Постанова № 55013205, 12.01.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3060/15-п

Провадження №3/163/13/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1764/20500/2015 про притягнення до відповідальності за ст. 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії ЕА №215189, виданий 10.09.2007 року органом 00502, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 29 листопада 2015 року приблизно о 15 год. 48 хв., слідуючи з України в ОСОБА_3 через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС смугою митного контролю «зелений коридор», в якості пасажира рейсового автобуса «Неоплан», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, сполученням «Київ-Варшава», намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою в митній декларації, та при усному опитуванні інспектором митниці по пунктах митної декларації, перемістити через митний кордон України валюту, яка склала понад дозволену до вивезення норму готівки, в розмірі 700 євро, що по курсу НБ України станом на 29.11.2015 року становить 17529,02 гривень, яка знаходилась у нього при собі в дорожньому гаманці (сумочці) разом із задекларованою валютою і її наявність була встановлена в процесі митного контролю в службовому приміщенні митниці під час перерахунку задекларованої валюти, чим порушив вимоги п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», та вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У призначене на 17 грудня 2015 року судове засідання ОСОБА_2 не зявився, надіславши 16.12.2015 року на адресу суду факсимільним звязком заяву, у якій просив розгляд справи відкласти через його неможливість своєчасного прибуття до суду на вказану дату за сімейними обставинами та бажання особисто надати суду пояснення щодо обставин справи, а також з наданням достатнього часу для підготовки правової позиції і залучення до участі в справі захисника.

З метою забезпечення ОСОБА_2 права на захист, а також з врахуванням того, що останній просив справу у його відсутності не розглядати, суд відкладав розгляд справи з розрахунком надання достатнього часу останньому для підготовки його правової позиції і залучення захисника, однак в судові засідання, призначені на 14 год. 00 хв. 29.12.2015 року та 16 год. 00 хв. 12.01.2016 року ОСОБА_2 не зявився, хоча належним чином судом повідомлявся про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань у вказані судові засідання не подавав, як і не подав підтверджуючих доказів про укладення угоди з захисником чи доручення на представництво його інтересів в суді.

Із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, якими на адресу ОСОБА_2 надсилались повідомлення про розгляд справи в суді 29.12.2015 року та 12.01.2016 року вбачається, що судові повідомлення вручались уповноваженій особі та особі за довіреністю.

Разом із тим, із роздруківки з мережі Інтернет із сайту Укрпошти, встановлено, що зазначені судові повідомлення 23.12.2015 року та 05.01.2016 року були вручені адресату, тобто ОСОБА_2, особисто.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається із вищенаведеного, ОСОБА_2, достовірно знаючи про розгляд Любомльським районним судом протоколу про порушення митних правил відносно нього, після подання ним клопотання про відкладення розгляду справи її рухом не цікавився та не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

За викладених обставин, при яких ОСОБА_2, будучи належним чином обізнаним про час та місце розгляду справи в суді, ігноруючи судові повідомлення, двічі без поважних причин у призначені судові засідання не зявився, оскільки протилежного у справі не встановлено, а судом, у відповідності до поданого ним клопотання від 16.12.2015 року, вжито усіх необхідних та достатніх заходів задля забезпечення його процесуальних прав, тому підстав для чергового відкладення розгляду справи суд не вбачає та вважає за можливе розгляд справи проводити у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позицію представника Волинської митниці ДФС та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що підтверджується, зокрема, наступними доказами: протоколом про порушення митних правил №1764/20500/2015 від 29.11.2015 року та фото-таблицями до нього (а.с.1-7); копіями контрольних талонів: для проходження по «зеленому коридору» та для проходження по «червоному коридору» серії АБГ №485400 (а.с.8); митною декларацією ОСОБА_2 від 29.11.2015 року, у якій останній задекларував валюту в сумі 10000 євро (а.с.10); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №20502020104/2015/000296Е від 29.11.2015 року, у якому зафіксовано факт виявлення в службовому приміщенні митниці при перерахунку задекларованої ОСОБА_2 валюти, яка знаходилась в наплечовій сумочці, суми валюти в розмірі 10700 євро, що перевищує дозволену норму вивезення валюти за межі митної території України у такій кількості, при цьому, валюта в сумі 10000 євро у ОСОБА_2 не затримувалась (а.с.9); письмовими поясненнями правопорушника від 29.11.2015 року, у яких останній вказав, що валюту в сумі 700 євро не задекларував, оскільки помилився при її перерахунку, одночасно зазначивши, що дозволені до вивезення за межі митної території України норми валюти йому невідомі, а також підтвердив, що задекларовану валюту в сумі 10000 євро йому повернуто (а.с.11); службовою запискою старшого державного інспектора УАР та ПМП Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 від 29.11.2015 року, у якій наведені вищевикладені факти та обставини (а.с.15).

Відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 29.11.2015 року переміщував через митний кордон України 10700 євро, з яких: 10000 євро - задекларував у митній декларації, а 700 євро - були виявлені працівниками митниці під час митного контролю при перерахунку письмово задекларованої валюти в службовому приміщенні митниці. При цьому, валюта в сумі 10000 євро, ОСОБА_2 повернута.

Посилання ОСОБА_2 на те, що переміщувані кошти він не перераховував, суд до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина не має правового значення та не впливає на кваліфікацію його дій, так як суб'єктивна сторона складу даного правопорушення може характеризуватись, як умислом, так і необережністю, а виявлену валюту понад норму переміщував саме останній, при цьому, маючи реальну можливість її перерахувати перед перетином митного кордону України.

Крім цього, сумніву піддаються пояснення ОСОБА_2 в частині його необізнаності з митними правилами щодо переміщення через митний кордон України валюти, оскільки останній в письмовій формі задекларував саме таку кількість валюти, яка дозволена до переміщення у відповідності до вищенаведеної Інструкції без застосування обмежень щодо її порядку вивезення, тобто без письмового декларування та надання підтверджуючих документів про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) у 10000 євро, тобто ні менше, ні більше.

Таким чином, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, повністю доведена дослідженими судом доказами.

Вирішуючи питання про вид та міру відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил, суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу та ступінь вини у вчиненому, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, те, що останній вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, та приходить до висновку, що на правопорушника слід накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, яка не містить альтернативи, у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваної понад норму валюти з її конфіскацією.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17529 (сімнадцять тисяч пятсот двадцять девять) гривень 02 копійки з конфіскацією в дохід держави 700,00 євро, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1764/20500/2015 від 29.11.2015 року та прийнятих на балансовий рахунок ВОД ВАТ «ОСОБА_5 ОСОБА_6», відділення №11 (квитанція №277 від 29.11.2015 року).

Штраф в розмірі 17529 (сімнадцять тисяч пятсот двадцять девять) гривень 02 копійки підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_6