Ухвала суду № 55056667, 12.01.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/821/15-к Головуючий у 1-й інст. Грищенко М. В.

Категорія ст.263 ч.ч.1,2 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Євстафєвої Т.А.

суддів: Ляшука В.В., Крижанівського В.В.

при секретарі: Кашенко Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 5 листопада 2015 року у кримінальному провадженні №12015060190000305 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.263, ч.2 ст. 263 КК України

за участю: прокурора Селюченко І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого,одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючого на військовій службі солдатом у військовій частині Міністерства оборони України польова пошта В2950, судимого 11.03.2013 року Івано-Франківським міським судом за ч.2ст.389, ст.71 КК Українидо покарання у виді арешту на строк 3 місяці,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.263 КК України та призначенопокарання:

-за ч.1ст.263 КК Україниіз застосуванняст.69 КК України у виді штрафу в розмірі чотири тисячі гривень;

-за ч.2ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі вісімсот гривень.

На пiдставi ч.1ст.70 КК Українишляхом повного складання призначених покарань визначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупнiстю злочинiв 4800 грн. штрафу.

Відповідно до ч.2ст.124 КПК Українистягнуто з ОСОБА_2на користь держави судовi витрати на залучення експертів в розмiрi 859 грн. 32 коп.

Згiдно зiст.100 КПК Україниприєднані до справи як речові докази боєприпаси- 5,45 мм проміжні військові патрони в кількості 165 штук, автомат Калашнікова зразка 1974 року (АКС-74 У), №695406, калібру 5,45 мм, затвор до зворотного спускового механізму, зворотню пружину, кришку ствольної коробки, ударник, сім магазинів,які є складовими частинами вказаної вогнепальної зброї, два мисливські ножі, які зберігаються в Коростишівському РВ УМВС України в Житомирській області, передано в дохід держави як майно, набуте в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

Приєднаний до справи як речовий доказ автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер 2950-Б4, який під час досудового слідства переданий під розписку ОСОБА_2, повернуто законному володільцю - військовій частині, польова пошта В2950.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 у невстановлений у ході досудового розслідування час та місці, при невстановлених обставинах, без передбаченого законом дозволу, придбав вогнепальну зброю, а саме АКС-74У № 695406, бойові припаси до неї у кількості 165 (сто шістдесят пять) штук, які незаконно, порушуючи встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, зберігав в автомобілі марки «Volkswagen Golf» з реєстраційним номером2950-Б4, яким він керував 27 травня 2015 року близько 11 години і був зупинений працівниками ВДАІ з обслуговування Коростишівського району УМВС України в Житомирській області по вул. Більшовицькій в м. Коростишеві Житомирської області.

Цього ж дня, у період часу з 15 години 30 хвилин до 17 години 00 хвилин у ході проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер 2950-Б4, яким керував ОСОБА_2, виявлено та вилучено автоматичну вогнепальну зброю АКС-74У № 695406 та бойові припаси до неї у кількості 165 штук, які ОСОБА_2, діючи умисно, придбав при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, даті та часі, всупереч передбаченого законом порядку, зокрема, всупереч Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної,холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними засвоїми властивостями метальними снарядаминесмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженоїнаказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення працівниками міліції автомобіля о 12 годині 45 хвилин 27 травня 2015 року.

Відповідно до висновків експерта вилучена вогнепальна зброя є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю - автоматом Калашнікова складним укороченим зразка 1974 року (АКС-74 У), № 695406, калібру 5,45 мм, справним та придатним до стрільби в режимах одиночного та автоматичного ведення пострілів; вилучені бойові припаси до зброї у кількості 165 (сто шістдесят пять) штук є боєприпасами5,45 мм проміжними військовими патронами, призначеними для стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм: автоматів «АК -74» та його модифікацій, а також ручних кулеметів «РПК74».

Також , 27 травня 2015 року у період часу з 15 години 30 хвилин до 17 години 00 хвилин у ході проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen Golf» реєстраційний номер 2950-Б4, яким керував ОСОБА_2, виявлено та вилучено два мисливські ножі, виготовлені саморобним способом, які ОСОБА_2, діючи умисно, зберігав при собі, тримаючи в автомобілі, без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення працівниками міліції автомобіля о 12 годин 45 хвилин 27 травня 2015 року. Відповідно висновку експертизи два ножі, вилучені у автомобілі, яким керував ОСОБА_2, є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої діїмисливськими ножами загального призначення, які виготовлені саморобним способом.

В апеляційній скарзі прокурор Сенько В.О. просить цей вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.263 КК України, та призначити йомупокарання:

-за ч.1ст.263 КК України 3 роки позбавлення волі;

-за ч.2ст.263 КК України 2 роки позбавлення волі.

На пiдставiст.70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі і за ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки з покладанням на нього обовязків, передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України.

Крім того, прокурор просить залишити без змін запобіжний захід у вигляді застави до вступу вироку в законну силу, а також вирішити питання по процесуальних витратах та речових доказах.

Апелянт вважає, що вирок суду підлягає скасуванню через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

На думку апелянта, при призначені покарання обвинуваченому, підстав для застосування положень ст. 69 КК України не було, оскільки помякшуючі обставини визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутні. При цьому зазначив, що вогнепальну зброю та 2 мисливські ножі вилучено з автомобіля ОСОБА_2 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду.

Вказав, що після вилучення вищезазначених предметів, ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які пояснення і протягом досудового розслідування не надавав жодних пояснень та документів щодо законності придбання та перевезення АКС-74У, боєприпасів до нього у кількості 165 штук та 2 мисливських ножів. У ході судового слідства ОСОБА_2 вину визнав лише частково. Будь-яких документів на перевезення вказаних заборонених предметів у нього не було.

Прокурор вказав, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 раніше судимий, не працює.

Також апелянт зазначає, що відповідно до листа начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ начальника головного управління ВСП ЗСУ генерал-майора ОСОБА_4 від 12.06.2015 року, ОСОБА_2 в списках військової частини В2950 не значиться та зброя - автомат АКС-74У № 695406 1989 року випуску на обліку у вказаній військовій частині не перебуває.

Крім того, автор апеляції звертає увагу на те, що суд невірно призначив ОСОБА_2 покарання у виді штрафу. При цьому зазначив, що штраф визначається не в конкретній сумі гривень, а у вигляді суми, яка відповідає певній кількості неоподаткованого мінімуму доходів громадян, офіційно встановленого державою.

В запереченнях захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а вирок суду таким, що відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Захисник в запереченнях зазначає, що судом правомірно та обґрунтовано встановлено ряд обставин, що дають підстави до застосування ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2

Тяжких наслідків від злочину не наступило, а мета і обставини володіння зброєю значно знижують ступінь тяжкості злочину.

ОСОБА_2 добровільно брав участь у слідчих діях, особисто після зупинення транспортного засобу, повідомив правоохоронцям про наявність у нього зброї. ОСОБА_2К характеризується позитивно як за місцем проживання, так і за місцем проходження військової служби у в/ч В2950.

Захисник вказав, що посилання апелянта про визнання обвинуваченим вини частково та неможливості застосування судом ст.69 КК України є надуманим, оскільки сам обвинувальний акт прокурора неконкретизований, внаслідок чого ОСОБА_2 не мав змоги повністю визнати обставини, викладені в акті. Обвинувачений в суді детально повідомив як і де здобув зброю, при чому повністю визнав факт перевезення зброї, чим визнав себе винуватим, розкаявся.

Крім того, згідно довідки ТВО командира в/ч В2950 від 28.05.2015 року № 1729 ОСОБА_2 перебував у вказаній військовій частині в якості водія групи БПЛА, перебуває на оформлені документів для служби за контрактом. Обставина, що на момент вчинення злочину ОСОБА_2 не завершив реєстрацію у в/ч В2950 розяснена свідком, який зазначив, що через зміну керівництва в добровольчому батальоні «Айдар» та переїзд штабу, більша частина військовослужбовців вчасно не мала належного статусу.

Також захисник зазначив, що доводи апелянта щодо невірного розрахунку судом розміру штрафу не є достатньою підставою для скасування вироку суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржується.

Відповідно до положень ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, з- поміж загальних засад призначення покарання, передбачених цією нормою закону, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Колегія суддів вважає, що ці вимоги закону судом у провадженні дотримано.

Суд при призначені покарання врахував такі дані, які помякшують призначення покарання засудженому і дають підстави для застосування положень ст. 69 КК України це позитивна характеристика обвинуваченого за місцем проживання та за місцем проходження військової служби, це те, що останній добровільно приймає участь в діях, які проводяться під час проведення антитерористичної операції. Також судом врахована мета придбання і зберігання вогнепальної зброї обвинуваченим, які значно знижують ступінь тяжкості злочину.

Як видно з матеріалів провадження, суд першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України визнав обставини, які помякшують покарання обвинуваченому: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_5 добровільно повідомив працівникам міліції про наявність в його автомобілі автомата Калашнікова, набоїв до нього, двох мисливських ножів та пояснив про обставини придбання ним вогнепальної зброї.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому в ході судового розгляду не встановлено.

Твердження апелянта про те, що згідно листа начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відсутня інформація про перебування ОСОБА_2 у списках військової частини В2950, спростовується матеріалами провадження, а саме: військовим квитком на імя ОСОБА_2 (а.с.60), довідкою військової частини В2950 від 24.07.2015 року за № 2609 про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі польова пошта В2950 (а.с.61), довідкою ТВО командира військової частини польова пошта В2950 про те, що ОСОБА_2 з грудня 2014 року ніс службу у даній частині, знаходиться на оформленні для проходження військової служби за контрактом (а.с.69).

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апелянта про невірний розрахунок, при призначенні покарання, суми штрафу, як такої, що не відповідає цілим значенням неоподаткованого мінімуму доходів громадян (кратному 17 гривень). У звязку з цим, вирок щодо ОСОБА_2, в частині призначення покарання, підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 5 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2, в частині призначення покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим:

за ч.1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 235 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3995 грн.

за ч.2 ст. 263 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 47 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 799 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів 4794 грн. штрафу.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: