Постанова № 55024691, 11.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2016 року № 826/22322/15

Суддя Окружного адміністративного суд міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Велес" до Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс»про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім-Велес» (далі - позивач) звернулось суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 04.08.2015 року «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» на будь-якій фондовій біржі».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваним рішення порушуються його права акціонера ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс», оскільки позивач позбавлений права вільного розпорядження належними акціями.

Ухвалою суду від 15.10.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс».

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за наслідками аналізу фінансової звітності емітентів цінних паперів, відносно яких укладалися на фондових біржах на предмет відповідності фінансово-господарських показників даних емітентів їх ринковій капіталізації. Внаслідок даного аналізу Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку встановлено низькі фінансово-господарські показники, відсутність доходів та заборгованість у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення від 04.08.2015 року «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» на будь-якій фондовій біржі».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про місце, дату та час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибули, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 4 серпня 2015 року № 1209 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" на будь-якій фондовій біржі" відповідно до пункту 16 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави вирішено зупинити з 5 серпня 2015 року торгівлю цінними паперами ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" на будь-якій фондовій біржі на термін до 5 грудня 2015 року.

Позивач вважає протиправним та просить скасувати оскаржуване рішення, посилаючись на необґрунтованість та відсутність будь-яких правових підстав його прийняття у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись Конституцією України, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність оскаржуваного рішення чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, але одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладені в Ухвалі від 13.06.2013 року.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" серед іншого основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

За приписами пункту 16 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.

Аналіз викладеного свідчить, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку наділена правом зупиняти торгівлю цінними паперами ними на будь-якій фондовій біржі, але, у будь-якому випадку, за наявності достатніх підстав для вчинення вказаних ді й.

Обґрунтовуючи підстави прийняття оскаржуваного рішення в письмових запереченнях відповідач вказував, що рішення «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» на будь-якій фондовій біржі» прийнято з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави, оскільки обсяги торгів та ціна на акції товариства не відповідають об'єктивним показникам діяльності компанії та може бути пов'язана з ознаками маніпулювання цінами на фондовому ринку. Так, зокрема підставою для прийняття оскаржуваного рішення та зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» на будь-якій фондовій біржі є виявлення за результатом перевірки річної звітності емітента за 2014 рік низьких фінансово-господарських показників, а саме: кількість працівників - 2 особи; відношення суми дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій з векселями до активів 99,99 %; відношення доходів до активів у відсотках - 0,01; чистий дохід становить - 9 000 грн.; основні засоби - 6 000 грн.; дивіденди не виплачуються; фінансовий результат - 0.

За період з 30.01.2015 року по 30.07.2015 року на ПАТ «ФОНДОВА БІРЖА ПФТС» біржовий курс на акції ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» формувався на рівні 0,18 грн. (при номінальній ціні 0,01 грн.). Враховуючи низькі фінансово-господарські показники, наявність значних боргових зобов'язань, об'єктивних причин для зростання ціни в 18 разів від номінальної вартості не вбачається.

Вказані показники, на думку відповідача, є достатніми підставами для зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс».

Відповідно до пункту 4 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності від 10.07.2015 № 980, ознаками фіктивності емітента є: 1) встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) факт відсутності емітента за місцезнаходженням; 2) неподання емітентом до Комісії регулярної річної інформації або регулярної квартальної інформації протягом двох кварталів поспіль; 3) непроведення акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль та/або неутворення органів управління акціонерного товариства, визначених законодавством, протягом року з дня реєстрації Комісією звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства; 4) перевищення співвідношення капіталізації емітента до розміру виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) більше ніж у 3 рази відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду (для публічних акціонерних товариств); 5) перевищення співвідношення капіталізації емітента до вартості чистих активів такого емітента більш ніж у 3 рази відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду (для акцій публічних акціонерних товариств); 6) переважну частку активів емітента (більше ніж 80 відсотків) складають фінансові інвестиції, та/або дебіторська заборгованість, та/або векселі відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду; 7) кількість працівників емітента станом на кінець звітного періоду становить менше десяти осіб відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду (для публічних акціонерних товариств); 8) середньомісячні витрати емітента на оплату праці в середньому на одного працівника є меншими від трикратного мінімального розміру заробітної плати, визначеного законодавством на дату складання фінансової звітності емітента, відповідно до такої звітності, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду; 9) реєстрація місцезнаходження емітента у приміщенні житлового фонду; 10) низький рівень (менше 3 відсотків від розміру активів емітента) або відсутність доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року.

Пунктом 5 Положення № 980 від 10.07.2015 визначено ознаки, відповідність яким є підставою для прийняття рішення про включення корпоративного інвестиційного фонду до Списку: 1) неподання корпоративним інвестиційним фондом до Комісії регулярної інформації за станом на кінець наступного звітного періоду після спливу строку заміни компанії з управління активами; 2) непроведення корпоративним інвестиційним фондом загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; 3) реєстрація місцезнаходження корпоративного інвестиційного фонду у приміщенні житлового фонду; 4) перевищення співвідношення капіталізації корпоративного інвестиційного фонду до вартості чистих активів такого емітента більш ніж у 2 рази відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії станом на кінець звітного періоду; 5) включення до складу активів корпоративного інвестиційного фонду векселів та цінних паперів емітентів, включених до Списку, на суму, що перевищує 80 % від вартості активів такого фонду.

Відповідно до пункту 6 Положення № 980 від 10.07.2015 на підставі наявної інформації Комісія проводить аналіз відповідності емітента ознакам фіктивності згідно з ознаками, визначеними, в тому числі, у пункті 4 або 5 цього Положення.

Пунктами 7, 8 Положення № 980 від 10.07.2015 передбачено, що відповідність емітента щонайменше чотирьом ознакам, визначеним у пункті 4 цього Положення, або щонайменше трьом ознакам, визначеним у пункті 5 цього Положення, є підставою для прийняття рішення про включення емітента до Списку (далі - Рішення).

Відповідність емітента одночасно двом ознакам фіктивності, визначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 4 або у підпунктах 1 та 3 пункту 5 цього Положення, що підтверджується відповідними документами, є безумовною підставою для прийняття Рішення.

За приписами пункту 9 Положення № 980 від 10.07.2015 на підставі Рішення здійснюється зупинення обігу цінних паперів емітента, крім операцій, пов'язаних із викупом цінних паперів, спадкуванням та правонаступництвом, правочинами, які вчиняються на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналіз викладеного свідчить, що у разі відповідності емітента критеріям фіктивності, Комісією та ДФС приймається спільне рішення про його включення до Переліку як такого, що має ознаки фіктивності. Отже, лише таке спільне рішення може бути підставою для зупинення обігу цінних паперів емітента у зв'язку з його включенням до Переліку.

При цьому інших підстав для зупинення обігу цінних паперів емітента у нормах Положення не наведено.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, матеріалами справи не підтверджується, а відповідачем не доведено, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" на будь-якій фондовій біржі, НКЦПФР та ДФС приймалось спільне рішення про включення ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" до Переліку, як такого, що має ознаки фіктивності, також відповідачем не надано відповідного спільного рішення НКЦПФР та ДФС.

Будь-яких інших правових підстав для зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" на будь-якій фондовій біржі та прийняття відповідного рішення відповідачем не наведено, а судом встановлено відсутність визначення законодавцем іншої процедури для зупинення торгівлі цінними паперами, окрім як прийняття спільного рішення про наявність у емітента ознак фіктивності.

Крім того, твердження відповідача про необхідність прийняття рішення з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави, не підтвердились належними доказами. Відповідач не надав до матеріалів справи скарг інвесторів на діяльність "Глобал Транспорт Логістікс" або доказів існування загрози інтересам держави в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення від 04.08.2015 року "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Глобал Транспорт Логістікс" на будь-якій фондовій біржі".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.08.2015 року № 1209 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Глобал Транспорт Логістікс» на будь-якій фондовій біржі».

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. І. Келеберда