Ухвала суду № 55023049, 22.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/2124/15 Головуючий 1 інстанції Дегтярчук М.О.

Справа № 629/3634/15-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Іванчака А.О., заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Лозова Харківської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, військовозобов»язаний, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 24.12.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосування ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 18.12.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 30.06.2011 року умовно -достроково на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 14 днів,

засуджений за ч. 2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до вироку, ОСОБА_1 в 2014 році, точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, отримав у своє користування розрахункову книжку на гараж АДРЕСА_2, видану на ім»я ОСОБА_4, у якого виник умисел на викрадення зазначеного гаража. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, достовірно знаючи про те, що він не є власником зазначеного гаража, ОСОБА_1 запропонував придбати гараж раніше незнайомому йому ОСОБА_5, з яким ОСОБА_1 познайомив їх спільний знайомий ОСОБА_6, при цьому завірив ОСОБА_5 в тому,що він є власником гаража.

Далі, ОСОБА_1, продовжуючи реалізувати свій умисел, спрямований на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи, що його незаконні дії були помічені головою ГБК № 12 ОСОБА_7 та вчинялись у її присутності, здійснив продаж зазначеного гаражу ОСОБА_5 Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_1 відкрито заволодів гаражем АДРЕСА_2, розташованим за вказаною адресою, який належить ОСОБА_8, чим спричинив останньому матеріальний збиток на 5200 грн.

В апеляційних скаргах:

-прокурор Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Іванчака А.О. просить змінити вирок, привести його у відповідність до вимог ст. 69-1 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Вказав, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, призначене покарання не відповідає вимогам ст. 69-1 КК України, адже є більшим ніж 2/3 максимального строку покарання за санкцією статті, при тому, що по справі наявні обставини, що пом'якшують покарання, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 66 КК України, обставини, що обтяжують покарання відсутні.

-заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. просить скасувати вирок, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі. Вказав, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується формально задовільно. Вважає, що застосування міськрайонним судом ст. 75 КК України є немотивованим, необґрунтованим та занадто м'яким. Крім того, вказав на порушення судом положень ст. 69-1 КК України з підстав, наведених в апеляції прокурора Іванчака А.О.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка частково підтримала апеляційні скарги, пояснила, що у вироку не вказана дата вчинення злочину та направленість умислу обвинуваченого; обвинуваченого та захисника, які вважали вирок міськрайонного суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2015 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирок повинен відповідати вимогам ст. 374 КПК України.

При цьому в мотивувальній частині згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України визначається формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним з вказанням міста, часу вчинення злочину, форми вини та мотивів кримінального правопорушення.

Але ці вимоги закону районний суд не виконав.

Як видно з вироку, районний суд не вказав дату та час скоєння злочину. Крім того, у вироку не мотивовано, чому дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, в той час як ОСОБА_1 заволодів документами, а не гаражем. В той же час суд визнав його винним у відкритому заволодінні предмета, де мова йде про гараж.

Таким чином, суд розглянув справу з істотним порушенням кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, тому згідно зі ст. 415 КПК України вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді слід врахувати викладене, усунути наведені недоліки та прийняти засноване на законі рішення.

У зв'язку з викладеним апеляції прокурорів підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області - задовольнити частково, вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2015 р. щодо ОСОБА_1 - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий -

Судді: