Рішення № 55062040, 07.12.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/10360/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.12.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої судді Лемак О.В.

при секретарі Ревачко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк»,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третьої особи: ОСОБА_2, в якому просить в рахунок виконання зобов'язання щодо оплати заборгованості в сумі 152 294грн. (сто п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) 57 коп. за кредитним договором № 409/ФКВ-07 від 23.11.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв. м., в тому числі житлова 11,30 кв. м., а також визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв. м., в тому числі житлова 11,30 кв. м.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання на вказану дату та час не зявилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання на вказану дату та час не зявився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 409/ФКВ-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 15 000,00 дол. США з розрахунку 12 % річних на строк з 23.11.2007 по 18.11.2022 року.

30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ТОВ «Укрпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позивач вказує в позовній заяві, що позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 04.08.2015 року за відповідачем ОСОБА_4 наявна заборгованість у сумі 152 294грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і ви мої - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено судом, позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 04.08.2015 року у нього утворилась заборгованість у сумі 152294 грн.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 409/Zфквіп-07-01 від 23.11.2007 року передала в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв. м., в тому числі житлова 11,30 кв. м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою 04.05.2007 року, за реєстровим № 3-1264. зареєстрованого Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород» Ужгородської міської ради Закарпатської області 30.05.2007 року, номер запису 17562, реєстраційний № 16689483.

Відповідно до п. 4.1. Іпотекодержатель набуває права звернути та реалізувати Предмет іпотеки у наступних випадках : якщо у момент настання строку виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме : при повному або частковому неповерненні кредиту та/або при несплаті, частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені Кредитним договором строки.

Відповідно до п. 4.2. У випадку порушення Іпотекодавцем обов'язків за Договором іпотеки та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Відповідно до п. 4.3. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог Іпотекодержателя, передбаченим п. 4.4. Договору.

Так, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі ішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Іідповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право ддовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2ст. 16 ЦК Українимає право вимагати застосування його судом, тому суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі предмету іпотеки у власність ПАТ «Дельта Банк».

На підставіст. 88 ЦПК Українина користь держави підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач при подачі позову до суду був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10,60,80, 212,224-226 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок виконання зобов'язання щодо оплати заборгованості в сумі 152294 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) 57 коп. за кредитним договором № 409/ФКВ-07 від 23.11.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв. м., в тому числі житлова 11,30 кв. м.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв. м., в тому числі житлова 11,30 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1522,95 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Лемак О.В.