Рішення № 55047943, 18.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.16р. Справа № 904/10491/15за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ОСОБА_1 "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 28 901,38 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 132 від 22.12.15;

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ОСОБА_1 "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 28 901,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 2015/ТП-Б-163124 від 11.03.15 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевого бюджетів.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Надав відзив, в якому проти позову заперечує, оскільки він є бюджетною організацією, яка повністю утримується за рахунок Держаного бюджету України. У звязку з відсутністю коштів в Державному бюджеті України та недостатнім фінансуванням, частина рахунків ним не була сплачена.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 13.01.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між постачальником (позивач) та споживачем (відповідач) укладений договір № 2015/ТП-Б-163124 від 11.03.15 на постачання та природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевого бюджетів (Договір) та додаткові угоди до нього №№1,2.

Згідно предмету цього Договору, Постачальник здійснює Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. (п.4.1). Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дні місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно (п.4.5). Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу на момент укладання Договору становить 34 271,30 грн. (п. 4.5.2). Цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.03.15, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Разом з тим, сторони домовились, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, тобто з 01.01.15 (п.10.1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.6,4.6.1,4.6.2 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за пять календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період з дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше пятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.3).

Згідно додатку № 2 до Договору, запланований обсяг газу на квітень 2015 складає 0,2 тис. м. куб. Отже, відповідач зобов'язаний сплатити авансовий платіж в розмірі 1 501,008 грн. (0,2х7 505,04 грн.) до 27.03.15.

Однак, Відповідач порушив умови договору, і не сплатив своєчасно та у повному обсязі розмір авансового платежу вартості запланованих обсягів газу на квітень 2015. Внаслідок цього, у відповідача виникла заборгованість зі сплати авансового платежу в розмірі 1 501,008 грн.

Крім того, позивач виконав свої зобов'язання за договором: у лютому та у квітні 2015 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 2,602 тис. м3 на загальну суму 21 123,87 грн. (що підтверджується Актами приймання передачі природного газу за лютий на суму 14 222,06 грн. та за квітень на суму 6 901,81 грн.).

Однак, Відповідач порушив умови договору, і не сплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого газу. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на розгляду справи, становить 20 239,97 грн. Розмір боргу підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 20 239,97 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 230 та п.6 ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2.2 договору, визначено, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із прострочкою виконання відповідачем зобов'язань позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 722,78 грн., згідно наступного розрахунку:

за лютий 2015: за період з 06.04.15 по 02.10.15 в розмірі 4 044,79 грн.

за квітень 2015: за період з 27.03.15 по 05.05.15 в розмірі 98,70 грн. (зі строком оплати авансу до 27.03.15); та за період з 06.05.15 по 24.09.15 в розмірі 1 579,91 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 5 722,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 362,54грн. згідно наступного розрахунку:

за лютий 2015: за період з 06.04.15 по 10.11.15 в розмірі 250,40 грн.

за квітень 2015: за період з 27.03.15 по 05.05.15 в розмірі 4,93 грн. (зі строком оплати авансу до 27.03.15); та за період з 06.05.15 по 10.11.15 в розмірі 107,21 грн.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення сум втрат від інфляції в розмірі 2 576,09 грн. А саме, за зобовязаннями авансового платежу в квітні 2015 (зі строком оплати до 27.03.15 на суму 1501,008грн.) - нараховано інфляцію за квітень; за зобов'язаннями оплати вартості газу за квітень в сумі 6 901,81 грн. - нараховано інфляцію за період з травня 2015 по жовтень 2015; за зобов'язаннями оплати вартості газу за лютий 2015 - з квітня 2015 по жовтень 2015.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Тому, позивачем неправомірно включено до розрахунку індекс інфляції за місяць, в якому платіж мав бути здійснений.

За розрахунком суду, за зобов'язаннями оплати вартості газу за лютий в сумі 14 222,06 грн. - інфляційні втрати за період травень-липень 2015 складають 225,09 грн.; за зобов'язаннями оплати вартості газу за лютий в сумі 13 338,16 грн. - інфляційні втрати за період серпень-жовтень 2015 складають 21,65 грн.; за зобовязаннями авансового платежу в квітні 2015 (зі строком оплати до 27.03.15 на суму 1501,008грн.) - інфляційні втрати за період травень 2015 складають 33,02 грн.; за зобов'язаннями оплати вартості газу за квітень в сумі 6 901,81 грн. - інфляційні втрати за період з червня 2015 по жовтень 2015 складають: -30,55грн. Всього інфляційні втрати складають 249,21грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 193, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,б.21-а, код 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка,2, код 03340920) 20 239,97грн. суму основного боргу.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,б.21-а, код 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка,2, код 03340920) 5 722,78 грн. - пені, 249,21 грн. - інфляційних втрат, 362,54 грн. - 3% річних, судовий збір в розмірі 1119,94 грн.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 18.01.16.

Суддя М.О.Ніколенко