Ухвала суду № 55010118, 26.01.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року. Справа № 2-179/11

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача адвокатаОСОБА_4

відповідачаОСОБА_5

третьої особиОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод в здійснені права користування житлом і права власності на житло, третя особа у справі ОСОБА_6, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зняття особи з реєстрації по паспортному обліку в звязку з непроживанням без поважних причин, в порядку усунення перешкод в використанні права власності на квартиру, треті особи у справі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділ віз та реєстрацій фізичних осіб Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 позову, що надійшов до суду 16.09.2010 року, та змінам до нього від 21.12.2010 року, позивач прохає:

1. усунути перешкоди в здійсненні ним його права користування та права власності на квартиру АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та зобовязати відповідачів надати йому ключі від вхідних дверей зазначеної квартири та забезпечити йому вільний доступ в дану квартиру;

2. вселити його в зазначену квартиру;

3. стягнути з відповідачів на його користь всі понесені ним судові витрати, повязані з розглядом справи в суді.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 05.09.1987 року, який було розірвано 29.03.2002 року. Під час шлюбу позивачем, його дружиною та їх дітьми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 була приватизована квартира АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, в рівних частках. В зазначеній квартирі всі зазначені особи зареєстровані за місцем проживання, а також внук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу, позивач в квітні 2002 року уклав новий шлюб з іншою жінкою та тимчасово проживав із новою сімєю за різними адресами в м. Вільногірську та в інших населених пунктах області. На цей час, фактично подружні стосунки між позивачем та другою дружиною припинені і шлюб між ним розірвано 19.11.2010 року, в звязку з чим позивач змушений залишити останнє тимчасове місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки іншого житла позивач не має в Україні, то він має намір вселитися в спірне житло, яке належить йому та відповідачам і третій особі на праві спільної часткової власності. Однак, відповідачі з мотивів особистої неприязні до позивача стали чинити йому перепони у вселенні в зазначену квартиру для проживання в ній, а саме відмовляються надати ключі ввід вхідних дверей квартири, в тому числі для виготовлення дублікату ключів, позивача в квартиру навмисне не впускають, при намаганні позивача вселитися в квартиру вчиняють безпідставні скандали, викликають міліцію з метою не допустити позивача до спірної квартири. Зазначені обставини та факт проживання позивача в спірному житлі протягом кількох днів перед зверненням до суду, відповідачі підтвердили в судовому засіданні в повному обсязі. Будь-яких угод щодо користування спірним житлом між позивачем та відповідачами не укладалося. По цей час позивач вселитися в квартиру не може і змушений за вини відповідачів мешкати в різних місцях в м. Вільногірську у своїх знайомих та друзів, що порушує його права та законні інтереси. Позивач залишається зареєстрованим за місцем проживання в спірній квартирі і має намір вселитися в неї та проживати там постійно.

Відповідач - ОСОБА_3 позов не визнала та 09.11.2010 року подала до суду зустрічний позов, згідно якого прохає:

1. в порядку усунення перешкод в використанні права власності та припинення дії, яка порушує право скасувати реєстрацію по паспортному обліку ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області;

2. стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 4 496.44 грн. для відшкодування ? частки вартості сплачених комунальних послуг, та судові витрати у справі.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що сторони перебували 12 років назад в зареєстрованому шлюбі. Співвласниками квартири АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, стали з 24.05.1999 року: позивач, відповідач, донька ОСОБА_5 та син ОСОБА_6, місце проживання всіх зареєстроване в даній квартирі.

Фактично, з січня 2000 року, відповідач добровільно покинув своє місце проживання і до цього часу квартирою не цікавиться, участі в проведенні поточних ремонтів не приймає, участі в оплаті комунальних послуг також не приймає, на прохання позивача, сплачувати свою частку з оплати послуг, чи знятися з реєстрації місця проживання відповідач відмовляється, заявляючи тільки те, що він має право власності на зазначену квартиру, яке і так ніким не оспорюється, ніяких його речей в квартирі немає. Відповідач в квітні 2001 року зареєстрував новий шлюб, від якого в 2002 році народилася донька. Фактично, він постійно проживає з новою сімєю за адресою, зазначеною в цьому позові.

Позивач змушена нести затрати по сплаті комунальних послуг, які нараховуються на відповідача, вже протягом 10-ти років. Він ніяких коштів на сплату своєї частки за комунальні послуги не надає.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, місце проживання адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Відповідач проживає за адресою, зазначеною в позові, майже 10 років, але реєстрацію по паспортному обліку не провів. Село Кринички, де він фактично проживає, відноситься територіально до Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. За таких обставин, позивач вважає можливим скасувати реєстрацію відповідача по паспортному обліку в зазначеній квартирі. Скасування реєстрації ніяким чином не впливає на право власності відповідача на його частку в зазначеній квартирі, так як реєстрація по паспортному обліку є адміністративними правовідносинами, а право власності цивільними. Скасування реєстрації по-перше, врегулює питання надлишковості нарахування оплати за комунальні послуги, якими відповідач фактично не користується, і які позивач вимушена оплачувати, по-друге, буде відповідати фактичним обставинам, так як фактично відповідач в квартирі не проживає. Зважуючи на те, що відповідач добровільно покинув квартиру, фактично не проживає в ній без поважних причин більше десяти років, квартирою не цікавиться, участі в оплаті за житло та комунальні послуги, які нараховуються і на нього, не приймає, створив нову сімю, добровільно зніматися з реєстрації по паспортному обліку не бажає, позивач вважає, що в даному випадку є всі підстави для скасування реєстрації відповідача по паспортному обліку, так як вона носить формальний характер і не відповідає дійсним обставинам.

Комунальні послуги оплачує, виключно, позивач, а тому вважає необхідним просити суд про стягнення з відповідача ? частки сплачених коштів, в межах 3-річного строку позовної давності, за період з жовтня 2007 року по жовтень 2010 року. В цей період позивачем сплачено: в КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська та КП «Жилсервіс» - 2723.42 грн.; в КП «Теплові мережі м. Вільногірська»: за теплоенергію 8675.57 грн., за гарячу воду 5233.12 грн.; Міськгаз 1353.65 грн. - загалом 17985.76 грн., ? частка від цієї суми становить 4496.44 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Обставини, викладені в позову, підтверджуються: свідоцтвом про право власності на квартиру, довідкою про реєстрацію відповідача по паспортному обліку, актом про непроживання відповідача в спірній квартирі протягом більше 10 років, виписками з особового рахунку про оплату комунальних послуг, показаннями свідків.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяву та в заяві про зміни до позову, підтримали в повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали в повному обсязі. Із їх додаткових пояснень витікає, що сторони розірвали шлюб в 2001 році. Позивач дійсно, не проживав в квартирі з 2002 року, уклав новий шлюб, який розірвав 20.11.2010 року. В липні 2010 року позивач повернувся і проживав в спірній квартирі близько двох неділь за згодою відповідачів. Після чого вони перестали впускати його в квартиру. Син ніяких перешкод для проживання в квартирі не створював. Стосовно комунальних послуг, то позивач стверджує, що надавав певні кошти для оплати цих послуг, а також сплачував і сплачує аліменти на сина. Особові рахунки були оформлені на його імя. Як співвласник квартири він має право проживати в цій квартирі. Ключ від квартири у нього був, але тепер він не підходить до замка. Потрапити в квартиру він не може, іншого житла не має. В зустрічному позові завищені розміри оплати комунальних послуг, оскільки позивач не користувався гарячою водою, газом, холодним водопостачанням та каналізацією. В квартирі зареєстрована також внучка, але розмір до відшкодування визначений в ? частину а не в 1/5 частину. Позовна вимога про скасування реєстрації місця проживання не відповідає ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», де не передбачено такого поняття як скасування реєстрації. Стосовно негативної поведінки позивача, ніяких доказів не надано.

Відповідачі та представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнали в повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом, та їх обґрунтування, викладені в зустрічній позовній заяві, підтримали в повному обсязі. З їх додаткових пояснень витікає, що вони, дійсно, надали можливість позивачу проживати в квартирі протягом неділі, виділили йому диван, але коли він став вчиняти непристойні дії, то вони перестали впускати його в квартиру. Стверджують, що у позивача є ключі від квартири. Стосовно комунальних послуг, то позивач за первісним позовом не надавав коштів для їх оплати, тому є підстави для стягнення з нього частини сплачених коштів за комунальні послуги. Внук не є співвласником квартири. Приблизно в листопаді 2009 року в квартирі були встановлені лічильники холодної та гарячої води.

Третя особа - ОСОБА_6 в судовому засіданні своєї думки стосовно позову та зустрічного позову не повідомив.

Третя особа - Відділ віз та реєстрацій фізичних осіб Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

ОСОБА_8 довідки КП «Жилсервіс»від 09.09.2010 року, позивач, відповідачі, третя особа та внук позивача зареєстровані за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області. (а.с.4)

ОСОБА_8 копії свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1999 року, квартира АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, належить на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6.(а.с.23)

ОСОБА_8 витягу в реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.12.2005 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 належить по ? частці кожному у їх праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області. (а.с.24)

ОСОБА_8 від 23.10.2010 року, складеного депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_10 з участю свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, колишній чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_1 більше 10 років не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Комсомолу в м. Вільногірську, спільне господарство не веде, за комунальні послуги не сплачує. В цей час одружений та фактично мешкає за другою адресою. (а.с.25)

ОСОБА_8 копії довідки психіатричної МСЕК № 2 від 01.10.07 р. ОСОБА_6 є інвалідом 1 групи з дитинства і потребує постійного догляду та нагляду. (а.с.26)

ОСОБА_8 копії довідки КП «Жилсервіс»від 15.09.2010 року, позивач, відповідачі, третя особа та внук позивача зареєстровані за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області. (а.с.27)

ОСОБА_8 витягу з особового рахунку № 4056019 КП ПО ЖКГ м. Вільногірська, на імя ОСОБА_1, в період з жовтня 2007 по серпень 2009 року заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території відсутня, сплачено на загальну суму 1303.22 грн.(а.с.28)

ОСОБА_8 витягу з особового рахунку № 4056019 КП ПО ЖКГ м. Вільногірська, на імя ОСОБА_1, в період з жовтня 2007 по липень 2009 року заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та каналізації відсутня, сплачено на загальну суму 1463.33 грн.(а.с.29)

ОСОБА_8 витягу з особового рахунку № 04056019 КП «Жилсервіс», на імя ОСОБА_1, в період з серпня 2009 р. по вересень 2010 р. є заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території - 69.83 грн., сплачено на загальну суму 832.80 грн.(а.с.30)

ОСОБА_8 витягу з особового рахунку № 04056019 КП «Жилсервіс», на імя ОСОБА_1, в період з серпня 2009 р. по вересень 2010 р. є заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення 73.58 грн., сплачено на загальну суму 587.40 грн.(а.с.31)

ОСОБА_8 витягу з особистого рахунку, номер якого та на кого він оформлений не зазначено, адресу не зазначено, за період з лютого 2005 р. по вересень 2010 року сплачено: за опалення 6113.04 грн. та гаряче водопостачання 4338.66 грн. всього 10 452.60 грн. (а.с.32-34)

ОСОБА_8 копій розрахунків за газ, особовий рахунок 11363, на імя ОСОБА_1, за 2006 р.- нараховано до оплати - 175.76 грн., оплачено 177.30 грн.; за 2007 рік - нараховано до оплати 277.85 грн., оплачено 250.46 грн.; за 2008 р.- нараховано до оплати 326.65 грн., оплачено 341.51 грн. (а.с. 35,36)

ОСОБА_8 копій розрахунків за газ, особовий рахунок 11363, на імя ОСОБА_3, за 2009 р.- нараховано до оплати 473.75 грн., оплачено 473.75 грн.; за 9 місяців 2010 рік - нараховано до оплати 637.81 грн., оплачено 371.78 грн. (а.с. 36,37)

ОСОБА_8 копії карточки абонента 11363, договір укладено 08.09.2008, ОСОБА_3, всього проживає 5, користуються ГК, перевірено 01.08.2010, та зазначено інші дані. (а.с.37)

ОСОБА_8 квитанцій від 10.09.2010 року позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір 08.50 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн.

ОСОБА_8 квитанцій від 08.11.2010 року за подачу зустрічного позову сплачено судовий збір 08.50 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн.

Суд вважає, що між сторонами, які є співвласниками нерухомого майна житлової квартири в рівних частках, виникли спірні правовідносини стосовно здійснення права користування цим зазначеним нерухомим майном, тобто проживання в квартирі, та стосовно відшкодування частини коштів одному із співвласників, витрачених ним на утримання цьогонерухомого майна.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини: 1. Спірна квартира належить на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках позивачу, відповідачам та третій особі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло і визнається всіма учасниками справи. 2. Всі зазначені особи зареєстровані за місцем проживання в спірній квартирі. 3. Протягом близько 10 років позивач ОСОБА_1 в спірній квартирі фактично не проживав, але в липні 2010 року за згодою відповідачів знову вселився в спірну квартиру і проживав в ній близько 1-2 неділь, після чого відповідачі перестали впускати його в квартиру, тобто обмежили його право співвласника квартири на користування нею, що підтверджується, як поясненнями позивача так і поясненнями відповідачів. 4. Іншого житла позивач не має. 5. За надані житлово-комунальні послуги, в тому числі з утримання будинку та прибудинкової території, систематично здійснювалися платежі, при цьому всі рахунки оформлені на імя позивача - ОСОБА_1, за виключенням рахунку за газ за 2009 рік та 9 місяців 2010 року, що оформлені на імя ОСОБА_3 Відповідачі, окрім їх пояснень, будь-яких інших допустимих і належних доказів стосовно того, що позивач ОСОБА_1 не приймав участі в оплаті житлово-комунальних послуг, не надали. Відповідач ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 стверджують, що вони надавали кошти для оплати житлово-комунальних послуг, але цей факт ніякими належними та допустимими доказами не підтверджується, в той час, як рахунки з оплати житлово-комунальних послуг оформлені, саме, на імя позивача ОСОБА_1 Відповідачі не заперечували, що позивач сплачує аліменти на утримання сина-інваліда, хоча, на їх думку, він робить все, щоб розмір аліментів був якомога меншим.

ОСОБА_8 статті 321ЦК України, 1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом

ОСОБА_8 ст. 386 ЦК України, 1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права

власності.

ОСОБА_8 ст.391 ЦК України, власник має право на захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а саме, 1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_8 ст. 355 ЦК України, 1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). 2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. 3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. 4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

ОСОБА_8 ст. 356 ЦК України, 1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. 2. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

ОСОБА_8 ст. 357 ЦК України, 3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї

частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. 5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

ОСОБА_8 ст. 358 ЦК України, 1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. 2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. 3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

ОСОБА_8 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і вправі вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власність зобовязує..

ОСОБА_8 ст. 322 ЦК України, 1. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_8 ст. 360 ЦК України, 1. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

ОСОБА_8 ст. 202 ЦК України, 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_8 ст. 203 ЦК України, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 151 ЖК України, власники квартир зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. ОСОБА_8 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду, власники квартир багатоквартирних будинків являються співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, і зобовязані брати участь у загальних витратах з утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку. Такі ж самі положення містяться в розясненні Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року.

ОСОБА_8 ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

ОСОБА_8 ст. 151 ЖК України, власники квартир зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію.

Вислухавши сторони та їх представників, враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку: що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Позивач є співвласником спірного житла в рівних частках з відповідачами та третьою особою і, відповідно, до закону, має право користуватися належним їм всім житлом. Факт, що позивач протягом довгого часу не проживав в спірній квартирі, не є підставою для заборони йому користуватися цим житлом нарівні з іншими співвласниками, оскільки внаслідок цього факту він не був позбавлений права власності. Окрім того, відповідачі до липня 2010 року не заявляли будь яких вимог стосовно зняття позивача з реєстрації місця проживання та стягнення з нього в порядку регресу коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги, а в липні 2010 року відповідачі надали можливість позивачу проживати в спірній квартирі протягом 1-2 неділь. Стосовно непристойної поведінки позивача, яка, на думку відповідачів, виключає можливість спільного проживання в спірній квартирі разом з позивачем, то цей факт не був доведений в судовому засіданні за повної відсутності доказів. Стосовно стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 ? частини коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги, то відповідач також не надала належних та допустимих доказів стосовно того, що тільки за її рахунок були сплачені ці кошти. І позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_5 стверджують, що вони також надавали кошти для оплати цих послуг, а письмові документи з оплати житлово-комунальних послуг оформлені тільки на позивача ОСОБА_1, за виключенням двох рахунків з оплати за газ. Окрім того, позивач ОСОБА_1 не проживав в квартирі до липня 2010 року з власних причин, а після липня 2010 року в звязку з перешкодами відповідачів, що взаємно визнано сторонами, то питання про відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги не може бути задоволене тому, що позивач фактично не користувався житлово-комунальними послугами. Тому підстав для стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 ? частини сплачених коштів за надані житлово-комунальні послуги по спірній квартирі немає. Доказів того, що він не приймав участі в оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, не надано. Після того, як позивач вселився за згодою відповідачів в спірну квартиру, де він і зареєстрований за місцем проживання, а після 1-2 неділь спільного проживання відповідачі перестали впускати його в квартиру, підстав для застосування ст. 7 ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», немає тому, що позивача, як співвласника квартири, за обставин, установлених в судовому засіданні, позбавити права користування належним йому на праві приватної спільної часткової власності житлом неможливо за відсутністю для цього будь-яких підстав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з розгляду первісного позову, суд дійшов висновку про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат в виді: судового збору 08.50 грн., та з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн., всього на загальну суму 45.50 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з розгляду зустрічного позову, суд дійшов висновку про покладення судових витрат в виді: судового збору 08.50 грн., та з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн., всього на загальну суму 45.50 грн., на позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3, додатково стягнувши з неї в дохід держави України: судовий збір 51.00 грн. за позовні майнові вимоги, та додатково - витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення (ІТЗ) розгляду справи 83.00 грн., враховуючи що загальна сума з оплати витрат на ІТЗ складає 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вселення в житлове приміщення, усунення перешкод в здійснені права користування житлом і права власності на житло, - задовольнити в повному обсязі.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, і/к. № НОМЕР_1, в квартиру АДРЕСА_2, та зобовязати ОСОБА_3, 10.06.1958 р. н., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_6, і/к № НОМЕР_2, та ОСОБА_5, 19.07.1981 р. н. (інші дані відсутні), які мешкають в зазначеній квартирі, передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей даної квартири, та забезпечити йому вільний доступ в дану квартиру, чим буде усунено перешкоди для ОСОБА_1 в здійсненні його права користування та права власності на зазначену квартиру.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в виді: судового збору 08.50 грн., та з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн., всього на загальну суму 45.50 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зняття особи з реєстрації по паспортному обліку в звязку з непроживанням без поважних причин в порядку усунення перешкод в використанні права власності на квартиру відмовити в повному обсязі.

Відмовити у скасуванні реєстрації по паспортному обліку ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 496.44 грн. (чотирьох тисяч чотирьохсот девяносто шести гривень 44 копійок) для відшкодування ? частки вартості сплачених нею комунальних послуг.

Судові витрати за зустрічним позовом в виді: судового збору 08.50 грн., та з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн., всього на загальну суму 45.50 грн., - покласти на позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3, додатково стягнути з неї в дохід держави України: судовий збір 51.00 грн. за позовні майнові вимоги, та додатково - витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 83.00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення третій особі - Відділу віз та реєстрацій фізичних осіб Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області,.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.