Рішення № 55024810, 12.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 759/1176/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Морозов М.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1747/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Мікітчак А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ПАТ Банк «Траст» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 та з врахуванням уточнених позовних вимог просило суд стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» заборгованості за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 у сумі 31863 грн. 44 коп., судових витрат по справі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16.05.2013 Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» отримало від ОСОБА_5 пропозицію (оферту) про укладення договору №R011.004-ТЕК.0026361, в якій відповідач пропонувала позивачу надати їй споживчий кредит і банком було акцептовано таку оферту й надано відповідачу кредит в розмірі 13240 грн. Відповідач в свою чергу зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 16.11.2016 згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 19, 99 % річних та 2, 49 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Вищевказаний договір є змішаним договором та містить елементи договору банківського рахунку фізичної особи-договору про відкриття поточного рахунку фізичної особи та кредитного договору, про що зазначено в заяві про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013. Кредит було отримано відповідачем 16.05.2013 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначеного в п.2.9. Заяви про надання кредиту на споживчі цілі. 10.12.2013 в порядку реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 р., яким продовжено строк користування кредитом з 36 до 42 місяців, в зв'язку з чим Додатки №1, №2 до кредитного договору викладено в новій редакції й сума щомісячного платежу відповідача згідно Додатку №1 до кредитного договору, починаючи з липня 2014 року має становити 970, 58 грн. (строк користування кредитом до 16.11.2016). Банк виконав свої зобов'язання у відповідності до умов договору і надав ОСОБА_5 обумовлений договором кредит, але остання не здійснила платежів у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості, порушивши умови договору, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків. Тому, банк набув право вимагати погашення кредиту та інших нарахувань за ним внаслідок невиконання і неналежного виконання умов договору про надання кредиту. Таким чином, відповідач повинна сплатити по умовам договору заборгованість станом на 20.07.2015 у розмірі 31 863, 44 грн., із них: 12 389, 39 грн.-заборгованість по кредиту, в т.ч. 4826, 23 грн. - прострочена заборгованість з оплати кредиту, 3210, 33 грн. - прострочені відсотки за фактичне користування кредитом, 7688, 99 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8574, 73 грн. - сума пені за прострочення платежів.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року позов Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» заборгованість за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 у сумі 31 863 грн. 44 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 12389 грн. 39 коп., в т.ч. 4826 грн. 23 коп., прострочена заборгованість з оплати кредиту, 3210 грн. 33 коп. прострочені відсотки за фактичне користування кредитом, 7688 грн. 99 коп. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 8574 грн. 73 коп. сума пені за прострочення платежів, судові витрати по справі у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 32107 гривень 04 копійки.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник відповідача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи відсутній Кредитний договір № R011.004-TEK00026361 від 16.05.2013, який є єдиною правовою підставою для стягнення зі ОСОБА_5 заборгованості за цим договором, а сам розмір її заборгованості за цим договором взагалі нічим не підтверджується.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив врахувати подану ним до суду першої інстанції заяву-клопотання про зменшення розміру неустойки згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2013 Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» отримало від ОСОБА_5 пропозицію (оферту) про укладення договору №R011.004-ТЕК.0026361, в якій відповідач пропонувала позивачу надати їй споживчий кредит і банком було акцептовано таку оферту та надано відповідачу кредит в розмірі 13 240 грн. Відповідач в свою чергу зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 16.11.2016 згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 19, 99 % річних та 2,49 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частинами суми кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Кредитний договір складається з таких документів, що становлять єдине ціле: Умови надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі від 16.05.2013, заява про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013, Додаток № 1 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Таблиця платежів), Додаток № 2 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту), Додаток №3 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Тарифи на РКО). Кредит було отримано відповідачем 16.05.2013 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначеного в п.2.9. заяви про надання кредиту на споживчі цілі. Відповідно до п.2.2. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною кредитного договору, відповідач, який є позичальником, зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумі та терміни, визначені у графіку платежів (Додаток №1 до кредитного договору).

10.12.2013 в порядку реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013, яким продовжено строк користування кредитом з 36 до 42 місяців, в зв'язку з чим Додатки №1, №2 до кредитного договору викладено в новій редакції і сума щомісячного платежу відповідача згідно Додатку №1 до кредитного договору, починаючи з липня 2014 року має становити 970, 58 грн. (строк користування кредитом до 16.11.2016).

Відповідно до п.4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід'ємною частиною Кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0, 3 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.

Банк виконав свої зобов'язання у відповідності до умов договору і надав ОСОБА_5 обумовлений договором кредит.

У порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. Позичальником за весь період повернуто на погашення суми кредиту - 850,61 грн., останній платіж здійснено 11.09.2013, по відсотках за користування кредитом - 1 722,39 грн., останній платіж здійснено 07.04.2014, по комісії - 989,04 грн., останній платіж здійснено 11.09.2013. У зв'язку з неналежним виконання відповідача зобов'язання за договором виникла заборгованість, яка станом на 20.07.2015 дорівнює 31 863, 44 грн., із них: 12 389, 39 грн.- заборгованість по кредиту, в т.ч. 4 826, 23 грн. - прострочена заборгованість з оплати кредиту; 3210, 33 грн. - прострочені відсотки за фактичне користування кредитом; 7 688, 99 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 8 574, 73 грн. - сума пені за прострочення платежів ( а.с.9-25, 45, 46, 52-79).

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано, як і відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Встановивши при розгляді справи, що відповідач ОСОБА_5 погодилась укласти договір на умовах, визначених у ньому, отримала грошові кошти з терміном повернення до 16.11.2016, однак своїх зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, що залишилася, стягнути заборгованість по відсотках за користування кредитом та прострочену комісію за обслуговування кредитом, а також вимагати сплату штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов′язань з погашення заборгованості по кредиту.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутній Кредитний договір № R011.004-TEK00026361 від 16.05.2013, який є єдиною правовою підставою для стягнення зі ОСОБА_5 заборгованості за цим договором були предметом дослідження в суді першої інстанції. Як вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, що кредитний договір складається із умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі від 16.05.2013, заяви про надання кредиту на споживчі цілі від 16.05.2013, додатку №1 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Таблиця платежів), Додатку № 2 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подоржчання кредиту), Додатку №3 до договору №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 (Тарифи на РКО). Укладення кредитного договору шляхом пропозиції укласти договір-оферти будь-якою стороною майбутнього договору не суперечить вимогам ст. 638, 639, 641, 642 ЦК України, що і відбулось у даному випадку між сторонами по справі.

Посилання представника відповідача на те, що сума заборгованості позивачем не підтверджена належними доказами спростовуються розрахунком заборгованості по кредитному договору, який міститься в матеріалах справи. У даному розрахунку зазначені усі складові для обчислення суми заборгованості - це період нарахування, основна сума кредиту, процентна ставка, сума нарахованих процентів, комісії, сума погашених платежів, а також сума нарахованих та несплачених платежів (а.с. 26) .

Проте, колегія суддів, не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру пені за несвоєчасне виконання зобов′язань з погашення заборгованості по кредиту, яка стягнута з ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк «Траст».

Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, розрахований за період з 12.08.2014 по 20.07.2015 складає загальну суму 8 574,73 грн.

У судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти стягнення з відповідача розрахованої до стягнення суми пені. Просив врахувати подану ним до суду першої інстанції заяву-клопотання про зменшення розміру неустойки з тих підстав, що у відповідача існують обставини, що зумовили невиплату кредиту з березня 2014 року. Так, з середини 2013 року стан здоров′я відповідачки став погіршуватись та з 03.03.2015 їй призначено третю групу інвалідності (а.с. 116). Вона одна виховує двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Матеріальне утримання дітей визначено рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2011 року (а.с. 117). За наведених обставин просив зменшити розмір неустойки.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойкиможе бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З огляду на вказані представником відповідача обставини та долучені на обґрунтування письмові докази, колегія суддів, вважає необхідним застосувати правило частини 3 статті 551 ЦК України, визнавши істотними обставинами щодо зменшення розміру неустойки, як ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан позичальника, яка отримує пенсію по інвалідності ІІІ група загального захворювання, а також перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей, зменшивши розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту з 8 574,73 грн. до 5 000,00 грн.

Таким чином, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» слід змінити, зменшивши суму заборгованості з 31 863 грн. 44 коп. до 28 288 грн. 71 коп., яка складається із заборгованості по кредиту 12 389 грн. 39 коп., в т.ч. 4826 грн. 23 коп., прострочена заборгованість з оплати кредиту, 3 210 грн. 33 коп. прострочені відсотки за фактичне користування кредитом, 7688 грн. 99 коп. прострочена комісія за обслуговування кредиту, 5 000 грн. 00 коп. - сума пені за прострочення платежів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів враховує положення статті 88 ЦПК та керується тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ Банк «Траст» у повному обсязі у розмірі 31 863, 44 грн. судом першої інстанції стягнуто із ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк «Траст» лише суму 243,60 грн. на відшкодування судового збору, що не відповідає пропорційності розміру задоволених вимог та документального підтвердження сплаченого позивачем судового збору при подачі позову у розмірі 318,64 грн. (а.с. 1,2).

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким слід стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» судові витрати у розмірі 282,88 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №R011.004-ТЕК.0026361 від 16.05.2013 з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» змінити, зменшивши суму заборгованості з 31 863 грн. 44 коп. до 28 288 грн. 71 коп.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року в частині стягнення суми судового збору скасувати та ухвали в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» судові витрати у розмірі 282,88 грн.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: