Рішення № 5501880, 17.06.2009, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555

Справа№ 2-1101/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Губської Л.В.

при секретарі Кобяковій О.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства “Донецька залізниця” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

15.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідно до контракту №3335 від 10.11.2005 року він був прийнятий на роботу провідником пасажирських вагонів у вагонне депо ст.Донецьк ДП “Донецька залізниця” і був звільнений 14.03.2009 року за ст.36 п.8 КЗпП України на підставі п.18”б” контракту, тобто за порушення ОСОБА_4 правил, а саме за те, що у вагоні, де він працює провідником, на митному посту “Тополі” в Харківській області митниками було знайдено 14 предметів зброї, яка незаконно переміщувалась через митний кордон України з приховуванням ( ніби-то ним) від митного контролю.

Вважав, що його звільнено незаконно, оскільки факт порушення ним ОСОБА_4 правил не знайшов свого підтвердження, і постановою суду від 19.03.2009 року провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрито у зв”язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок незаконного звільнення йому було завдано моральну шкоду, оскільки порушено його право на працю, він потрапив до лікарні, змушений виправдовуватись перед родичами та колишніми співробітниками у тому, в чому не винен, його ніде не приймають на роботу, оскільки по всій Донецькій залізниці була розповсюджена інформація стосовно того, що він займається контрабандою зброї. Від усього цього він став нервуватися, погано спить уночі, погіршилися відносини з колишніми колегами та членами родини. В рахунок відшкодування моральної шкоди просив стягнути 15000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі на викладених у позові підставах.

Представник відповідача – ДП “Донецька залізниця” - ОСОБА_3 - позовні вимоги не визнала і пояснила, що умовами контракту, укладеному з ОСОБА_1, передбачено дострокове звільнення працівника за ініціативою адміністрації у разі порушення ним ОСОБА_4 правил. 16.02.2009 року на ім”я начальника вагонного депо ст.Донецьк надійшов рапорт начальника потягу №338/337 сполученням Донецьк-Москва про встановлення факту порушення митних правил в пункті пропуску “Тополі” у вагоні №5, який обслуговувався провідником ОСОБА_1 На вказаного провідника працівниками митниці було складено протокол про порушення митних правил. ОСОБА_1 не заперечував проти звільнення, погоджувався звільнитися за власним бажанням, однак, потім передумав, у зв”язку з чим його було своєчасно повідомлено про звільнення за два тижні, як передбачено пунктом 20 контракту, будь-які документи, що спростовували б винність позивача, на час його звільнення адміністрація депо не мала. Вважала, що позивача було звільнено у відповідності до законодавства про працю та вимог контракту, тому його позовні вимоги безпідставні і не підлягають задоволенню.

Третя особа – начальник вагонного депо ст.Донецьк ДП “Донецька залізниця” ОСОБА_5 просив справу розглядати у його відсутність, надавши відповідну письмову заяву ( а.с.26,38).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно з контрактом №3335 від 10.11.2005 року був прийнятий на роботу провідником пасажирських вагонів у вагонне депо ст.Донецьк ДП “Донецька залізниця” (а.с.24-25).

15.02.2009 року інспектором митного посту “Тополі” Куп”янської митниці складено протокол про порушення митних правил, в якому зазначено, що при здійсненні спільного митно-прикордонного контролю в потязі №338, сполученням “Донецьк-Москва”, що слідував з України в Росію, у вагоні №5 на третій полиці бокових місць другого купе за мішками з білизною над місцями №№51 та 52 було виявлено зброю у двох поліпропіленових згортках та двох кортонних коробках, що утруднювало виявлення, яка незаконно переміщувалась через митний кордон України з приховуванням від митного контролю провідником цього вагону ОСОБА_1 (а.с.48-50), при цьому ОСОБА_1 надати будь-які пояснення при складанні протоколу відмовився (а.с.51).

Наказом начальника вагонного депо ст.Донецьк ОСОБА_5 від 16.03.2009р. ОСОБА_1 було звільнено з 14.03.2009 року за ст.36 п.8 КЗпП України на підставі, передбаченій пунктом 18”б” контракту (а.с.4-5).

Відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п.18”б” Контракту працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи Роботодавця до закінчення терміну його дії у разі допущення порушення прикордонних та митних правил при перетинанні державного кордону України.

Разом з тим, постановою Куп”янського міськрайонного суду Харківської області від 19.03.2009 року провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрито у зв”язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого статтею 352 ОСОБА_4 кодексу України, і справу повернуто до митниці для притягнення до відповідальності за це правопорушення іншої особи (а.с.6,35-36).

Відповідно до ст.319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії.

Таким чином, оскільки позивача визнано невинним у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що його звільнено незаконно, тому він підлягає поновленню на посаді.

Відповідно до ч.2 ст.235 КзпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган , який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середню заробітну плату за період з 14 березня по 17 червня 2009 року включно, а саме за 3 місяці 3 дні.

Відповідно до довідки , середньомісячна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням складає 2887,44 грн.(а.с.40), за 3 дні відповідно – 393,74 грн. (2887,44 грн.:22дн.х3дн). Таким чином за час вимушеного прогулу на користь позивача необхідно стягнути 9056, 06 грн. (2887,44 грн.х3міс.+393,74грн.).

Відповідно до ст.237 КЗпП України, обов»язок покрити шкоду, заподіяну ДП “Донецька залізниця” в особі вагонного депо ст.Донецьк у зв»язку з оплатою часу вимушеного прогулу, необхідно покласти на службову особу, винну в незаконному звільненні, тобто на третю особу у справі – начальника вагонного депо ст.Донецьк ДП”Донецька залізниця” ОСОБА_5

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.

ч. 2 пункту 5 Пленуму Верховного Суду України “Про судовому практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року із подальшими змінами, передбачає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З пояснень у суді свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також з наданих підприємству документів з протоколом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вбачається, що позивач погоджувався з обставинами, викладеними в протоколі, ставив свій підпис, не вносив будь-яких заперечень чи зауважень (а.с.48-51), погоджувався звільнитись за власним бажанням, що дало підстави відповідачеві вважати доведеним факт порушення з боку позивача ОСОБА_4 правил. Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що сам позивач, не даючи будь-яких заперечень проти протоколу, фактично сприяв його незаконному звільненню з роботи, то його поновлення на роботі і є відшкодуванням моральної шкоди.

Крім того, обгрунтовуючи свої вимоги в частині моральної шкоди, позивач посилається на висвітлення відповідачем негативної інформації з приводу провезення ним зброї черех митний кордон та погіршенням стану його здоров”я через неправомірні дії з боку відповідача.

Однак, суду не надано доказів того, що саме відповідач розповсюдив інформацію стосовно позивача як контрабандитса .

Навпроти, з наданої суду сторінки з Інтернету (а.с.52) видно, що інформація з приводу події, викладеної в протоколі від 15.02.2009 року, розповсюджена через Інтернет.

Крім того, доказів з приводу погіршення стану здоров”я позивача через незаконне його звільнення суду також не надано.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач поніс витрати на правову допомогу адвоката в сумі 200 грн. (а.с.15), які йому повинен відшкодувати відповідач.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави .

Оскільки позивача по трудовому спору звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, вони повинні бути стягнуті з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.233,235-237 КЗпП України, ст.ст.3,10,11,57- 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді провідника пасажирського вагона резерву провідників вагонного депо “Донецьк” ДП “Донецька залізниця” на умовах контракту №3335 від 10.11.2005р. з 15.03.2009 року.

Стягнути з ДП “Донецька залізниця” в особі вагонного депо ст.Донецьк (код ЕКПО 01076146, р/р 260030000160 Донецька філія “Експрес-Банк”, МФО 338838) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15 березня по 17 червня 2009 року включно в сумі 9056 грн.06 коп., а також понесені судові витрати в сумі 200 грн., а всього стягнути 9256 (дев”ять тисяч двісті п”ятьдесят шість) грн.06 коп.

Стягнути з начальника вагонного депо ОСОБА_5 на користь ДП “Донецька залізниця” в особі вагонного депо ст.Донецьк 9056 грн.06 коп. в рахунок покриття шкоди, завданої підприємству у зв»язку з оплатою ОСОБА_1 часу вимушеного прогулу.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ДП “Донецька залізниця” в особі вагонного депо ст.Донецьк на користь держави судові витрати в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,50 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя