Рішення № 5506136, 28.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/78-31/8828.07.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод», м. Кривий Ріг

ДоДержавного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна

залізниця», м. Київ

Простягнення 292290,05 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачане зявились

Від відповідачаГлоба К.В. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 280513,02 грн., що становить заборгованість за договором № 186 від 07.05.2007р. та 11777,03 грн. пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову від 04.11.2008р. Київського апеляційного господарського суду та рішення від 23.05.2008р. Господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою суду від 19.02.2009р. справі № 8/78 номер 31/88 та призначено до розгляду на 18.03.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. розгляд справи було відкладено на 08.04.2009р, у звязку з неявкою представника позивача.

08.04.2009р. матеріали справи були направлені до Вищого господарського суду України, у звязку з касаційним оскарженням постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2009р.

Ухвалою Верховного Суду України від 30.04.2009р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. розгляд справи було призначено на 25.06.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2009р. розгляд справи було призначено на 15.07.2009р.

В судовому засіданні 15.07.2009р. було оголошено перерву до 28.07.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач заявлені вимоги оспорив, мотивуючи тим, що в результаті неправильного визначення суми боргу позивач допустив безпідставне не зарахування оплати та зайво нарахував пеню. Одночасно з поданням відзиву та пояснень, відповідач надав копії платіжних доручень № 5701 та 5805, якими підтверджує перерахування позивачу коштів у сумі 295330,95 грн.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2007р. між Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-Західна залізниця»- «замовник»та Закритим акціонерним товариством «Криворізький суріковий завод»- «постачальник»був укладений договір поставки № 186, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (надалі - товар), відповідно до специфікації (додаток № 1), а замовник зобовязався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування товару: сурік залізний МА-15, білило цинкове, грунт ГФ-021, шпатліка ПФ-002, лак БТ-577, оліфа «Оксоль»(2007р. виготовлення).

Виробник зазначеної продукції є сам позивач - ЗАТ «Криворізький суріковий завод»м. Кривий Ріг.

Кількість та асортимент продукції (товару за договором) визначається у специфікації (додаток № 1), яка є невідємною частиною договору (п.3.1 договору).

Умовами договору сторони передбачили, що представник «замовника»при прийняті товару зобовязаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і/або накладній, розписатися за отриманий товар та видати представнику «постачальника»доручення на отримання даної партії товару (п.5.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 290513,02 грн., що підтверджується накладними № 1267 від 10.05.2007р. на суму 102749,28 грн.; № 1358 від 16.05.2007р. на суму 68719,37 грн.; № 1368 від 16.05.2007р. на суму 6048,00 грн.; № 1786 від 18.06.2007р. на суму 56686,61 грн.; № 3710 від 15.11.2007р. на суму 56309,76 грн. (копії в матеріалах справи).

Товар був отриманий відповідачем на підставі довіреностей виданих Київським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»на імя Кабан Тетяни Яківни серія ЯМН № 964261 від 11.05.2007р., серія ЯМН № 964293 від 17.05.2007р., серія ЯМН № 964461 від 19.06.2007р.(копії в матеріалах справи).

Отримання товару за вищевказаними накладними також не заперечуються відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків станом на 22.05.2008р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п. 7.2 договору передбачено, що «замовник»оплачує «постачальнику»кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару.

Відповідач не виконав договірні зобовязання належним чином, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.11.2007р., а пізніше відповідно до платіжних доручень № 5701 від 27.11.2008р та № 5805 від 10.12.2008р., якими підтверджується перерахування позивачу коштів на загальну суму 295330,95 грн.

При здійсненні першої оплати відповідачем було допущено технічну помилку у графі призначення платежу замість рахунку № 1790/18.06.07, помилково було зазначено рахунок 190/18.09.07. При оплаті суми 10000 грн. відповідачем не повністю зазначено назву товару що також спричинило помилку при обліку суми .

Ці обставини стали підставою виникнення непорозумінь між сторонами та спричинили неналежні облікові дані, в результаті чого за відповідачем позивач помилково рахував більшу суму заборгованості тоді як станом на день прийняття даного рішення, борг існує у сумі 180 513,02 грн.

В матеріалах справи своєчасно не були представлені докази виконання відповідачем в повному обсязі умов договору № 186 від 07.05.2007р. та докази оплати товару, що стало підставою невірного розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно, до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 280513,02 грн. основного боргу правомірна та підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком з врахуванням проплати у розмірі 100000 грн., які підлягали обліку та зарахуванню по спірному договору.

Крім основного боргу позивач просить також суд стягнути з відповідача 11 777,03грн. пені.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати «замовник»сплачує «»постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Під час виконання первісного судового рішення відповідач провів сплату основної суми боргу, тому питання щодо видачі поворотного наказу підлягає розгляду за окремою заявою.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання “Південно-Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ЗКПО 04713033) на користь Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” (50055, м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 201; ЗКПО 00204607) 180 513 (сто вісімдесят тисяч пятсот тринадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 5888 (пять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. пені, 2 922 (дві тисячі девятсот двадцять дві) грн. 90 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання рішення 03 серпня 2009 року.