Ухвала суду № 55059178, 18.01.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ СКАРГИ

"18" січня 2016 р.

№ 01-39/5004/1483/12

Суддя Кравчук А.М., розглянувши скаргу

ПАТ "Укрзахідвуглебуд"

на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт коштів від 07.12.2015 року

у справі №903/1483/12

за позовом публічного акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськшахтострой"

2) публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд"

про стягнення солідарно 7 451 073грн.14коп.

встановив: 15.01.2016 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла скарга ПАТ "Укрзахідвуглебуд" № 02-04/835 на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт коштів від 07.12.2015 року

Скарга не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 9.7 постанови Пленуму ВГС України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Згідно п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 121 2 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

При цьому, ПАТ "Укрзахідвуглебуд" в скарзі зазначає, що оскаржувана постанова отримана ним 14.12.2015 року, проте доказів на підтвердження відповідних обставин суду не надано, до матеріалів скарги не долучено.

Клопотання про поновлення ПАТ "Укрзахідвуглебуд" пропущеного десятиденного строку до матеріалів скарги не додане.

Згідно п.9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п.п.59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення сторонам скарги та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

В порушення ст.56 ГПК України скаржник не долучив доказів на підтвердження направлення скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та відповідачу-1 у справі - ТзОВ "Луганськшахтострой".

Згідно п. 5 постанови Пленуму ВГС України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Обставини щодо права на звернення з врахуванням Положення про ВСП "Шахтобудівельне управління №1", Статуту ПАТ "Укрзахідвуглебуд" тощо, з посиланням на законодавство, не викладені, докази на їх підтвердження не зазначені та не додані. Не викладені обставини щодо звернення до господарського суду в межах провадження у справі № 5004/ 1483/12 з одночасним зазначенням про порушення прав самостійної господарської одиниці, яка не є стороною виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, приписи Пленуму Вищого господарського суду України, Верховного суду України, скаржником не обгрунтовано підстави звернення до господарського суду Волинської області зі скаргою про скасування постанови про арешт коштів у межах суми 11 207 288 грн. 05 коп., виданої у межах зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих листів, що видані в тому числі іншими судами.

Керуючись п.п.6, 3 ч.1 ст.63, ст.ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт коштів від 07.12.2015 року у справі №903/1483/12 повернути скаржнику без розгляду.

Суддя А. М. Кравчук