Ухвала суду № 55061865, 14.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/15/2016(м)

265/8148/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Бєдєлєва С.І.,

ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Багіровій П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2015 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

1) 10.04.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,

проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, гурт. №99, м. Маріуполь, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтС України в Донецькій області до 22 лютого 2016 року включно,

в с т а н о в и л а:

в провадженні Маріупольської місцевої прокуратури №2 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 04 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015050790003389, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим 10 квітня 2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі та звільнений на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік, маючи незняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строк на шлях виправлення не став та повторно скоїв ряд умисних злочинів на території Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області, зокрема:

ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, діючи єдиним умислом, 02 грудня 2015 року у нічний час, знаходячись у підїзд № 1 буд. 123 по пр. Перемоги в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 988,64 грн.; того ж дня, 02 грудня 2015 року у нічний час, знаходячись за адресою: буд. 158 «б» по вул. Азовстальській в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 976 грн.; 05 грудня 2015 року у нічний час, знаходячись за адресою: буд. 39 по пр. Ленінградському в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 976 грн.; цього ж дня, 05 грудня 2015 року, у нічний час, знаходячись за адресою: буд. 123 по пр. Перемоги в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 1975, 80 грн.; 09 грудня 2015 року, у нічний час, знаходячись за адресою: буд. №125 та буд. №127 по пр. Перемоги в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 2342,40 грн.; цього ж дня, 09 грудня 2015 року, у нічний час, знаходячись за адресою: буд. №158 «в» та буд. №158 «б» по вул. Азовстальській в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали і викрали телефонний кабель, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 1561,60 грн.; 24 грудня 2015 року, у нічний час, знаходячись за адресою: 1 підїзд будинку №5 по вул. Полтавській в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, зрізали телефонний кабель, який належить ПАТ «Укртелеком», який вони намагались викрасти, та виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки на виході із підїзду будинку №5 по вул. Полтавській у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, вони були затримані працівниками поліції.

24 грудня 2015 року в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 був затриманий.

24 грудня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

26 грудня 2015 року прокурор Маріупольської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2015 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 лютого 2016 року з мотивів того, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_3, діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою встановити розмір застави, при внесенні якої підозрюваного має бути звільнено з-під варти.

В обґрунтування доводів своєї апеляції посилається на те, що кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 не повязане із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинило загибель людини, стосовно нього раніше не обирався запобіжний захід у вигляді застави, який був порушений, а тому слідчий суддя помилково, в порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177, 178, 183, 184, 199 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт пятий частини другої цієї статті КПК України передбачає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виду позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою до застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри у вчиненні цього злочину та з огляду на забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, який вчинив декілька умисних злочинів в період іспитового строку, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.

З такими висновками не може не погодитись й колегія суддів.

Обґрунтованість підозри підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, показаннями свідка ОСОБА_7, який бачив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кабелем та при зустрічі зможе впізнати їх.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного від 25 грудня 2015 року останній визнав свою провину в здійсненні крадіжки спільно зі своїм товаришем ОСОБА_5, оскільки не мав постійної роботи та щиро розкаявся.

Перевіряючи висновки слідчого судді, про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України й недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобіганням цим ризикам, колегія суддів виходить з наступного.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 предявлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, за вчинення якого передбачене покарання до 5 років позбавлення волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вже повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, який раніше судимий вчинив щонайменше чотири епізоди цього правопорушення в період іспитового строку, а також те, що є обґрунтована підозра, що саме ОСОБА_4 скоїв цей злочин, наявність достатніх ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки стійких соціальних звязків не має, не одружений, ніде не працює, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя, в порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, а тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційний суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але з визначенням застави у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що становить 20670 гривень.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає. На підставі викладеного, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України апеляційний суд скасовує ухвалу з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2015 року про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтС України в Донецькій області протягом 60 діб, тобто до 22 лютого 2016 року включно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 лютого 2016 року включно з визначенням застави у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що становить 20670 гривень.

Застава може бути внесена як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 37317005000992, відкритий в ГУ ДКС України у Донецькій області, код банку 834016, код ЄДРПОУ 02891428, отримувач - Апеляційний суд Донецької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурор чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Маріупольського слідчого ізолятору УДПтС України в Донецькій області (№ 7).

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ______

О.В.ОСОБА_8ОСОБА_9ОСОБА_2