Постанова № 55012869, 08.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа № 917/1500/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю

прокурора Хряк О.О. сл. посвідчення № 028256 від 15.08.2014 року

представників сторін:

позивача не зявився

відповідача ОСОБА_1 за дорученням б /н від 04.02.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 4847 П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року у справі

за позовом Прокурора Гадяцького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Агро, с.Розбишівка, Гадяцького району, Полтавської області

про стягнення 125784,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія - Агро" на р/р 33110331700052 Розбишівської сільської ради, Управління Державної казначейської служби України у Гадяцькому районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37937713, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, МФО 831019 - 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спец водокористування та в доход державного бюджету України 2 515,68 грн. судового збору (а.с.143-149).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує на те, що не спричиняло шкоди державі, оскільки з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року не користувалось водою власного видобування, а видобута з водної Свердловини № 1 підземна вода за допомогою трубопроводів була направлена для задоволення господарсько-питних потреб Розбишівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради, Дошкільному навчальному закладу «Перлинка» Розбишівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та Фельдшерсько-акушерський пункту с. Розбишівка Гадяцього району Полтавської області, що підтверджується Довідкою Розбишівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 02-40/131 від 13.08.2014 року. Також зазначає, що факт притягнення інженера з охорони праці до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК не є доказам наявності у відповідача вини, що полягає в порушенні інтересів держави, оскільки інженер з охорони праці не є особою, що представляє інтереси відповідача і не була уповноважена діяти від імені та в інтересах відповідача (а.с.154-157).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному зясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. У судовому засіданні його представник вказує на те, що використання позивачем підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. З наданих ТОВ «Вікторія Агро» у 2006 та у 2013 роках дозволів на спеціальне водокористування вбачається, що підприємство їх отримало лише для забору та використання води у виробничих та господарсько-питних потребах товариства, без скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти. У відповідності до поданої ТОВ «Вікторія Агро» у період 2011 - 2012 роки державної статистичної звітності N 2-ТП, підприємством здійснювався забір води із свердловини №1 для власних господарсько-питних потреб. При цьому, дані щодо надання послуг по водопостачанню вторинним споживачам у зазначених звітах відсутні. Тобто таке водопостачання у зазначений період ТОВ «Вікторія Агро» не здійснювалось (а.с.167-169).

Прокурор Гадяцького району Полтавської області у відзиві на апеляційну скаргу також вказує на обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує на те, що вироком Гадяцького районного суду від 13 травня 2015 року засуджено інженера з охорони праці в ТОВ «Вікторія-Агро» ОСОБА_2 та визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.172-173).

У судовому засіданні прокурор прокуратури Харківської області підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач у судове засідання не зявився, 07.12.2015 року через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому позивач просить у звязку з обмеженим фінансуванням розглянути апеляційну скаргу без участі його представника (а.с.188).

Приймаючи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи прокурора та представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Полтавській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Вікторія Агро» за результатами якої складено Акт № 539/01-01-14 від 17.09.2013 року, яким встановлено, що ТОВ "Вікторія Агро" у період часу з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року здійснювало самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України (а. с. 10-19) .

З Розрахунку, проведеного на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями), вбачається, що ТОВ "Вікторія Агро" завдано збитків державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів на загальну суму 125 784,00 грн. (а.с.25)

17.07.2014 року Державна екологічна інспекція в Полтавській області направила на адресу ТОВ "Вікторія Агро" претензією № 117/02-08 (реєстраційний номер № 2891/01-14/09-15) з вимогою сплатити 125 784,00 грн. збитків завданих внаслідок самовільного використання водних ресурсів (а. с. 23,24).

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів стакож вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення.Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

У п. 1.3 роз'яснень президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в полтавській області 24.10.2006 року ТОВ "Вікторія - Агро" видано Дозвіл на спеціальне водокористування № 3680 з терміном дії по 12.10.2011 року (а. с. 21).

30.04.2013 року ТОВ "Вікторія - Агро" отримано Дозвіл на спеціальне водокористування, яким дію Дозволу № 3680 продовжено по 26.02.2018 року (а. с. 39-42).

Наведене свідчить про те, що у ТОВ "Вікторія - Агро" з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року Дозвіл на спеціальне водокористування за період не отримувався.

З Довідки до акту перевірки № 539/01-01-14 від 07.10.2013 року вбачається, що ТОВ "Вікторія - Агро" використано на виробничі потреби підземну воду свердловини № 1 (глибина 238 м, потужність 10 м. куб/год), розташованої в с. Розбишівка Гадяцького району, у таких розмірах: з 13.10.2011 року по 31.12.2011 року - 800 куб. м. з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 2 500 куб. м; з 01.01.2013 року по 29.04.2013 року - 600 куб. м. (а. с. 20).

Твердження відповідача про те, що з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року він не використовував воду для власних потреб, а направляв її для задоволення господарсько-питних потреб Розбишівській загальноосвітній школі, Дошкільному навчальному закладу «Перлинка» та Фельдшерсько-акушерський пункту, що підтверджується Довідкою Розбишівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 02-40/131 від 13.08.2014 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у вказана довідка не є підтвердженням того, що ТОВ "Вікторія - Агро" а період з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року не використовував воду для власних потреб (а.с.45).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявна відповідь Розбищівскьої сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 02-40264 від 31.08.2015 року , надана на запит Прокурора гадяцького району № 2040 від 02.09.2015 року в якій зазначено, що Довідка №02-40/131 від 13,08.2014 року видана Розбищівською сільською радою на підставі інформації, яка була надана ТОВ «Вікторія Агро» (щодо водопостачання Розбишівській ЗОШ І-ІII ст., ДНЗ «Перлинка», Розбишівській лікарській амбулаторії ЗПСМ). Достовірність вказаної інформації сільською радою не перевірялася. Договори або угоди про водопостачання води на території села Розбишівка із свердловини №1 між Розбишівською сільською радою та ТОВ «Вікторія Агро» не укладалися.Технічна документація на земельну ділянку на якій розташована свердловина №1, яка знаходиться на території Розбишівської сільської ради в межах населеного пункту села Розбишівка ТОВ «Вікторія Агро» не виготовлялася. Вказана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності сільської ради. Статус маловодного регіону село Розбишівка немає (а.с.98).

З поданої ТОВ «Вікторія Агро» у період 2011 - 2012 роки державної статистичної звітності N 2-ТП (водгосп) вбачається, що підприємством здійснювався забір води із свердловини №1 для власних господарсько-питних потреб. При цьому, дані щодо надання послуг по водопостачанню вторинним споживачам у зазначених звітах відсутні (а.с.99-102).

Надані відповідачем в обґрунтування своїх тверджень Договори про соціальне партнерство не передбачають надання послуг по водопостачанню вторинним споживачам водопостачання Розбишівській ЗОШ І-ІII ст., ДНЗ «Перлинка», Розбишівській лікарській амбулаторії ЗПСМ (а.с.111-119).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Вироком Гадяцького районного суду від 13 травня 2015 року у справі № 526/375/15-к, посадову особу ТОВ "Вікторія Агро" ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Даним вироком суду, який набрав законної сили, встановлено подію злочину, особу винного та факт самовільного використання води та спричинення збитків, а саме: здійснення ТОВ Вікторія Агро самовільно, без спеціального дозволу на водокористування, забору та використання води із водної свердловини № 1, яка розташована в с. Розбишівка Гадяцького району у період часу з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року (а.с.28,29).

Твердження відповідача про те, що інженер з охорони праці не є особою, що представляє інтереси відповідача і не була уповноважена діяти від імені та в інтересах відповідача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у вироку зазначено, що ОСОБА_2 була посадовою особою ТОВ Вікторія Агро, відповідальною за охорону навколишнього природного середовища згідно наказу №4.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

У ст. 111 Водного кодексу України зазначено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Приймаючи до уваги, що відповідач здійснював господарську діяльність з використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування, колегія суддів дійшла висновку про виникнення у ТОВ Вікторія Агро, зобов'язання з відшкодування завданих державі збитків.

Згідно із ч.6 ст.225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України

Відповідно до п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок суми збитків здійснено Інспекцією з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389 та становить 125 784,00 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що здійснюючи спеціальне водокористування без дозволу, відповідач порушив законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, тим самим, заподіяв державі збитки у сумі 125 784,00 грн., розмір яких був розрахований відповідно до вищезазначеної Методики.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія - Агро" шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 125784,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обєктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення свого підтвердження не знайшли.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15 вересня 2015 року у справі № 917/1500/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 14.12.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.