Ухвала суду № 55024797, 12.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/769/2016 Головуючий в 1 інстанції - Савицький О.А.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Кабанченко О.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!» про захист прав споживача, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за неналежне виконання умов договору про надання туристичних послуг, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» про захист прав споживачів, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за неналежне виконання умов договору про надання туристичних послуг.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позов не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем не надано документ, що підтверджує сплату судового збору, який мав бути сплачений відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір».

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просили її скасувати, а питання про відкриття провадження повернути на новий розгляд до суду першої інстанції. В скарзі посилалися на те, що ухвала постановлення з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не було враховано, що позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення ОСОБА_1, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви, яка подається до суду в порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху виходив з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про захист прав споживачів.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції, постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається , що позивачі звернулися з позовом про захист прав споживачів, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за неналежне виконання умов договору на надання туристичних послуг.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», останній регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Тобто судом встановлено, що на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється ЗУ «Про захист прав споживачів».

Так, вносячи зміни до ЗУ «Про судовий збір», законодавець виключив з нього положення, якими передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про захист прав споживачів.

Разом з ти, законодавець не вніс зміни до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Дана норма закону є спеціальною по відношенню до ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94/ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Таким, чином суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без руху, з підстав несплати судового збору, оскільки позивачі звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Оскільки, суд першої інстанції порушив порядок прийняття позовної заяви, порушив процесуальні норми колегія, керуючись ст. 312 ЦПК України, приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження поверненню на новий розгляд.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: