Постанова № 55011148, 14.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 рокусправа № 804/4558/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Панченко О.М., Коршуна А.О.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект АК» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 804/4558/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект АК» до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект АК» 30 березня 2015 року звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000361501 від 20 березня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року, викладені у акті №37/15-01/32131204 від 27 січня 2015 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем в позовній заяві не наведено обставин, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що задекларована сума у податковій декларації з податку на додану вартість є від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за минулі періоди, а відтак, правові підстави для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у позивача відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аспект АК» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 27 січня 2015 року №37/15-01/32131204, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2014 року у сумі 449567,00 грн. (а.с.12-24).

Згідно з актом перевірки відповідач дійшов висновку про те, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 197881,00 грн. виникло за квітень 2010 року та травень 2010 року, ТОВ «Аспект АК» отримало право на відшкодування вказаних сум ПДВ, згідно з вимогами п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, але до відшкодування суми ПДВ ним заявлено у листопаді 2014 року, що перевищує термін 1095 днів передбачений 102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2015 року №0000361501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 449 567,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову санкцію) у розмірі 224783,50 грн. (а.с.33).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1978881,00 грн. виникло за квітень 2010 року, то за травень 2010 року, тому ТОВ «Аспект АК» отримало права на відшкодування вказаних сум ПДВ, згідно з вимогами п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, але до відшкодування зазначені суми ПДВ товариством заявлено у листопаді 2014 року, що перевищує термін 1095 днів передбачений п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з пунктами 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем не зазначених правових норм, а пункту 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів (рядок 23.2 декларації) за листопад 2014 року у сумі 449567,00 грн.

Отже, фактичною підставою для зменшення позивачу суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду став висновок відповідача, що в термін 1095 днів, визначений пунктом 102.5 ПК України, позивачем не подано заяву на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування з бюджету. Однак вимоги Податкового Кодексу України не встановлюють для платника податку, який має право на бюджетне відшкодування обов'язку щодо прийняття такого рішення, а вразі його не прийняття застосування штрафних санкцій до платника.

Таким чином враховуючи встановлені судом обставини справи та зазначені норми права суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення пункту 102.5 статті 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, оскільки застосування цієї норми права можливо у тому випадку, коли платник податків має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку, між тим позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаний обов'язок не виконав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект АК» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 804/4558/15 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000361501 від 20 березня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект АК» судовий збір у розмірі 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 15 січня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун