В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.01.2016 Справа №607/11498/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Мостецької А.А.,
суддів Ломакіна В.Є., Гуменного П.П.,
при секретарі Вікарук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152100000000203 від 14 травня 2015 року відносно :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, приватного підприємця, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,
за участю: прокурора Пащенка В.В., потерпілої ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи знайомим із ОСОБА_2 протягом лютого - березня 2015 року декілька разів зустрічався з нею в м. Тернополі.
У березні 2015 року у ОСОБА_1, який усвідомлював, що ОСОБА_2 не має перед ним фінансових зобов'язань, виник злочинний намір, направлений на вимагання в неї грошових коштів в сумі 153 000 євро за нерозголошення відомостей стосовно зустрічей його з ОСОБА_2 чоловіку останньої, котрі та бажала зберегти від свого чоловіка в таємниці.
Переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, з метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності, ОСОБА_1 на початку березня 2015 року повідомив ОСОБА_2, що до нього звернулась особа, яка володіє записами їхніх зустрічей із вимогою передачі їй грошових коштів за нерозголошення відомостей про його зустріч із ОСОБА_2
В подальшому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що грошові кошти необхідно передати йому і записи із їх зустрічами знаходяться в нього, а не в іншої особи.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 11 травня 2015 року пред'явив ОСОБА_2 вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 153 000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 3 584 291, 37 гривень, за нерозголошення відомостей аудіо - відео фіксації про зустрічі в м. Тернополі її чоловіку ОСОБА_5
Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_2, ОСОБА_1 неодноразово із свої телефонів за НОМЕР_2 та НОМЕР_3 телефонував на телефон ОСОБА_2 за НОМЕР_4 і висилав їй смс повідомлення з метою доведення до свідомості ОСОБА_2 реальності погроз та заподіяння їй шкоди, у випадку ігнорування його вимог з вимогою передачі нею грошових коштів.
В подальшому, 16 травня 2015 року близько 23 год. 20 хв. під час проведення контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_2 , сприймаючи реально погрози ОСОБА_1 про розголошення щодо неї відомостей, які вона бажала зберегти в таємниці, перебуваючи на площі Героїв Майдану в м. Тернополі, передала ОСОБА_1 12 000 доларів США, що становить згідно офіційного курсу НБУ 246 831, 99 грн. та 16 600 євро , що становить згідно офіційного курсу НБУ 389 902, 80 грн., як частину коштів, яку в неї вимагав ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив:
В останніх числах грудня 2014 року на початку січня 2015 року в розважальному закладі «Бункермуз» він познайомився з ОСОБА_2 Вони обмінялися телефонами, і після чого почалося спілкування між ними. Вони разом бували в закладах громадського харчування, зокрема «Монако», «Старий млин», а також потерпіла неодноразово до нього приїжджала додому. При цьому в неї з собою були великі суми готівки, що в еквіваленті становить орієнтовно 40 000 доларів США. Вона просила його обмінювати іноземну валюту на гривні, оскільки в нього були знайомі, які могли допомогти. Також вони разом з нею їздили знімати кошти з її рахунку - по 900 доларів щоденно, оскільки на той час діяли обмеження щодо зняття готівки. В розмовах ОСОБА_2 неодноразово згадувала, що її сестрі запропонували вигідно придбати земельну ділянку під Києвом, на покупку якої їй позичать гроші. На купівлю їй необхідна сума в районі 180 000 тисяч доларів США. Він в свою чергу на це ніяким чином не реагував. Тоді вона прямо попросила його позичити кошти.
17.02.2015 року, він чітко пам'ятає дату, між ними відбулася зустріч в барі в «Монако». Туди він привіз 73000 євро та передав їх ОСОБА_2. Після цього її машиною вони поїхали в Теребовлю, і він у зв'язку з попередньою домовленістю, позичив для неї в свого знайомого ОСОБА_7 ще 80 000 євро. Потерпіла обіцяла що поверне борг протягом двох тижнів, тобто до 05.03.2015 року, кошти вона візьме з свого бізнесу та за рахунок депозиту в банку.
Десь в перших числах березня 2015 року пропав зв'язок з ОСОБА_2 Телефон не відповідав. Через декілька днів вона сама зв'язалася з ним, і повідомила, що була на відпочинку в Туреччині, і через декілька днів віддасть борг. Однак, своєї обіцянки вона не виконала.
В кінець березня в перших числах квітня він намагався знайти її через знайомих, писав подрузі потерпілої в «Фейсбук». Тоді ОСОБА_2 сама з ним зв'язалася і призначила зустріч біля «Фуршету». Під час зустрічі ОСОБА_2 сказала, що віддасть гроші завтра, однак знов не виконала обіцянки.
Через 2-4 дні, йому знайомі повідомили що його розшукує міліція. На це він попрохав організувати зустріч з цією людиною. Так на наступний день після дзвінка, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_8.
Під час розмови, ОСОБА_8 сказав, щоб він не турбував ОСОБА_2, ніяких грошей вона йому не дасть. На це ОСОБА_1 ствердив, що нічого в неї не вимагає, а бажає повернути борг.
У цей же день вечором, на телефон ОСОБА_1 позвонив невідомий номер. Абонент представився зацікавленою особою і сказав не мати зв'язку з ОСОБА_2 Також вказана особа сказала, що якщо йому не зрозуміло, то нехай приходить на офіс біля Стадіону.
На наступний день, намагання зв'язатися з цією особою результату не дали - номер не відповідав.
Через декілька днів потерпіла зателефонувала йому, і повідомила, що не тільки не поверне борг, а й те, що він не доведе їхнє знайомство. На це він сказав, що в нього є всі записи їх телефонних розмов з першого дня, і він в разі необхідності буде говорити з її чоловіком про її борг перед ним.
16.05.2015 року або перед тим, вона у «Вайбері» написала йому повідомлення, що готова вирішити їх фінансові питання. Вони домовилися зустрітися на заправці «ОККО». В день затримання, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_9, і вони гуляли в Парку Національного Відродження, він попросив його почекати, а сам пішов на зустріч з ОСОБА_2. Під час розмови, потерпіла сказала що віддає суму, але не зазначала яку. На це ОСОБА_1 сказав, або нехай повертає борг в повному об'ємі, або вони перераховують гроші, і на недостачу вона пише йому розписку. Вона не погодилася, на що він сказав, що краще поговорить з її чоловіком. Потім за години 1,5 - 2 вони списалися, і домовилися зустрітися біля «Грандбазару».
На зустріч він їхав в таксі з ОСОБА_9, однак він чекав в машині. Так, ОСОБА_2 передала йому пакет з грішми, однак не вказала суми. Він вирушив до машини, з наміром перерахувати гроші, однак був затриманий працівниками міліції.
При затриманні, стверджував, що не знає що це за пакет, оскільки його працівники міліції дістали з-під переднього сидіння, а не з заднього - де він в той момент знаходився.
Всі записи, що містяться в справі, їх з ОСОБА_2 розмови та переписки.
Зазначив, що в нього на телефоні стоїть програма, яка в автоматичному режимі записує всі телефонні розмови. Така програма йому необхідна для здійснення його діяльності щодо сприяння укладання експортних договорів масляних та зернових культур. Коли почалися погрози, він почав зберігати ці записи розмов та телефонах. Цими записами він мав намір, лише доводити знайомство з ОСОБА_2, після того коли вона відмовилася сплачувати борг.
Всього він позичив ОСОБА_2 153 000 євро: 73 000 власні кошти, 80 000 позичені кошти.
Документального підтвердження походження коштів не існує, як і підтвердження позики ОСОБА_2, оскільки в неї розписки він не брав. Гроші позичив без документального підтвердження, оскільки вважав, що потерпіла зможе їх повернути.
Всі досліджені в судовому засіданні записи це записи їх розмов з ОСОБА_2
Стверджує, що до нього додому приїжджав чоловік,казав, що має записи всіх зустрічей та розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 За їх нерозголошення він вимагав гроші, на що обвинувачений відмовився платити, однак про даний факт повідомив ОСОБА_2 Після цього в нього відбулася зустріч з ОСОБА_8
Саме, після цієї події ОСОБА_2 почала говорити, що не позичала грошей.
Взагалі в них з ОСОБА_8 відбувалося декілька зустрічей, під час яких останній наполягав, щоб ОСОБА_1 написав розписку про те, що не має претензій до ОСОБА_2 під погрозою того, що його притягнуть до відповідальності.
Спір з ОСОБА_2 в цивільному порядку не вирішував, бо у нього не було документального підтвердження позики. З приводу даного факту він звернувся до правоохоронних органів після затримання. Йому відмовили в порушенні кримінального провадження, рішення з цього приводу він оскаржив. Скарга була задоволена, однак про хід справи йому не відомо. Раніше не звертався, бо думав вирішити питання з чоловіком потерпілої - ОСОБА_5.
Їх переписка у «Вайбері» свідчить лише про те, що він підтверджує що він має докази їх спілкування, а не намір розголосити відомості про їх зустрічі, які і так не були конфіденційними. Окрім того в них не було інтимних стосунків з ОСОБА_2.
Цивільний позов не визнає в повному обсязі.
До показань обвинуваченого ОСОБА_1 в частині невизнання вини суд ставиться критично і оцінює їх як спосіб захисту, з огляду на наступне.
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 вини у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, суд вважає, що його вина в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала суду наступні покази.
ОСОБА_1 вона візуально знала давно, познайомились та обмінялись номерами телефонів в січні 2015 року на дискотеці. Після 3-х тижнів спілкування про бізнес плани та зустрічей в місті та в розважальних закладах м. Тернополя, вона вирішила припинити це, після чого обвинувачений став наполегливим, почав до неї частіше телефонувати писати повідомлення на які вона не відповідала. Однак, отримавши повідомлення, що необхідно терміново зустрітись, оскільки це не телефонна розмова, вона погодилась. Під час зустрічі він повідомив, що є третя особа, яка має відео та аудіо матеріали їхніх зустрічей, і за їх нерозголошення вона вимагає певну суму коштів. Зрозумівши, що це дії не третьої особи вона відповіла, що непотрібно на це реагувати. Згодом він повідомив, що ця особа назвала суму 150 000 доларів США, на що вона відповіла відмовою, а він в свою чергу підтримав її і сказав «заплатиш раз і будеш платити постійно». Після цього вона перестала відповідати на дзвінки та повідомлення, навіть змінювала номери телефону, однак в середині березня 2015 р. надійшло смс від обвинуваченого, в якому було зазначено, що він не буде довго чекати, після чого вона зрозуміла, що гроші у неї вимагає сам ОСОБА_1, це її дуже збентежило, вона почала переживати за себе та свою дитину. Згодом ОСОБА_1 передав їй диск із записом їхньої розмови в якій йшлося про третю особу, у якої були матеріали їхніх зустрічей. Згодом була, ще одна розмова, якій є свідки, а саме ОСОБА_11, де ОСОБА_1 відкрито повідомив, що записи у нього і платити необхідно йому на що вона відповідала відмовою, додавши, що її чоловік знає про їхні зустрічі і нічого страшного тут немає, на що він відповів, що йому байдуже хто буде платити гроші вона чи її чоловік. Після цього почались постійні погрози та шантажування, дзвінки на два телефони, листи на телефон та електронну пошту, це все тривало два місяці. Згодом на «Вайбер» прийшло повідомлення, що ОСОБА_1 вимагає 153 000 Євро і чекає їх наступного дня зранку. Спочатку він вимагав гроші за нерозголошення інформації, а потім почав говорити, що у неї перед ним є боргове зобов'язання на велику суму. Коли спочатку були просто погрози, вона звернулась до свого знайомого ОСОБА_8, який працював в міліції, розповіла ситуацію і попросила, щоб він зустрівся з ОСОБА_1 і з'ясував все, на що він запропонував написати заяву про злочин, однак вона відмовилась. При розмові з ОСОБА_8 ОСОБА_1 розказав йому про третю особу, яка вимагає кошти за якусь інформацію. 11 травня 2015 року, отримавши наступне повідомлення, зваживши усі обставини вирішила написати заяву в міліцію, що і зробила 14 травня 2015року, всі подальші дії вичинялися з вказівок працівників міліції, аж до моменту затримання ОСОБА_1 який відбувся 16 травня 2015 року о 23.00 год.
Позовні вимоги підтримає в повному обсязі, оскільки вищеописана ситуація, завдала їй сильних моральних страждань.
В ході перехресного допиту з обвинуваченим потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що ОСОБА_1 погрожував розголосити відомості про їхні зустрічі її чоловіку ОСОБА_5, котрий на час погроз ОСОБА_1 про такі зустрічі не знав. Вказані відомості, з огляду на те, що ОСОБА_1 міг також і спотворити інформацію про їх зміст, вона бажала зберегти в таємниці від чоловіка, який про них не знав.
Про факти зустрічей з ОСОБА_1, а також про вищеописану ситуацію вона повідомила чоловікові після того, як звернулась в правоохоронні органи.
Той факт, що в ході контролю за вчиненням злочину, вона повідомляла про те, що чоловік і так знає про їх з ОСОБА_1 зустрічі, пояснює тим, що була дуже схвильованою і вважала, що так буде правильно говорити.
В категоричній формі заперечує будь-які боргові зобов'язання перед обвинуваченим. Вважає, що ОСОБА_1 це вигадав, для того, щоб завуалювати свою протиправну діяльність.
Кількість коштів, котру вона повинна була передати ОСОБА_1 при проведенні контролю за вчиненням злочину визначали працівники міліції. Для цієї мети вона надала власних 7000 доларів США, решту коштів надали їй працівники міліції.
Вважає, що ОСОБА_1 слід покарати суворо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що з обвинуваченим він не знайомий і не пригадує його. Працює водієм таксі і пригадує, що приблизну до пів року часу тому у вечірній час орієнтовно 23.00 год. він отримав замовлення на ім'я ОСОБА_1 на вул. Слівенську до магазину «Прогрес» в м. Тернополі. Прибувши на місце в автомобіль сіли два чоловіки і повідомили наступний маршрут поїздки - до «Гранд базару» забрати документи, а потім на вул. Київську. Прибувши до «Гранд базару», обвинувачений вийшов з автомобіля, повідомивши, що має зустрітись з знайомим, на що він відповів йому, що розвернеться за той час. Другий чоловік на той час залишався в авто. Розвернувшись, він припаркувався біля Краєзнавчого музею. За якийсь час під'їхав автомобіль, зупинився, з нього поспіхом вийшло декілька чоловік, напевно чотири особи, схопили обвинуваченого і заштовхали його в свій автомобіль. Згодом до нього підійшов один з чоловіків, пред'явив посвідчення працівника міліції і повідомив, щоб він залишався на місці, оскільки він став свідком вчинення злочину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що вона досить тривалий час товаришує з потерпілою. Одного разу, близько трьох місяців тому в обідню пору дня, на автомийці біля ресторану «Братіслава» була свідком телефонної розмови з ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_2 змінилася в своїй поведінці та дуже збентежилась, коли вона увімкнула телефон на гучномовець, то почула, що з потерпілої вимагають велику суму грошей за якісь незрозумілі диски з незрозумілою інформацією. Згодом ОСОБА_2 пояснила, що у неї вимагають кошти за те, що вона спілкувалась з ОСОБА_1 і для того, щоб це не дістало розголошення, вона має заплатити 150 000 доларів США. Згодом вона отримала в соцмережі «Фейсбук» два повідомлення від ОСОБА_1 у яких він просив, щоб вона передала ОСОБА_2, щоб вона взяла трубку, оскільки вона отримала від нього в борг велику суму грошей і не повертає. Весь цей час ОСОБА_2, перебувала у дуже пригніченому стані у зв'язку із всіма цими подіями, шантажем, хоча до того вона характеризувала ОСОБА_1 лише з позитивної сторони. У зв'язку із чим він вимагав у неї гроші та чого боялася, вона не говорила
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що був понятим при затриманні обвинуваченого, з ходу подій почув, що останнього звинувачують у вимаганні певної суми коштів. Це трапилось місяця чотири тому у вечірній час по вулиці Мстислава в м. Тернополі біля Краєзнавчого музею. Він працює таксистом і працівники міліції запросили його бути понятим. При затриманні бачив, що обвинувачений був в автомобілі «ДЕО Ланос» поруч нього був пакет. Після того, як його відкрили, побачив, що у ньому знаходяться кошти купюрами у виді доларів США та Євро, номіналом по сто та по п'ятсот, яка сума не знає, але з їх кількості, можна припустити, що велика. На запитання працівників міліції ОСОБА_1 відповідав, що йому не відомо, що це за пакет та кошти і кому вони належать теж не знає, на деякі питання взагалі не відповідав, оскільки на той момент перебув в шоковому стані. Згодом їх запросили у відділення міліції, для фіксації та підтвердження вищезгаданої події. В приміщенні райвідділу, що по вул. Валовій в м. Тернополі, ОСОБА_1 допитували на деякі питання він давав відповідь на деякі відмовлявся давати пояснення, які саме питання йому ставили не пригадує. Він підписав протокол, в якому йшлося про те, що він був присутній при огляді та допиті особи, який особисто перечитав, та жодних заперечень не мав.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працює оперуповноваженим, знайомий з потерпілою та обвинуваченим. В березні 2015 року до нього зателефонувала ОСОБА_2 та попросила зустрітись. При зустрічі вона була налякана, збентежена і попросила надати їй консультацію у зв'язку з тим, що її шантажує та вимагає гроші ОСОБА_1 На пропозицію написати заяву про злочин, вона відмовилась, оскільки бажала, щоб все це залишалось в таємниці. Вона дала прослухати запис розмови, яка відбувалась між нею та обвинуваченим і в якій йшлося, що працівники служби безпеки вимагають гроші за нерозповсюдження інформації, а він є лише посередником, і попросила просто переговорити з ОСОБА_1 За день чи два, він зустрівся з ОСОБА_1 на Новому Світі і сказав, що якщо йому потрібні гроші, то вони готові йому їх дати, на що обвинувачений відповів, що гроші вимагають у нього працівники служби безпеки за аудіо та відео записи, які містять зустріч обвинуваченого та потерпілої біля магазину «Фуршет». Відео даної зустрічі він показував, (відео знімала третя особа з автомобіля), розмова у них була короткою. Через два дні, до нього підійшов співробітник ОСОБА_14 і сказав не вмішуватись в дану справу, оскільки там замішані серйозні люди, працівники служби безпеки, на що він відповів, що все нормально, щоб він не хвилювався. ОСОБА_2 заяву до правоохоронних органів писати не хотіла, оскільки бажала, щоб інформація не була розповсюджена. Чому вона так переживала за ситуацію, що склалась, було не зрозуміло, оскільки стверджувала, що близьких стосунків у неї з обвинуваченим не було, що при зустрічі йому також підтвердив ОСОБА_1. Після його зустрічі з обвинуваченим, потерпілій надійшло одне повідомлення і днів п'ятнадцять її ніхто не турбував. Згодом, ОСОБА_2 прийшла знову, повідомила, що розповіла все чоловіку і вирішила написати заяву, що і було зроблено.
Було оформлене клопотання до органів прокуратури про погодження проведення заходів. Увімкнувши телефон, потерпіла показала смс, які надходили на «Вайбер», де йшла мова про кошти в сумі 150 000 доларів США, про що в особистій розмові зазначав і сам ОСОБА_1, а потім це вже була сума 153 000 євро. Також ОСОБА_1 погрожував, що висвітлить інформацію чоловіку та друзям потерпілої. Все це він писав вже від себе і мотивував тим, що ОСОБА_2 позичила у нього кошти, хоча при першій з ним зустрічі він пояснював, що у нього вимагають гроші.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином, проживає окремо, чим займається і де працює їй не відомо, після того як він переїхав жити окремо займається підприємницькою діяльністю, щодо його майнового стану, особистого життя жодною інформацією не володіє.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що орієнтовно два місяці тому, у вечірній час, близько 23.00 год., прогулюючись біля «Гранд базару» бачив як затримували ОСОБА_1 Цим подіям передувала зустріч обвинуваченого з якоюсь жінкою, яка передала йому пакет, після чого він розвернувся і попрямував в бік центральної вулиці, однак був затриманий працівниками міліції. Згодом останні підійшли до нього і запитали, що він бачив та запросили його бути понятим. При огляді особистих речей у ОСОБА_1 був вилучений пакет, в якому були гроші, номіналом по 100 доларів США та євро. На запитання працівників міліції про те, що це за гроші, ОСОБА_1 конкретної відповіді не давав. В подальшому, був складений акт вилучення, який він підписав, а також в приміщенні відділення міліції надав свої пояснення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що ОСОБА_1 знає вже півтори року, нічого поганого про нього сказати не може. Їх відносини полягають у тому, що вони позичають один в одного гроші, може підтвердити, що неодноразово бачив у ОСОБА_1 немалі суми валюти, також може підтвердив, що в лютому місяці 2015 року до нього приїжджав ОСОБА_1 на автомобілі «Мерседес» білого кольору. З питання повернення чи отримання в борг коштів, не пригадує, розмова тривала близько 10 хвилин, після чого обвинувачений сів в авто на місце водія чи пасажира, сказати не може. Для чого він позичав гроші ніколи не уточнював, боргові зобов'язання були не більше ніж 30 000 доларів США. Останній раз він позичив 20 000 доларів США в кінці грудня 2014року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що 17 або 18 травня 2015 року, повертаючись з святкування, побачив таксі, сів на переднє сидіння, і в цей час підійшов чоловік і сказав, що можливо вони є співучасники вчинення злочину, а саме крадіжки. У зв'язку із чим їх доставили у відділення міліції, де його та таксиста перевіряли і врешті встановили, що вони не причетні. Обвинуваченого він не знає і ніколи не бачив. З розмови працівників міліції зрозумів, що хтось у когось брав гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що ОСОБА_1 знає тривалий час. Близько 7 - ми років, перебувають у дружніх стосунках Одного разу, зустрілися поговорити з ним, оскільки давно не бачились. Гуляли по парку і, проходячи біля АЗС «ОККО», він сказав почекати, що він має зустрітись і переговорити з однією людиною. Всі ці події відбувались в серпні чи в липні, точно пригадати не може, у вечірню пору біля 21.00 год. Згодом, вони продовжили розмови на свої теми і ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібно в центр та попросив, щоб він з'їздив з ним, на що він погодився, та додав, що після того буде необхідно поїхати на масив «БАМ», позичити йому кошти в сумі 200 грн. Приїхавши в центр до «Гранд базару», ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та сказав зачекати його. Він зустрівся з якоюсь жінкою, що між ними відбувалось він не знає, згодом коли ОСОБА_1 повертався до автомобіля, їх затримали працівники міліції та доставили у міське відділення, де його допитали змушували давати покази, тримали цілу ніч, протокол допиту перечитував, але підписав його лише тому, що його обіцяли відпустити після підписання. Лише зі слів працівників міліції йому стало відомо, що було якесь нібито вимагання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що він є співробітником міліції. В травні 2015 року його знайомий на ім'я ОСОБА_9 попросив зустрітись із ОСОБА_1 При зустрічі з ОСОБА_1 останній повідомив, що він має намір отримати велику суму грошей від жінки, однак йому заважає це зробити ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_1 пропонував винагороду ОСОБА_18 у випадку того, якщо обвинувачений отримає кошти від жінки.
Після розмови з ОСОБА_1 він повідомив про її зміст ОСОБА_18 на що отримав відповідь, що на даний час з даного приводу зареєстрована відповідна заява та проводяться заходи.
Крім того, ОСОБА_1 щось при зустрічі говорив про співробітників СБУ, однак, що саме він не пригадує.
Окрім показань потерпілої та свідків, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину доводиться і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними, котрі містяться в заяві ОСОБА_2 на ім'я начальника СУ УМВС України в області, в котрій остання просить вжити заходів, щодо ОСОБА_1 , який погрожуючи розголошенням відомостей про її особисте життя вимагає в неї 153 тисячі євро;
- даними протоколу огляду мобільного телефону "І phone» А 15 24 ОСОБА_2 від 6 червня 2015 року , в ході якого було оглянуто наявні на вищевказану телефоні записи розмов та переписки між потерпілою та ОСОБА_1 Суд вважає за необхідне навести лише уривки із вищевказаної розмови, котрі стосуються провадження, а саме:
Ж (жіночий голос) - скажи, що ти хочеш;
Ч (чоловічий голос) - та я чотко сказав, що я хочу;
Ж - ти не чотко говорив мені прямо, що ти хочеш;
Ч - га;
Ж - ти чотко мені не говорив, що ти хочеш;
Ч - зустрінемось, я тобі всьо розкажу;
Ж - я не буду з тобою зустрічатись;
Ч - ну , що я тобі зроблю;
Ж - ну , що ти мені зробиш, да що ти плануєш зробити?
Ч - я що планую зробити ?
Ж - так;
Ч - А ти що рахуєш, що нема кому за це все заплатити, чи що? Я рахую, що є…
Ч - я тобі розкажу є шість дисків, є відео всьо яке було в мене в хаті, ти ж мудра жінка, ти ж маєш всьо проаналізувати , ти собі сядь, проаналізуй, ти згадай коли, чого ти приставала, я морозився, потім ти пішла , зробила чай, я перестав морозитись, розумієш, просто я завтикав включити , що всьо писалося чотко і гарно ти пішла робити чай включилося;
Ж - ну так покажи мені це;
Ч - я нікому нічого не зобов'язаний показувати;
Ж - ну то я не зобов'язана тобі щось давати за одну розмову, бо в нас нічого не було;
Ч - ти ж прекрасно знаєш , я не розумію як можна було на таке взагалі повестись, вроді мудра жінка.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати зміст смс повідомлення в програмі «Вайбер»: «Якщо ти думаєш, що я це все залишу як є, то ти помиляєшся. Мені немає чого втрачати. Зроблю так, що про це будуть знати і чоловік і батьки, і всі твої знайомі. А це просто, навіть в спортзалі на стадіоні… 153 000 євро»
В судому засіданні ОСОБА_1 ствердив достовірність вищевказаних розмов із потерпілою ОСОБА_2 Вищевказані розмови в повній мірі спростовують версію ОСОБА_1 про те, що він вимагав у ОСОБА_2 повернення боргу. Навпаки, зміст вищевказаних розмов, в повній мірі підтверджує показання потерпілої ОСОБА_2;
- даними , які містися в протоколі огляду предмету, від 4 червня 2015 року, відповідно до якого було оглянуто телефон ОСОБА_2 марки «Samsung» в ході якого було оглянуто наявні на вищевказану телефоні записи переписки між потерпілою та ОСОБА_1 Суд вважає за необхідне навести лише уривки із вищевказаної переписки, котрі стосуються провадження, а саме:
Від абонента НОМЕР_2 24.03.2015 «Я завтра планую їхати. І тільки від тебе залежить чи попаде це все гімно в другі руки, чи забудеться раз і назавжди»;
- даними вказаними в заяві ОСОБА_2 в якій вона погоджується приймати участь у проведенні контролю за вчиненням злочину від 16 травня 2015 року;
- актом огляду грошових коштів від 16 травня 2015 року відповідно до якого оперповановажений СДСБЕЗ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 провів огляд громадянки ОСОБА_2, яка згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 14 травня 2015 року має здійснити передачу грошових коштів в сумі 7000 доларів США та імітованих 5000 доларів США та 16 600 Євро, при цьому були оглянути вищевказані грошові кошти;
- актом вручення грошових коштів перед початком проведення контролю за вчиненням злочину від 16 травня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 було вручено грошові кошти в сумі 7000 доларів США та імітованих 5000 доларів США та 16 600 євро;
- даними протоколів про результати контролю за вчиненням злочину та аудіо відео контролю особи від 17 травня 2015 року та долученими до них відеозаписами, які були переглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що 16 травня 2015 року о 20 год. 15 хв. На АЗС «ОККО » проходить зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході якої останні розмовляють про грошові кошти, при цьому ОСОБА_2 пропонує ОСОБА_1 грошові кошти, щоб останній залишив її в спокої. Однак ОСОБА_1 не влаштовує сума грошових коштів, котру пропонує ОСОБА_19 після чого зустріч закінчується.
В подальшому в цей же день о 23 год. біля «Гранд базару» відбувається друга зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході якої остання передає обвинуваченому раніше вручені їй грошові кошти і при цьому між ними відбувається розмова зміст якої суд вважає за необхідне навести в повному обсязі:
ОСОБА_2 - я можу розраховувати на оригінали;
ОСОБА_1 - закриємо питання будеш на всьо розраховувати , ти пойми мені ці двіженія не потрібні , чи ти не розумієш як я зустріну ОСОБА_5, що я йому скажу;
ОСОБА_2 - я не знаю як я це собі уявляю, але я хочу закрити питання;
ОСОБА_1 - я тобі говорю зариємо питання , ти ще багато чого не знаєш;
ОСОБА_2 - я поняла;
ОСОБА_1 - ти зараз дуже зла на мене, ти зараз мене проклинаєш десять з половиною раз.
ОСОБА_2 показує пакет з грошима - на подивися;
ОСОБА_1 - що там є ?;
ОСОБА_2 - біля двадцяти тисяч;
ОСОБА_1 - а точно сільки там є ?
ОСОБА_2 - я не знаю, бо це я трохи брала і позичала, там вже собі розберешся, там вони в різних купюрах.
ОСОБА_1 - ти просто повір, ти за два три тижні будеш дякувати;
ОСОБА_2 - добре;
ОСОБА_1 - я тобі базарю, тільки не пропадай і трубку бери;
ОСОБА_2 - добре домовились.
ОСОБА_1 - в «вайбер» не пиши;
ОСОБА_2 - не буду
ОСОБА_1 пішов.
ОСОБА_2 сіла в таксі.
В судому засіданні ОСОБА_1 ствердив достовірність вищевказаної розмов із потерпілою ОСОБА_2 Вищевказана розмова в повній мірі спростовують версію ОСОБА_1 про те, що він вимагав у ОСОБА_2 повернення боргу. Навпаки, зміст вищевказаних розмови, в повній мірі підтверджує показання потерпілої ОСОБА_2 Сама поведінка ОСОБА_1, котрий навіть не перерахував грошові кошти, котрі отримав в потерпілої свідчить про надуманість його показань з приводу ніби-то повернення боргу від потерпілої.
Будь - яких підстав, вважати вищевказані протоколи слідчих дій недопустими доказами у суду немає;
- даними, які місяться в протоколі огляду місця події, відповідно до якого в ніч з 16 на 17 травня а саме в період з 23 год. 30 хв. до 00 год. 20 хв. в ході огляду автомобіля НОМЕР_1 , що знаходився на площі Героїв Майдану, на задньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_1 На задньому пасажирському сидінні біля ОСОБА_1 було виявлено поліпропіленовий пакет червоного кольору. Як пояснив ОСОБА_1 даний пакет йому не належить. В ході огляду даного пакету в ньому були виявлені грошові кошти в сумі 12 000 доларів США купюрами по 100 доларів та 16 600 євро купюрами по 100, 200 та 500 євро.
Таким чином, з врахуванням показань потерпілої, свідків, інших досліджених доказів, які є взаємоузгодженими, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
З огляду на вищенаведені докази, майновий стан ОСОБА_1, відсутності будь-яких доказів на підтвердження існування боргових зобов'язань між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, його поведінки під час проведення контролю за вчиненням злочину, суд вважає показання ОСОБА_1, надані ним в судовому засіданні щодо повернення боргу надуманими.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 189 КК України за ознакою завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах, з чим суд, проаналізувавши надані докази, погодитись не може.
Так, фактично, будь -якої матеріальної шкоди ОСОБА_2 діями ОСОБА_1 завдано не було, про що зазначили навіть слідчий та прокурор, котрі в 7 абзаці 3 сторінки обвинувального акту вказали, що в ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
З огляду на наведене, суд вважає, що кваліфікацію дій ОСОБА_1 по ознаці завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах, слід виключити з обвинувачення та відповідно перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.189 КК України на ч.1 ст. 189 КК України як вимагання, тобто вимога передати чуже майно, з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом'якшували його покарання, позицію потерпілої, котра просила покарати ОСОБА_1 суворо, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання є неможливим без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, врахувавши дані про його особу, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, є не судимим, суд приходить до висновку про можливість не призначати йому покарання у максимальному розмірі.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого.
Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з нього в її користь 100 000 грн. моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди, суд враховує, - тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, ступінь зниження її авторитету, пережитий стрес, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 10 000 грн. завданої моральної шкоди.
До виконання вироку в частині стягнення моральної шкоди, накладений ухвалою слідчого судді від 27 травня 2015 року арешт на майно ОСОБА_1, а саме на приміщення за адресою АДРЕСА_2, слід залишити без змін.
З врахуванням того, що сторонами суду не надано жодної інформації про період затримання ОСОБА_1, а також про суму внесеної стосовно нього застави, особи заставодавця, суд при винесенні вироку позбавлений можливості вирішити ці питання.
Окрім того, з врахуванням того, що суду сторонами не надано будь-якої інформації про законного власника грошових коштів, використаних при проведенні контролю за вчиненням злочину, при винесенні вироку суд позбавлений можливості вирішити це питання.
Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково стягнувши на її користь з ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) моральної шкоди.
Накладений ухвалою слідчого судді від 27 травня 2015 року арешт на майно ОСОБА_1, а саме на приміщення за адресою АДРЕСА_2, - залишити без змін
Процесуальні витрати за проведення експертизи на загальну суму 921 грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя А.А. Мостецька
Судді В.Є. Ломакін
П.П. Гуменний
Судове рішення № 55029961, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 16.01.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/11498/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: