У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 336/598/16-к
№ 1-кп/61/2016
18 січня 2016 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Чернишової І.В.,
за участю прокурора Стольник І.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор заявив суду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечили на вказане клопотання, зазначивши, що підстав для домашнього арешту ОСОБА_1 натепер не існує.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку про те, що перебування обвинуваченого під домашнім арештом є необхідним, а клопотання підлягає задоволенню на підставі нижче наведеного.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоровя обвинуваченого, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Так, обвинувачений є раніше судимим за вчинення кількох злочинів, в т.ч. і умисного тяжкого злочину.
Крім того, в межах цього кримінального провадження обвинуваченого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Зазначений злочин є тяжким кримінально-караним діянням, і цю обставину враховує суд, постановляючи рішення про задоволення клопотання.
Крім наведених міркувань, суд враховує, що прокурор довів наявність ризиків скоєння обвинуваченим дій, спробам вчинення яких в силу закону призвані перешкоджати запобіжні заходи, а саме: продовження заняття протиправною діяльністю.
При цьому, суд також приймає до уваги той факт, що за викликом обвинувачений 26.11.2015 року до суду не явився та не надав суду доказів поважності такої неявки.
Виходячи з наведеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження суд може констатувати сукупність підстав для перебування обвинуваченого під домашнім арештом, бо застосування до нього менш суворого запобіжного заходу виявиться неефективним для запобігання вчиненню протиправних дій та переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184,193, 194, 196, 309КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,заборонивши йому залишати житло за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шевченка, 197-А, в період з 20-00 год. поточного дня до 6-00 год. наступного дня, строком на 60 діб, тобто по 17 березня 2016 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обовязки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, в суд за першим викликом;
2) повідомляти слідчому, прокурору, суду про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає,без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Розяснитиобвинуваченому його обовязки та наслідки їх невиконання.
Цю ухвалу передати для виконання Шевченківському відділенню Ленінського відділу ГУНП в Запорізькій області за місцем проживання обвинуваченого, зобовязавши названий.
Орган внутрішніх справ має негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя П.В. Зарютін
18.01.16
Судове рішення № 55042781, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 18.01.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/7214/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: