської ради, звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради органу, який він очолює та представляє, що є порушенням норми щодо неприпустимості одночасного представництва різних сторін у справі (ч. 2 ст. 40 ЦПК України).

Керуючись п. 1 ч. ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 310, п.3 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Підприємства обєднання громадян ОСОБА_1 підприємство «Учбово - спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України - задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду від 01 жовтня 2015 року та ухвалу судді Берегівського районного суду від 16 жовтня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Берегівського міського голови ОСОБА_2 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, Підприємства обєднання громадян ОСОБА_4 - виробниче підприємство «Учбово-спортивна база «Закарпаття» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради та державного акту на право постійного користування землею - закрити.

Розяснити позивачу, що за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів він вправі звернутися до господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча