Ухвала суду № 55023589, 17.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1541/15 Головуючий 1 інстанції Попрас В.О.

Справа № 640/6435/15-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Протасова В.І., Гришина П.В.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Крестьяніновій І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого, захисника на вирок Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, який має середню освіту, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовжено до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання відраховано з 19 березня 2015 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на його користь в рахунок відшкодування шкоди 800 грн.

Відповідно до вироку, 02 січня 2015 року приблизно о 08 год. 25 хв. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття замка у вигляді засова на воротах, незаконно проник у двір домоволодіння, тобто сховище за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав два рулони плівки подвійної, вартістю одного рулону, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи - 1100 гривень, загальною вартістю 2200 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Також, 04 січня 2015 року приблизно о 12 год. 55 хв. ОСОБА_1 аналогічним способом, разом з раніше знайомим йому ОСОБА_4, який не був обізнаний про його злочинний умисел, проник у двір того ж домоволодіння, звідки таємно викрав чотири рулони утеплювача фольгімірованого ТМ «Polyizol», вартістю одного рулону, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи - 400 гривень, загальною вартістю 1600 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Крім того, 05 січня 2015 року приблизно об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 аналогічним способом, разом з невстановленою особою, що не була обізнана про його злочинний умисел, проник у двір того ж домоволодіння, звідки таємно викрав два рулони утеплювача фольгімірованого ТМ «Polyizol», вартістю одного рулону, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи - 400 гривень, загальною вартістю 800 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 11 березня 2015 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_5, знаходячись біля гаражів, розташованих за будинком АДРЕСА_3, побачив раніше незнайомих малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Після чого, діючи із раптово виниклим злочинним наміром, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, повторно, підійшов до вищевказаних дітей та представившись їм співробітником міліції повідомив про те, що неподалік була скоєна крадіжка мобільного телефону та наказав їм показати зміст кишеней, на що останні, повіривши ОСОБА_1, почали показувати зміст своїх кишеней. В ході цього малолітній ОСОБА_6 дістав з кишені мобільний телефон ТМ «Prestigio 3400», який належить його матері - ОСОБА_9, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи - 420 гривень та передав його ОСОБА_1, на вимогу останнього, вважаючи, що його вимога законна. Після чого ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір до кінця, завірив малолітнього ОСОБА_6 у тому, що якщо мобільний телефон не був предметом злочину, то 12 березня 2015 року йому разом з батьками буде необхідно звернутися до Комінтернівського райвідділу, де йому повернуть телефон, після цього з місця вчинення злочину з вказаним мобільним телефоном втік, в подальшому розпорядившись мобільним телефоном за своїм наміром, в результаті спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 420 грн.

Прокурор відмовився від раніше поданої апеляційної скарги.

Обвинувачений в апеляційній скарзі просить знизити строк покарання, застосувати до нього ст.. 69 КК України. Просить врахувати дані, що позитивно характеризують його особу, обставини, що пом'якшують покарання, наявність батька, який є інвалідом та потребує допомоги;

Захисник в апеляції просить змінити вирок у бік пом'якшення, призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком. Просить врахувати, що викрадене майно повернуто власникам, потерпіла ОСОБА_9 просила призначити обвинуваченому «умовне покарання». ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся, має самотнього батька - інваліда;

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка вважала вирок законним та обґрунтованим, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляцію захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія судів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Обгрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України ніким не оспорюється, тому суд апеляційної інстанції, згідно ст.. 404 КПК України, переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вироку Київського райсуду м. Харкова від 16.06.2015 року ОСОБА_1 визнаний винним за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.

Покарання призначається відповідно до ст.. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачувався в скоєнні чотирьох епізодів злочинної діяльності. При цьому, збиток ОСОБА_3 не відшкодований, не працював, тому суд 1-ї інстанції вірно призначив йому покарання у виді позбавлення волі.

В той же час районний суд прийняв до уваги, що ОСОБА_1 характеризувався задовільно, щиро покаявся, не судимий, тому покарання йому призначено за ч. 3 ст. 185 КК України в мінімальних межах санкції частини 3, а за ч. 2 ст. 190 КК України також в мінімальних межах санкції.

Наведене спростовує доводи апеляцій захисника та обвинуваченого, що суд невірно призначив покарання та не застосував ст.ст. 69, 75 КК України.

В той же час навіть наявність батька-інваліда, при наявності наведених вище обставин, не дає підстав для призначення ст.ст. 75 або 69 КК України.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,418,419,ч.2 ст.376 КПК України,колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника, обвинуваченого - залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2015 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий -

Судді: