Постанова № 55047764, 13.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 910/11099/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКоробенка Г.П., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМіністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського судувід16.09.2015у справі№910/11099/15Господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес"доМіністерства оборони Українитретя особаПодільське управління капітального будівництвапростягнення сумиза участю

- позивача:Шимков А.В. (довіреність від 29.04.2015)- відповідача:Тодерян В.М. (довіреність від 05.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись У суд з позовом, Приватне акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес" (далі - позивач) просило стягнути з Міністерства оборони України (далі - відповідач) 16 753,52 грн. основного боргу, 8 384,27 грн. інфляційних втрат, 5 031,57 грн. пені, 1 434,84 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за виконані ним на підставі договору роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 16 753,52 грн. заборгованості, 1 321,92 грн. пені, 66,10 грн. - три відсотки річних, 1 809,38, грн. інфляційних втрат, в решті позовних вимог відмолено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суди повно встановили обставини справи та правильно застосували норми права.

Учасників судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа використала наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір №2 про надання послуг, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач з метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з будівництвом 107 квартирного житлового будинку на розі вулиць Попова-маршала Красовського (шифр 304/1-4) в м. Старокостянтинів Хмельницької області, приймає на себе зобов'язання по наданню послуг по виконанню робіт, які належать до функцій відповідача, а саме: забезпечення перерахунку залишку кошторисної вартості невиконаних будівельно-монтажних робіт; організація виконання державної експертизи перерахунку кошторисної вартості залишку невиконаних будівельно-монтажних робіт. Робота за договором виконується на умовах, обумовлених сторонами в даному договорі.

Відповідно до статуту позивача, затвердженого загальними зборами (протокол №1 від 18.04.2012) ПрАТ "Об'єднання "Прогрес" є новим найменуванням ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Розділом 2 договору визначено, що загальна сума договору орієнтовно складає 16 753,52 грн., в т.ч. ПДВ - 2 792,25 грн. Вартість робіт визначається на підставі укладених між позивачем та відповідними службами договорів та рахунків, оплачених позивачем власними коштами за послуги, які належать до функцій відповідача.

Відповідно до розділу 3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), підписаних позивачем та відповідачем. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт (послуг). У платіжних документах відповідач посилається на номер і дату договору.

Згідно розділу 4 договору виконання робіт оформлюється двостороннім актом здачі-приймання робіт, підписаним відповідальними особами від відповідача та позивача, що є підставою для оплати.

У відповідності до розділу 5 договору за порушення строків виконання зобов'язань по даному договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на час нарахування пені.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (розділ 7 договору).

Судами також встановлено, що позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 16 753,52 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 16 753,52 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №45 від 12.02.2015, в якій позивач просив перерахувати до 28.02.2015 на розрахунковий рахунок останнього грошові кошти за надані послуги згідно договору. Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про часткове задоволення позову мотивував тим, що відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо оплати виконаних послуг в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги - претензії позивача, що була надіслана відповідачу поштою і вручена 25.02.2015, тобто відповідач повинен був заплатити за послуги до 05.03.2015, перевіривши розрахунок позивачем пені, суд визнав обґрунтованим її розмір в сумі 1 321,92 грн. за період з 05.03.2015 по 21.04.2015, а три відсотки річних та інфляційні втрати судом визнані обґрунтованими в розмірі 66,10 грн. та 1 809,38 грн. з урахуванням вищевказаного початку строку прострочення.

Між тим, судами не повного з'ясовано всі обставини справи в їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини першої статті 47, частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи шляхом всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно вимог статті 84 ч.1 п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно статті 105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1).

Вирішуючи спір у даній справі, в порушення наведених норм права суди обох інстанцій не врахували встановлених ними обставин справи щодо того, що згідно розділу 3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт (послуг), та застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відсутність даних відомостей у судових рішеннях щодо дати підписання акту виконаних робіт (послуг), та невмотивованість їх у цій частині, унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

Вказана неповнота не може бути усунена касаційною інстанцією в силу положень статті 1115 ч.2 та статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, та є підставою для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того судами встановлено, що претензія позивача про перерахування заборгованості №45 від 12.02.2015 була отримана відповідачем 25.02.2015.

Проте в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що його адресою є м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, а претензія була надіслана на адресу м. Вінниця, 21027, що є адресою третьої особи - Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яка є самостійним господарюючим суб'єктом.

Вказані адреси відповідача та третьої особи також підтверджуються матеріалами справи.

Оскільки судові рішення у цій частині не мотивовані, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що вказана претензія позивача про перерахування заборгованості №45 була отримана відповідачем.

У зв'язку з тим, що з'ясування цих обставин справи пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення, з урахуванням вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі №910/11099/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський