Ухвала суду № 55055769, 30.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/341/16 Справа № 202/5757/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Волошин Є. В. Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

30 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Порубая М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства

Комерційного банку «Приватбанк»

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук Віти Віталіївни, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. /а. с. 1-4/.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 22.06.2015 року ним було отримано постанову від 11.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження, із тексту якої стало відомо, що 10.12.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська ухвалено рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №2/0417/9123/2012 від 29.12.2012 року про «автомобіль Skoda модель Oktavia Ambiente рік випуску 2003, тип Т3 легковий, номер кузова шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом опису та передачі вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» /а. с. 5, 6, 7/.

У постанові від 11.06.2015 року вказано, що рішення набрало чинності 10.12.2012 року, виконавчий лист виданий 29.12.2012 року, а пред'явлений до виконання - 09.06.2015 року, тобто з моменту видачі листа і подання до ВДВС пройшло майже три роки.

Таким чином, на думку заявника, виконавчий лист повинен був бути пред'явлений до виконання в строк до 10.12.2013 року, а не 09.06.2015 року. Отже, державний виконавець повинен був винести ухвалу про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий лист було пред'явлено з пропуском строку для пред'явлення до виконання.

Також, скаржник просив поновити строки оскарження постанови ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві у зв'язку з тим, що він ознайомився із текстом постанови про відкриття виконавчого провадження лише 22.06.2015 року, а тому строк на оскарження складає 10 календарних днів і спливає 02.07.2015 року.

Крім того, скаржник просив визнати незаконною та скасувати постанову старшого виконавця Поліщук В.В. ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 11.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а виконавчий лист повернути ПАТ КБ «Приватбанк» /а. с. 1-4/.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.07.2015 року скаргу ОСОБА_2 на дії старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. - задоволено частково.

Суд скасував постанову серії ВП №47799637 від 11.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2/0417/9123/2012, винесену старшим державним виконавцем Поліщук В.В. ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м.Києві.

В іншій частині скарги - відмовлено / а. с. 19-22 /.

З ухвалою суду від 15.07.2015 року не погодилося ПАТ КБ «Приватбанк» і 21.09.2015 року поштою звернулося до суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати цю ухвалу суду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції не вивчалося та не було встановлено факт пропуску строку для пред'явлення його до виконання / а. с. 29-31 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду від 15.07.2015 року - скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду, з наступних підстав.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2 на дії старшого виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. - суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист було пред'явлено до виконання з порушенням строку передбаченого ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», а належних та допустимих доказів того, що строк виконання цього виконавчого листа переривався або його було поновлено суду надано не було.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, справа за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця була розглянута судом першої інстанції у відсутності учасників процесу /а. с. 18/.

Згідно ст. 386 ЦПК України скарга на дії державного виконавця розглядається судом у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується.

Виходячи з норм ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» і роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, які викладені в п.17 постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року - справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями встановленими ст. 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються і до участі у справі як заінтересовані особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішення може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Отже, суд першої інстанції зобов'язаний був виконати вимоги ст.ст. 74,76 ЦПК України щодо належного та своєчасного повідомлення учасників процесу про слухання справи за скаргою ОСОБА_2, що не було зроблено судом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення учасників процесу про розгляд справи 15.07.2015 року, зокрема - ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення по справі суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження.

Між тим, постановляючи ухвалу по справі (ухвала по даній категорії справ є судовим рішенням) суд першої інстанції розглянувши скаргу по суті у відсутності учасників процесу, а отже не з'ясував дійсні обставини справи, тим самим допустив порушення норм матеріального та процесуального закону, що потягло за собою постановлення незаконного і необґрунтованого рішення по справі.

Так, в апеляційній скарзі стягувач - ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що виконавчий лист неодноразово протягом 2013-2014 року пред'являвся ним до виконання, однак державним виконавцем виносилися постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.09.2013 року, 03.03.2014 року, 01.12.2014 року /а. с. 32,33,34/.

Однак, ці обставини не встановлювалися та не перевірялися судом першої інстанції в порушення норм процесуального закону, оскільки при розгляді справи суд повинен був витребувати та оглянути відповідне виконавче провадження, тим самим перевірити дії державного виконавця, які оспорюються скаржником, зокрема, оглянути оригінал спірного виконавчого листа, на якому, у відповідності з вимогами ЗУ «Про виконавче провадження», повинні міститися відмітки (дати) щодо неодноразового пред'явлення та повернення цього листа стягувачу.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове

виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження,якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він

відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року,якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції не з'ясував чи дійсно оспорювані дії державного виконавця не відповідали вимогам чинного законодавства, зокрема, чи були у державного виконавця підстави для відкриття виконавчого провадження за спірним виконавчим листом і чи не переривався строк пред'явлення ПАТ КБ «Приватбанк» виконавчого листа до виконання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду від 15.07.2015 року як така, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2015 року - скасувати, справу направити на новий розгляд скарги до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

СУДДІ: