Ухвала суду № 55011160, 14.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 рокусправа № 804/4039/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Панченко О.М., Коршуна А.О.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 804/4039/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (далі - ТОВ «Адіоніс») 16 березня 2015 року звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська), згідно з яким просить:

визнати протиправними дії відповідача, щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період серпень 2014 року як податкової звітності;

скасувати рішення прийняте відповідачем № 28494/10/04-64-18-03-15 від 10 вересня 2014 року;

зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 08 вересня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дії податкового органу, щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Суд: визнав протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період серпень 2014 року як податкової звітності; скасував його рішення № 28494/10/04-64-18-03-15 від 10 вересня 2014 року та зобов'язав відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Адіоніс» з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме: 08 вересня 2014 року.

У задоволенні решти позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс» скасовано судом, рішення суду набрало законної сили 16 липня 2014 року, тобто фактично відповідне рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість втратило чинність, позивач являвся платником цього податку, а тому відмова у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками (що фактично отримано відповідачем 08 вересня 2014 року) є протиправною.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що на теперішній час реєстрацію ТОВ «Адіоніс» як платника податку на додану вартість анульовано іншим рішенням Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 02 червня 2015 року, тобто для визнання спірної декларації податковою наявні інші перешкоди. Вказує, що позивач не є платником податку на додану вартість ні зараз, ні на час подання декларації за серпень 2014 року, цей факт свідчить про відсутність обов'язку позивача подавати звітність, а у відповідача - приймати її.

Згідно з запереченням на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачем засобами поштового зв'язку направлено до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками, яка була отримана відповідачем 04 вересня 2014 року (а.с.8-14).

Відповідач листом від 10 вересня 2014 року № 28494/10/04-64-18-03-15 повідомив позивача про те, що подана ним декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року, надіслана засобом поштового зв'язку, складена з порушенням норм п.49.9 ст.49 Податкового кодексу, не вважається податковою декларацією. Відмова мотивована тим, що рішенням прийнятим Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська від 15 листопада 2013 року №29 було анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість (а.с.15-16).

Правомірність та обґрунтованість відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відмова відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року є протиправною, прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно зі ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як зазначено в п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно з п.п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

В п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: п. 49.12.1 подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; п. 49.12.2 оскаржити рішення органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 48 Податкового кодексу України. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п.46.6 ст. 46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, з вказаних норм права вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації. За наявності обґрунтованих зауважень щодо її оформлення, ДПІ зобов'язано надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено обставини того, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ «Адіоніс» містить всі необхідні реквізити, передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на рішення прийняте Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська від 15 листопада 2013 року №29 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі №804/466/14, яка залишена ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року без змін, позов ТОВ «Адіоніс» до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Лукашової Ірини Семенівни, щодо внесення 15 листопада 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Адіоніс» запису №12241060011045627, назва реєстраційної дії: «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» та скасовано вчинений 15 листопада 2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Лукашовою І. С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Адіоніс» запис № 12241060011045627 назва реєстраційної дії: «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № 29 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене листом № 13726/10/04-64-18-4 від 16.11.2013 р.; поновлено ТОВ «Адіоніс» у реєстрі платників податку на додану вартість з 15 листопада 2013 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.44-47).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі № 804/446/14 набрала законної сили з моменту її проголошення та відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у цій справі.

При цьому, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про безпідставність відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, оскільки вищенаведені обставини означають, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі, які ґрунтуються на наявності рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровськ від 02 червня 2015 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що в листі від 10 вересня 2014 року №28494/10/04-64-18-03-15 не зазначено вказані обставини, як підставу для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 804/4039/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 15 січня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун