Ухвала суду № 55053942, 15.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/930/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Л.М. Провадження № 22-ц/773/115/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

з участю: представника позивача Місюри І.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року в даній справі позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі-ПАТ КБ «ПриватБанк») заборгованість у сумі 16065грн. 81коп., яка складається з 7841грн. 14коп. - заборгованість за кредитом; 6043грн. 80коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 939 грн. 64коп.-заборгованість за пенею та комісією; штрафу в сумі 500грн. (фіксована частина), штрафу в сумі 741грн. 23коп. (відсоткова складова).

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Посилається на незаконність судового рішення із-за його невідповідності нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам справи. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 250грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав і станом на 31 січня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 16065,81грн., з них 7841грн. 14коп. - заборгованість за кредитом; 6043грн. 80коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 939 грн. 64коп.-заборгованість за пенею та комісією; 500грн. - штраф (фіксована частина), 741грн. 23коп. - штраф (відсоткова складова). 09 квітня 2015 року до Любомльського районного суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення вказаної заборгованості.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення боргу.

24.01.2007 року відповідач ОСОБА_2 підписав в ЗАТ КБ «ПриватБанк» заяву про надання кредиту, яка разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписом він підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування, ознайомлення з Умовами та Правилами банківських послуг, а також Тарифами банку. Дана заява подана до суду першої інстанції в оригіналі. На підставі цієї заяви банком було відкрито картковий рахунок і видана кредитна картка.

Відповідачем не оспорювався в судовому порядку кредитний договір, і вважати його нікчемним чи недійсним з підстав, передбачених ст.203 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» немає.

Згідно пункту 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий самий термін.

З матеріалів справи, а саме кредитного договору, розрахунку заборгованості за договором від 24.01.07р., виписок по особовому рахунку, вбачається, що відповідач з 24 січня 2007 року по квітень 2012 року не користувався кредитними коштами. В 2012 році було здійснено перевипуск кредитної картки і це не суперечить п.3.1.3 Правил користування платіжною карткою, починаючи з 26 квітня 2012 року відповідачем по ній здійснювались розрахунки. Останнє погашення кредиту готівковими коштами відповідачем було здійснено 21.02.2014р. в сумі 2400грн., що свідчить про визнання відповідачем заборгованості по кредиту. 02.07.14р. було здійснено банком автоматичне погашення простроченої заборгованості з іншої банківської карти відповідача в сумі 10,36грн. Відповідач не повідомляв банк про припинення дії договору, а тому договір був автоматичного пролонгований на той самий строк. З моменту укладення договір діє і підстав для застосування позовної давності та відмови в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності немає.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо незаконності дій банку по односторонній зміні процентної ставки.

В розділі 5 «Порядок начислення і оплати процентів. Порядок погашення боргових зобов'язань» Правил користування платіжною карткою визначено порядок нарахування процентів. Пунктом 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг банку надано право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобов'язаний не менше чим за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

П.5.5. визначено, що за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, установленому тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів в році, а згідно п.5.8. процентна ставка по кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за місяць. З пункту 6.4 Умов і правил надання банківських послуг вбачається, що у разі незгоди зі змінами правил чи тарифів обов'язок клієнта пред'явити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком.

Згідно умов кредитного договору за користування кредитом нараховувались проценти у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. З 01.01.2013р. була змінена процентна ставка на 30%річних, з 01.09.2014р. на 34,8% річних. Сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі і збільшення банком процентної ставки з дотриманням певної процедури. Відповідач ОСОБА_2 продовжував сплачувати проценти за новою відсотковою ставкою 30% та 34,8% річних з 11.01.2013р. по 02.07.2014р., що відповідно до положень ст.205, ст.642 ЦК України вказує на згоду позичальника зі зміненим розміром процентів.

Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплачувати Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно зобов'язання по поверненню кредитних коштів, то банком у відповідності до умов договору було нараховано пеню та штрафні санкції, комісію. Їх нарахування не суперечить чинному законодавству, ст.549ЦК України, і не є подвійним притягненням до відповідальності.

Позивачем надано докази, які підтверджують видачу кредитного ліміту відповідачу, разом з тим, відповідач не подав суду докази, які б підтверджували його погашення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: