Ухвала суду № 55052801, 18.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/107/15

У Х В А Л А

18 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Фоззі-Фарм», у подальшому протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року замінено на правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» (далі – Позивач, ТОВ «Фоззі-Фарм»), звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі – Відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0002572200 від 14.10.2014 року в частині, щодо якої не було досягнуто податкового компромісу, а саме в сумі 212 059 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0031091702 від 14.10.2014 року;

- рішення від 14.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- вимогу від 22.10.2014 року №Ф-603 про сплату суми недоїмки з суми єдиного внеску.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, ДПІ у Києво-Святошинському районі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що видатки на сплату судового збору кошторисом Відповідача на 2015 рік не передбачено.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписами ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі – Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими Позивачу донараховано податкові зобов'язання та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 232 035,25 грн., рішення про застосування штрафних санкцій на суму 21 521,00 грн., вимоги про сплату суму недоїмки суми єдиного внеску на суму 43 042,16 грн., загалом на суму 296 598,49 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання майнового позову до суду становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду становить 5 359,20 грн. (1218 * 4 * 110%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про наявність підстав для зменшення розміру судового збору, його розстрочення або відстрочення.

Оцінюючи клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що видатки на сплату судового збору кошторисом Відповідача на 2015 рік не передбачено, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, потрібно зазначити наступне, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Така позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Крім того, відповідно пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, ухвалі від 03.11.2015 року у справі №814/3453/14.

Отже, в силу визначеного п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції – 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, – залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків – десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк