Рішення № 55021009, 24.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5296/15 Справа № 209/958/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Багбая Є. Д. Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого: - Пищиди М.М.

суддів: - Осіяна О.М., Деркач Н.М.

при секретарі: - Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровької області від 06 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Технополіс-1» про захист прав споживачів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючим свої вимоги тим, що 10 лютого 2015 року придбав у відповідача мобільний телефон марки «LG X135 L60i DS Blue» вартістю 1444 гривні.

Після придбання телефону під час користування він виявив певні вади в роботі телефону, а сааме: вимикання екрану, не реагує на дотики, зависає.

22 лютого 2015 року позивач звернувся до магазину із заявою про повернення йому коштів або можливістю придбання іншого телефону, але отримав відмову.

У зв'язку із викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти за придбання товару неналежної якості в розмірі 1444 гривень моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та витрати на юридичні послуги в розмірі 500 гривень.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ "Технополіс-1" про захист прав споживачів - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів , обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до товарного чеку, 10 лютого 2015 року позивач придбав у відповідача мобільний телефон марки «LG X135 L60i DS Blue» вартістю 1444 гривні, на який було встановлено гарантійний строк 12 місяців ( а. с. 8).

22 лютого 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо повернення грошей ( а. с. 7).

Листом відповідача від 23 лютого 2015 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви, з посиланням на те, що телефон знаходився у користуванні /а. с. 9/

Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на не доведення ним наявності недоліків в товарі .

Така позиція районного суду помилкова.

За положеннями ст.ст. 3, 15 ЦПК України, при розгляді справи суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Таким чином, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до пп. 2, 3 п. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).

При цьому на споживача покладається обовязок лише довести наявність дефекту продукції. Тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

На зазначені положення Закону районний суд уваги не звернув, а тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення на його користь кошти за придбання товару неналежної якості в розмірі 1444 грн.

В даному випадку позивачем були виконі всі дії щодо вирішення спору в позасудовому порядку.

Статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31. 03. 1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач , характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином, колегія суддів, виходячи із зазначених норм права приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, характеру та обсягу страждань, підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 500 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слід відмовити у відшкодуванні витрат понесених позивачем за надання правової допомоги, оскільки в договорі про надання правової допомоги мають бути зазначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта; яка саме правова допомога буде надаватися за угодою; розмір гонорару; порядок його обчислення і внесення; розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, що передбачено Правилами адвокатської етики. Позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанцій, детальний розрахунок витраченого часу із зазначенням кожної конкретної виконаної дії і почасової ставки оплати.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір стягується з відповідача в дохід держави у розмірі 365 грн. 40 коп.

За таких обставин відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції від 06 квітня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного ОСОБА_6 задоволенити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 квітня 2015 року - скасувати.

Позов ОСОБА_6 до ТОВ «Технополіс-1» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпродзержинської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» код ЄДРПОУ ВП : 34276296 на користь ОСОБА_6 кошти за придбання товару неналежної якості в розмірі 1444 ( одна тисяча чотириста сорок чотири ) грн.

Стягнути з Дніпродзержинської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» код ЄДРПОУ ВП : 34276296 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 500 ( п'ятсот) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпродзержинської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» код ЄДРПОУ ВП : 34276296 в дохід держави у розмірі 365 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: