Постанова № 55024617, 05.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 р. № 820/8687/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Коваленко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області вчинити певні дії, а саме здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 12.05.2003 року громадянки В'єтнаму ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45 річного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.08.2015 вона звернулася з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківській області про здійснення обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням 45-річного віку, до якої додала усі необхідні документи для здійснення такого обміну. Листом від 18.08.2015 №04/1-17427 ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено про необхідність особистого прибуття ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Харківській області для з'ясування необхідних питань за її участю, на виконання якого позивач 20.08.2015 особисто прибула до ГУ ДМС України в Харківській області. На даний позивачу не здійснено обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, та не надано відповіді на заяву позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, та зазначив, що з метою встановлення законності підстав перебування на території України та надання громадянці В'єтнаму ОСОБА_2 посвідки відповідачем направлено запити до УДМС України в Київській області щодо підтвердження підстав видачі та чинності посвідки, проте, на даний час на адресу відповідача не надійшла інформація щодо підтвердження чинності виданої позивачу посвідки від 12.05.2003 чи інформації про її скасування. Також, представник відповідача зазначив, що доводи представника позивача про прибуття до Управління 28.09.2015, на думку відповідача, не можуть бути предметом розгляду даного спору, оскільки такі відносини виникли після звернення позивача до суду з даним позовом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що громадянка Вєтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту (перекладна українську мову), та тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1.

12 травня 2003 року відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області на підставі Закону України "Про імміграцію" видано гр. Вєтнаму ОСОБА_2 тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 з терміном дії "безстроково".

17 серпня 2015 року позивач через свого уповноваженого представника звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківській області, в якій просив здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в України, у зв'язку з досягненням 45-річного віку. До заяви були додані необхідні для обміну посвідки документи, перелік яких міститься в додатку до заяви (копія паспорту з перекладом, копія посвідки на постійне проживання в Україні, копії документів на житло, квитанція про сплату держмита, квитанція про сплату послуг ГУ ДМС України в Харківській області, квитанція про сплату послуг ГУ ДМС України в Харківській області "за бланк", фотокартка).

Листом від 18.08.2015 № 04/1-17427 ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено про необхідність особистого прибуття гр. Вєтнаму ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Харківській області для з'ясування необхідних питань за її участю.

20 серпня 2015 року позивач особисто прибула до територіального органу ДМС, в підтвердження чого наданий супровідний лист від імені її представника. Також, у зазначеному супровідному листі представник позивача зазначив, що 17.08.2015 вона звернулася о ГУ ДМС України в Харківській області, в якій просив здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в України, у зв'язку з досягненням 45-річного віку та надала усі необхідні документи.

Листом від 01.09.2015 № 04/1-18467 ГУ ДМС України в Харківській області повідомило позивача, що 21.08.2015 до відповідача надійшов супровідний лист щодо обміну посвідки н6а постійне проживання в Україні, у зв'язку з чим позивачу необхідно особисто прибути до ГУ ДМС України в Харківській області для з'ясування необхідних питань за її участю.

Громадянка Вєтнаму ОСОБА_2 особисто прибула до територіального органу ДМС 28.09.2015, що підтверджується відповідним записом на супровідному листі від 28.09.2015 за підписом представника позивача.

Також, факт прибуття 28.09.2015 до ГУ ДМС України в Харківській області громадянки Вєтнаму ОСОБА_2 не заперечувався представником відповідача під час судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що з метою встановлення законності підстав перебування на території України та надання громадянці В'єтнаму ОСОБА_2 посвідки відповідачем направлено запит від 29.09.2015 № 04/1-20921 та повторний запит від 26.11.2015 № 04/1-27080 до УДМС України в Київській області щодо підтвердження підстав видачі та чинності посвідки, проте, на даний час на адресу відповідача не надійшла інформація щодо підтвердження чинності виданої позивачу посвідки від 12.05.2003 чи інформації про її скасування.

Проте будь-яких дій стосовно обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні відповідачем не було здійснено.

Тобто позивачу не здійснено обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням 45-річного віку.

Також, судовим розглядом встановлено, що позивачем до своєї заяви подані усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011 "Питання Державної міграційної служби України" було затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

У п.п. 8 п. 4 Указу № 405/2011 визначено, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства запрошень для в'їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, студентських квитків студентам із числа іноземців та осіб без громадянства, вилучає ці документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (надалі по тексту - Порядок) в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно п. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно положень п.15 вказаного Порядку, де зазначено, що для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Відповідно до пункту 16 Порядку, для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку.

Даний перелік необхідних документів як додаток до заяви є вичерпним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до заяви додано необхідний та повний пакет документів, а саме: копія паспорту з перекладом, копія посвідки на постійне проживання в Україні, копії документів на житло, квитанція про сплату держмита, квитанція про сплату послуг ГУ ДМС України в Харківській області, квитанція про сплату послуг ГУ ДМС України в Харківській області "за бланк", фотокартка.

Жодних зауважень з боку ГУ ДМС України в Харківській області до змісту чи до кількості доданих до заяви документів не зазначено.

У п. 4.1. Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС від 15.07.2013 № 681 (далі - Тимчасовий порядок) визначено, що обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених пунктами 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку встановлено, що разом із заявою про обмін посвідки (додаток 13) іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем проживання подаються: 1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 2) посвідка, що підлягає обміну, а в разі її пошкодження чи втрати - довідка про звернення із заявою про втрату посвідки (довідка органів внутрішніх справ з цього питання) у довільній формі; 3) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 4) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 5) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері) (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з'являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

Згідно пункту 4.3. Тимчасового порядку, у разі обміну посвідки на постійне проживання при досягненні іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку документи, зазначені в підпункті 4 пункту 4.2 цього розділу, не подаються.

Відповідно до пункту 4.5. Тимчасового порядку, працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Отже оскільки при розгляді заяви про обмін бланку посвідки на постійне проживання на новий лише звіряються відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, то суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на неотримання від УДМС України в Київській області відповіді на запити щодо підтвердження підстав видачі та чинності посвідки, оскільки процедура розгляду не передбачає як передумову обміну бланку посвідки скасування дозволу на імміграцію заявника територіальними органами ДМС.

Згідно пункту 4.6 Тимчасового порядку, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п'ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.

Про прийняте рішення робиться відмітка в заяві із зазначенням терміну (у разі обміну посвідки на тимчасове проживання), до якого видається посвідка, або про причини відмови в її видачі.

Крім того, пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області про наявність жодних з вищезазначених підстав не зазначило.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що статтею 12 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

А відтак, скасування дозволу на імміграцію не є передумовою для обміну бланку посвідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Питання щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні громадянці В'єтнаму ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 45-річного віку віднесено виключно до компетенції Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області та не входить до компетенції суду.

Проте, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як зазначено вище листом від 18.08.2015 № 04/1-17427 ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено про необхідність особистого прибуття гр. Вєтнаму ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Харківській області для з'ясування необхідних питань за її участю.

20 серпня 2015 року позивач особисто прибула до територіального органу ДМС, в підтвердження чого наданий супровідний лист від імені її представника. Також, у зазначеному супровідному листі представник позивача зазначив, що 17.08.2015 вона звернулася о ГУ ДМС України в Харківській області, в якій просив здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в України, у зв'язку з досягненням 45-річного віку та надала усі необхідні документи.

Листом від 01.09.2015 № 04/1-18467 ГУ ДМС України в Харківській області повідомило позивача, що 21.08.2015 до відповідача надійшов супровідний лист щодо обміну посвідки н6а постійне проживання в Україні, у зв'язку з чим позивачу необхідно особисто прибути до ГУ ДМС України в Харківській області для з'ясування необхідних питань за її участю.

Громадянка Вєтнаму ОСОБА_2 особисто прибула до територіального органу ДМС 28.09.2015, що підтверджується відповідним записом на супровідному листі від 28.09.2015 за підписом представника позивача.

Також, факт прибуття 28.09.2015 до ГУ ДМС України в Харківській області громадянки Вєтнаму ОСОБА_2 не заперечувався представником відповідача під час судового розгляду справи.

Проте будь-яких дій стосовно обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні відповідачем не було здійснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На виконання цієї норми представником позивача надані листи від 20.08.2015 та 28.09.2015 про особисту присутність ОСОБА_2 у ГУ ДМС України в Харківській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не надано належних доказів правомірності своєї бездіяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо не розгляду у встановлені законодавством строки заяви ОСОБА_2 від 17.08.2015 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку; та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.08.2015 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, суд зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Відповідно до частин 2, 4 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, при цьому половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 по даній адміністративній справі та зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо не розгляду у встановлені законодавством строки заяви ОСОБА_2 від 17.08.2015 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.08.2015 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 по адміністративній справі № 820/8687/15.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 по адміністративній справі № 820/8687/15 протягом 7 (семи) робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11 січня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников