Ухвала суду № 55059321, 18.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1031/15-ц Провадження № 22-ц/772/153/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 24Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні тим, що позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, аОСОБА_3 є споживачем цих послуг, але своєчасно не сплачує кошти за надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. З урахуванням уточнених позовних вимог КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 5727,05 грн. заборгованості, з яких: борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання - 4390,78 грн.; 1000,26 грн. інфляційних; 336,01 грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 243,60 грн.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

Останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року скасувати, провадження по справі закрити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що КП «Вінницяміськтеплоенерго» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов, визначених Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630,Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875.

Позивач щомісяця з січня 2011 року по 28 лютого 2015 року надавав відповідачу вказані послуги та нараховував відповідачу плату за їх надання, однак останній не сплачував кошти за ці послуги, у результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 5 727,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2014 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 4289,47 грн. за період з січня 2011 року по 10 листопада 2014 року. Однак ухвалою цього ж суду від 10 листопада 2014 року було скасовано вищевказаний судовий наказ, і позивач звернувся у порядку позовного провадження до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у період з січня 2011 року по січень 2015 року.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 5ст. 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1ст. 260 ЦК Україниобчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. 253-255 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 264 ЦК Українивизначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч. 1ст. 95 ЦПК Україниє особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченомурозділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності (правовий висновок постанова ВСУ від 21 січня 2015 року № 6-214цс14).

Відповідно дост. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 68 ЖК Українипередбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідност. 526 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань, згідно зіст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання не допускається.

За змістом ст. 610, 611 ЦК Українивстановлено, щопорушення зобовязання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з ура-хуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позов суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а ОСОБА_3 є споживачем цих послуг, однак своєчасно не сплачує кошти за надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 5727,05 грн., чим порушує права позивача, а тому суд обґрунтовано стягнув зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача. Зокрема, суд прийшов вірного висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущено.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис ОСОБА_4

Судді: підписи ОСОБА_5

ОСОБА_6

З оригіналом вірно: ОСОБА_4