415/1756/15-к
1-КП/415/242/15
ВИРОК
Іменем України
16.11.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю:
секретаря Демченко Е.Є.,
прокурора Стрільцова І.С.,
представника потерпілих ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого у ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», одруженого, не судимого, зареєстрованого проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
встановив:
30 серпня 2014 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, керуючи, у стані алкогольного спяніння, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом автомобілем марки «Opel Veсtra», державний реєстраційний номер «ВВ4424АМ», по проїздній частині вулиці Ломоносова міста Привілля, у напрямку ВП «Шахта імені ОСОБА_5» ПАТ «Лисичанськвугілля», ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог:
п.12.3 ПДР України, відповідно до яких в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,
в районі будинку №17 по вулиці Ломоносова міста Привілля, володія, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи за №288/6 від 25 вересня 2014 року, технічною можливістю запобігти події, угледівши скутер марки «Viking», державний реєстраційний номер «ВВАВ1753», під керуванням потерпілого ОСОБА_3, з пасажиром потерпілим ОСОБА_2, що рухався попереду, в попутному напрямку, під час зближення з останнім, не прийняв заходи для зменшення швидкості та безпечного обїзду перешкоди, скоївши зіткнення з зазначеним транспортним засобом та спричинивши потерпілим тілесні ушкодження: потерпілому ОСОБА_2 у вигляді закритого перелому кісток правої гомілки та лівої ліктьової кістки, який, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №252 від 13 листопада 2014 року, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, більш ніж 3 тижні, а також, струсу головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, забійної рани в області голови, які, відповідно до висновку вказаної судово-медичної експертизи за №252 від 13 листопада 2014 року, відносяться, як в купі, так і окремо, по характеру, до легких тілесних ушкоджень, заподіявших короткочасний розлад здоровя, потерпілому ОСОБА_3 у вигляді перелому 10 ребра з лівого боку, який, відповідно до висновку судово-медичних експертиз за №251 від 13 листопада 2014 року, №27 від 30 січня 2015 року та №59 від 11 березня 2015 року, на момент утворення, має ознаки середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, порушенні правил безпеки дорожнього руху, зокрема вимог п.12.3 ПДР України, керуючи, в стані алкогольного спяніння, на підставі реєстраційних документів, власним транспортним засобом автомобілем марки «Opel Veсtra», державний реєстраційний номер «ВВ4424АМ», по вулиці Ломоносова міста Привілля, що призвело до зіткнення зі скутером марки «Viking», під керуванням потерпілого ОСОБА_3, з пасажиром потерпілим ОСОБА_2, який рухався попереду, в попутному напрямку, по правому краю проїжджої частини, 30 серпня 2014 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, та спричиненні потерпілим, у зв'язку з ДТП, тілесних ушкоджень, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнова шкода, пов'язана з лікуванням внаслідок отримання тілесних ушкоджень, не відшкодована, що зобов'язується усунути найближчим часом, у зв'язку з чим, повністю визнає заявлені останніми до нього цивільні позови. Позови прокурора, в інтересах лікувальних закладів, щодо відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з витратами медичної установи на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, визнає, зобов'язавшись також в найкоротший термін відшкодувати заподіяні збитки.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4, в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_4, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4, в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну самовпевненість, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання і за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.145), працює, за місцем працевлаштування у ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» має позитивну виробничу характеристику (а.с.144), у скоєному щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні у обвинуваченого дитини неповнолітнього віку сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5(а.с.146), наявність на утриманні батьків похилого віку матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.145), і ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.138-139).
В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння (а.с.53).
Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_4, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, як у побуті, так і на виробництві, в судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, разом з тим, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі, і обставину, що обтяжує покарання, і, одночасно, враховуючи наявність декількох потерпілих та спричинені останнім тілесні ушкодження, а також, беручи до уваги думку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і представника останніх у судовому засіданні, які наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст.61 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, але є злочином проти безпеки дорожнього руху, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, враховуючи активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття злочину, враховуючи наявність на утриманні у обвинуваченого неповнолітньої дитини та батьків похилого віку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги стан алкогольного спяніння обвинуваченого ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом, і, відповідно, під час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.
У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 судової автотехнічної експертизи за №288/6 від 25 вересня 2014 року (а.с.67-69), витрати на залучення експертів у сумі 589 гривень 68 копійок (а.с.66), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Позов прокурора в інтересах держави в особі КУ «Кремінське РТМО» до обвинуваченого ОСОБА_4 «Про відшкодування витрат на лікування потерпілого» у розмірі 1514 гривень 04 копійки, витрачені установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у хірургічному відділенні зазначеної КУ «Кремінське РТМО», у період часу з 01 вересня 2014 року до 12 вересня 2014 року (а.с.156-157), на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою медичного закладу (а.с.117).
Позов прокурора в інтересах держави в особі КУ «Кремінське РТМО» до обвинуваченого ОСОБА_4 «Про відшкодування витрат на лікування потерпілого» у розмірі 2752 гривні 80 копійок, витрачені установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у хірургічному відділенні зазначеної КУ «Кремінське РТМО», у період часу з 02 вересня 2014 року до 24 вересня 2014 року (а.с.158-159), на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою медичного закладу (а.с.116).
Позов прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської КЛПУ «Центральна міська лікарня імені Титова» КУ «Територіальне медичне об'єднання міста Лисичанська» до обвинуваченого ОСОБА_4 «Про відшкодування витрат на лікування потерпілого» у розмірі 452 гривні 74 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у травматологічному відділенні КЛПУ «Центральна міська лікарня імені Титова», у період часу з 30 серпня 2014 року до 01 вересня 2014 року (а.с.154-155), на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою медичного закладу (а.с.114).
З урахуванням вищевикладенного, суд вважає за необхідне частково, на підставі ст.1167 ЦК України, задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 20000 гривень, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 злочину відносно потерпілого ОСОБА_3, останній зазнав стрес, переляк, хвилювання та острах з приводу керування та пересування транспортними засобами, а також, зазнав переживань з приводу одужання та відновлення стану здоров'я після отриманих тілесних ушкоджень в подальшому, в тому числи, і хвилювань щодо відповідальності перед пасажиром, крім того, зазначений розмір моральної шкоди знайшів своє відтворення у судовому засіданні, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюється, і, вказана сума, на думку суду, відповідає принципу розумності та справедливості, а також, ступеню душевних страждань, тяжкості і характеру спричиненої заявникові моральної шкоди.
З урахуванням вищевикладенного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних злочином: майнової шкоди в повному обсязі, в сумі 8498 гривень 05 копійок, і моральної шкоди частково, в сумі 30000 гривень,
майнова шкода, на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 8498 гривень 05 копійок, оскільки вказана сума визначена в наданих до суду документах і підтверджується матеріалами кримінального провадження, а також, знайшла своє відтворення у судовому засіданні і обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюється,
моральна шкода, на підставі ст.1167 ЦК України, підлягає задоволенню частково в сумі 30000 гривень, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 злочину відносно потерпілого ОСОБА_2, останній зазнав стрес, переляк, хвилювання та острах з приводу пересування транспортними засобами, а також, зазнав переживань з приводу одужання та відновлення стану здоров'я після отриманих тілесних ушкоджень в подальшому, крім того, зазначений розмір моральної шкоди знайшів своє відтворення у судовому засіданні, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюється, і, вказана сума, на думку суду, відповідає принципу розумності та справедливості, а також, ступеню душевних страждань, тяжкості і характеру спричиненої заявникові моральної шкоди.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, в сумі 15500 гривень, суд вважає за необхідне залишити без розгляду, відповідно до заяви позивача.
Речові докази по справі:
фрагменти пластикових частин кузову сріблястого кольору, фрагменти пластикових частин фар червоно-помаранчового кольору, фрагменти лобового скла автомобіля, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.49,50),
підлягають знищенню, як не уявляючі ніякої цінності,
скутер марки «Viking», державний реєстраційний номер «ВВАВ1753», що знаходиться на зберіганні на території Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.61-а),
підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3
Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4, до набуття вироком законної сили, не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави
(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)
589 (п'ятьсот вісімдесят дев'ять) гривень 68 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі КУ «Кремінське РТМО» 1514 (одну тисячу п'ятьсот чотирнадцять) гривень 04 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 у хірургічному відділенні зазначеної КУ «Кремінське РТМО».
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі КУ «Кремінське РТМО» 2752 (дві тисячи сімсот п'ятьдесят дві) гривні 80 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у хірургічному відділенні зазначеної КУ «Кремінське РТМО».
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Лисичанської КЛПУ «Центральна міська лікарня імені Титова» КУ «Територіальне медичне об'єднання міста Лисичанська» 452 (чотириста п'ятьдесят дві) гривні 74 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у травматологічному відділенні зазначеної КЛПУ «Центральна міська лікарня імені Титова».
Стягнути зі ОСОБА_4, на користь потерпілого ОСОБА_3, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь потерпілого ОСОБА_2:
в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, 8498 (вісім тисяч чотириста дев'яносто вісім) гривень 05 копійок,
в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 30000 (тридцять тисяч) гривень.
Речові докази по справі:
фрагменти пластикових частин кузову сріблястого кольору, фрагменти пластикових частин фар червоно-помаранчового кольору, фрагменти лобового скла автомобіля, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,
знищити,
скутер марки «Viking», державний реєстраційний номер «ВВАВ1753», що знаходиться на зберіганні на території Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,
повернути потерпілому ОСОБА_3
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 55059487, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 16.11.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/1756/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: