Ухвала суду № 55061830, 19.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9243/15-ц Номер провадження 22-ц/775/317/2016

Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Новікової Г.В., Папоян В.В.

при секретарі Чуряєві В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Слов'янський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 1 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

9 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Слов'янський керамічний комбінат» (далі ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати, трьох процентів річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що з 29 березня 1995 року по 27 вересня 2000 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працювала на різних посадах.

З 1 січня 1999 року підприємство припинило виплату заробітної плати.

При її звільненні відповідач розрахунок з нею не провів. Заборгованість по заробітній платі на теперішній час складає 733,43 грн.

Просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 733,43 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати з 1 жовтня 2000 року по 1 липня 2015 року у розмірі 1755,90 грн., три проценти річних за весь час прострочення з 1 жовтня 2000 року по 1 липня 2015 року у розмірі 291,54 грн. та на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її трудових прав, 3 000 грн. (а.с. 1).

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» в частині вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми та про відшкодування моральної шкоди повернуто позивачу (а.с. 12-13).

Ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2015 року провадження у справі відкрито в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати (а.с. 14).

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 1 грудня 2015 року з ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по заробітній платі станом на 15 квітня 2015 року в розмірі 733,43 грн. В решті позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в межах заробітної плати за один місяць.Стягнуто з ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» в дохід держави судовий збір 141,29 грн. (а.с. 23-26).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що рішення в оскаржуваній частині є незаконним. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення компенсації, суд зазначив, що не надано доказів про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації, у матеріалах справи відсутні дані про розмір заборгованої заробітної плати після утримання податків по місяцям, за які вона утворилась, а також не надано доказів того, що компенсація не була нарахована під час перебування в трудових відносинах з відповідачем. Вважає, що суд не врахував, що у поданому нею у якості додатку до позову листі ліквідатора ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» зазначено, що погашення заборгованості із заробітної плати у межах справи про банкрутство неможливо, зважаючи на відсутність ліквідних активів, а відтак і грошових коштів від їх реалізації. Також судом не враховані вимоги ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 р., Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р., Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р. Суд не визначився, які факти протиправної діяльності чи бездіяльності відповідача призвели до затримки виплати заробітної плати позивачу і які правовідносини з огляду на це виникли між сторонами, що дає підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права (а.с. 32).

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою 13 січня 2016 року в журналі телефонограм по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області за № 91 (а.с. 48-49), причини неявки суду не повідомила і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вона не з'явилася в судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача - ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог частини 9 ст. 76 ЦПК України. Судова повістка про явку до суду представника відповідача, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою (а.с. 42-45). Згідно абзацу 5 частини 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала у ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» з 29 березня 1995 року по 27 вересня 2000 року, звільнена 27 вересня 2000 року у звязку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наданою нею копією трудової книжки (а.с. 3).

Постановою Господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року у справі № 33/41Б припинено процедуру розпорядження майном ВАТ «Словянський керамічний комбінат», відкрито ліквідаційну процедуру ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат», що підтверджується листом ліквідатора ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» від 15 квітня 2015 року за № 15-04/33/41Б (а.с. 4-5) та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 17-18).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 1 грудня 2015 року підприємство перебуває у стані припинення (а.с. 17-18).

Згідно копії листа ліквідатора ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» ОСОБА_3 від 15 квітня 2015 року за № 15-04/33/41Б, який адресований колективу працівників ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат», відповідність якої оригіналу не посвідчена, відповідно до списку працівників, які мають заборгованість з виплати заробітної плати підприємства - банкрута - ВАТ «Словянський керамічний комбінат», заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_2 складає 733,43 грн. У листі ліквідатор також зазначає що, на його думку, на теперішній час погашення заборгованості в межах справи про банкрутство неможливо через відсутність ліквідних активів, а відтак і грошових коштів від їх реалізації (а.с. 4-5).

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з того, що наявність заборгованості підтверджується листом ліквідатора № 15-04/33/41Б від 15 квітня 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати, суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин, які повинні бути враховані при стягненні компенсації, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження виплати їй заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації. В матеріалах справи відсутні дані про розмір заборгованості по заробітній платі після утримання податків і платежів по місяцях, за які вона утворилась. Будь-яких доказів того, що така компенсація не була нарахована під час перебування в трудових відносинах із підприємством позивачем також не надано. Суд позбавлений можливості самостійно вирахувати розмір компенсації в звязку із недоведеністю обставин, які повинні бути враховані при нарахуванні компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Виходячи з зазначеного та враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість висновків суду лише в цій частині.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати є правильним та ґрунтується на вимогах закону, яким врегульовані правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 34 Закону України від 24 березня 1995року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Стаття 34 введена в дію з 1 січня 1997 року згідно з Постановою Верховної Ради України № 49/96-ВР від 20 лютого 1996 року.

1 січня 2001р. набув чинності Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000р. № 2050-III.

Згідно зі ст. 1 цього закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтями 2, 3 вказаного закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2000 р., проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427, до ліквідації заборгованості із заробітної плати за зазначений період.

Позивачка звільнена 27 вересня 2000 р., а тому заборгована їй заробітна плата нарахована до 1 січня 2001 року, тобто до набуття чинності Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», відповідно компенсація невиплаченої позивачці заробітної плати підлягає обчисленню на підставі Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 р. з наступними змінами.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р., є безпідставними, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами цими нормативними актами не регулюються.

Згідно пунктів 2 - 5 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997р. № 1427 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. У разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується. Виплата працівникові суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.

Із доданої позивачем до позовної заяви незавіреної копії листа ліквідатора ВАТ «Словянський керамічний комбінат» від 15 квітня 2015 р. вбачається, що заборгованість за підприємством перед позивачем становить 733,43грн. (а.с. 4-5). Проте інформації за який період виникла ця заборгованість та з чого вона складається, чи це є сума не виплаченої заробітної плати після утримання податків та платежів чи з неї ще потрібно утримати податки і обов'язкові платежі в листі не зазначено.

Відсутність належних та допустимих доказів про розмір нарахованої, але не виплаченої позивачці заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) унеможливлює розрахунок компенсації та є підставою для відмови у позові через його недоведеність.

Враховуючи зазначене, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати через недоведеність обставин, які повинні бути враховані при нарахуванні компенсації, є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зокрема, вони зводяться до перелічення нормативних актів, якими передбачено компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та не містять обґрунтованих заперечень щодо висновку суду про відсутність інформації про розмір заборгованості заробітної плати щомісячно після утримання податків і платежів.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а рішення суду в оскаржуваній позивачем частині - в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати залишенню без змін.

Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 1 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: Г.В. Новікова

ОСОБА_4