Ухвала суду № 55029725, 13.01.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6647/15-к

Провадження № 1-кп/635/265/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

секретар судового засідання - Ус Ю.В.,

за участю прокурора - Рикової О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220430003049 від 07.08.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 серпня 2015 р., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходився за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: Харківська область Харківський район с. Буди, вул. Жовтнева, 103, де також на той час перебував син підозрюваного -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Близько 10 год. 30 хв. між вказаними особами, коли вони знаходилися в приміщенні літньої кухні, виникла конфлікта ситуація, в ході якої ОСОБА_2 штовхнув свого батька, від чого той похитнувся, та, не встоячи на ногах, впав на підлогу, а сам ОСОБА_2, вийшов на подвіря. Після цього, ОСОБА_1, відчуваючи образу, та, раптово виниклу неприязнь до свого сина, взявши зі стола кухонний ніж, попрямував до ОСОБА_2, та, наблизившись до нього, ОСОБА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один удар ножем в область живота, спричинив йому, таким чином, згідно з висновку судово-меличної експертизи № 3795-ая/15 від 19.08.2015 р.: «проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням лівої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею які, згідно з п.п. 2.2, 2.1.2., 2.1.3., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_1 залишив свого сина ОСОБА_2 на місці скоєння злочину, а сам пройшов у глибину подвіря та викинув знаряддя злочину в корито з водою і став чекати приїзду лікарів швидкої медичної допомоги, які госпіталізували ОСОБА_2 в Мерефянську центральну лікарню, де його було прооперовано.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе виним у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, посилаючись на те, що умисне тяжке тілесне ушкодження він заподіяв свойому сину - ОСОБА_2 у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло у нього внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого ОСОБА_2, який перший ударив його кулаком правої руки в груди, внаслідок чого він упав і ударився задньою частиною голови о шафу. У звязку з цим, обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що його дії належить правильно кваліфікувати за ст. 123 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання.

Під час досудового слідства не були призначені та проведені судово-психіатрична та судово-психологічна експертизи, чим допущена неповнота розслідування, належним чином не був допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 та не були перевірені його показання.

Внаслідок цього, під час судового розгляду справи виникло питання про конкуренцію норм ст. 121 ч. 1 КК України та ст. 123 КК України при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, яке обєктивно може бути вирішено лише шляхом призначення та проведення судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз.

З урахуванням вказаних обставин, в судовому засіданні прокурором Риковою О.В., відповідно до положень ст. 333 ч. 3 КПК України, було заявлено клопотання про направлення органу досудового слідства судового доручення про призначення та проведення судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз, а також про проведення під час виконання вказаного доручення органом досудового слідства всіх необхідних слідчих (розшукових) дій на які при проведенні вказаних експертиз в подальшому могуть наполягати експерти-психіатри та експерти-психологи в своїх клопотаннях (надання додаткових документів, протоколів слідчих дій, тощо).

Проти задоволення цього клопотання не заперечував обвинувачений ОСОБА_1

Суд, вислухав сторони кримінального провадження та дослідив надані матеріали і вважає, що клопотання прокурора Рикової О.В. підлягає задоволенню, оскільки для справедливого та обєктивного розгляду справи необхідно вирішити питання про кваліфікацію дій обвинуваченого необхідні спеціальні знання експертів психіатрів та експертів психологів.

При цьому, відповідно до ст. 92 ч. 1 КПК України: «Обовязок доказування обставин які підлягають доказуванню у кримінальному процесі покладається на слідчого, прокурора».

Згідно із ст. 3 ч. 1 п. 19), ст. 17 ч. 2 КПК України законом на сторону обвинувачення покладається обовязок доведення винуватості особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

У ст. 22 ч. 1, ч. 6 КПК України вказано, що «кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків».

Відповідно до ст. 91 ч. 1 п. 2) КПК України «у кримінальному провадженні обовязковому доказуванню підлягає винуватість обвинуваченого».

Статтею 93 ч. 1 КПК України передбачено, що: «збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.»

Таким чином, відповідно до заявленого клопотання, а також вважаючи, що: «In omnibus, maxime tamen in jure aequitas spectanda est»- (взагалі, а в праві особливо, слід прагнути до справедливості) суд вважає, що по кримінальному провадженню необхідно призначити судово-психіатричну та судово-психологічну експертизи і організувати їх виконання.

Доказування вини та збір відповідних доказів обвинувачення законом покладається на сторону обвинувачення.

Встановлення сторонам кримінального провадження процесуальних строків для виконання ними процесуальних дій, відповідно до ст. 114 ч. 1, ч. 2 КПК України, покладено на суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 333 ч. 3 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Доручити органу досудового розслідування Харківському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області провести наступні слідчі (розшукові) дії:

I. Призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1, який обвинувачується за ст. 121 ч. 1 КК України, а якщо це визнають за необхідне експерти то і стаціонарну судово-психіатричну експертизу з наступних питань:

1. Чи страждав обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_1 під час інкримінованого йому діяння психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати свої дії або керувати ними?

2. Чи страждає обвинувачений ОСОБА_1 у даний час психічною хворобою що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними?

3. Чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

II. Призначити судово-психологічну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з наступних питань:

1. Чи міг обвинувачений ОСОБА_1 за станом його психіки усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними?

2. Чи були викликані суспільно небезпечні дії обвинуваченого станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), якщо так, то які психологічні причини обумовили настання цього стану та чи міг обвинувачений ОСОБА_1 у такому стані передбачати наслідки своїх дій?

3. Чи виникло сильне душевне хвилювання (фізіологічний афект) у обвинуваченого ОСОБА_1 в силу його індивідуальних властивостей через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або його тяжкої образи з боку потерпілого?

4. Якою мірою встановлені дії потерпілого ОСОБА_2О могли вплинути на психічний стан обвинуваченого ОСОБА_1, якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?

5. Чи могла поведінка потерпілого ОСОБА_2, яка хоча й не полягала у протизаконному насильстві або тяжкій образі, викликати у обвинуваченого ОСОБА_1 стан сильного душевного хвилювання чи фізіологічного афекту?

III. Провести необхідні додаткові слідчі (розшукові) дії для надання експертам психіатрам та експертам психологам необхідних документів, матеріалів, зразків, тощо, на наданні яких вони будуть наполягати у своїх письмових клопотаннях під час проведення ними відповідних експертиз, а також самостійно зробити дві копії матеріалів кримінального провадження завірені печатками Харківському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та підписами слідчого поліції враховуючі всі процесуальні документи та всі аудіо диски судових засідань для надання їх для дослідження експертам і одночасного проведення обох експертиз. Вказаний пункт судового доручення виконати у строк до 18.01.2016 р.

IV. Відповідно до ст. 114 ч. 1, ч. 2 КПК України з урахуванням того що обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою, організувати виконання судового доручення та проведення судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи у встановлений судом строк, тобто надати виконані експертизи до канцелярії суду у строк до 12 год. 00 хв. 19 лютого 2016 року.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.В. Караченцев