Вирок № 55009029, 15.01.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4935/15-к

Номер провадження 1-кп/629/69/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220380002691 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25.05.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.10.2007 року умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 21 день за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова;

- 07.07.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 21.10.2014 року в зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 26.11.2015 року апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Карася М.В.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186 КК України, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України при наступних обставинах:

25 жовтня 2015 року близько 21-00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на лавці біля третього під'їзду будинку АДРЕСА_2 разом зі своїми товаришами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де вони очікували, коли з магазину «Сільпо», розташованого на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області винесуть до сміттєвих баків прострочені продукти харчування. Там вони зустріли раніше незнайомого ОСОБА_5 і попросили у нього цигарку. Після чого ОСОБА_5 присів до них на лавочку і почав з ними спілкуватися. Через деякий час ОСОБА_5 заснув на лавочці, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, а у ОСОБА_1 в цей час виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись відсутністю поруч з ними сторонніх осіб, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до сміттєвих баків магазину «Сільпо», діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, викрав із кармана куртки ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung GT-C3322i», вартістю 493 гривні 33 копійки з сім-картами оператора ХФ ПрАТ «МТС Україна», вартістю 10 гривень та оператора ТОВ «Астеліт», вартістю 10 гривень, а також гроші у розмірі 100 гривень. Вартість викраденого майна встановлена згідно судової товарознавчої експертизи № 4730 від 05.11.2015 року. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому - ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочину. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 25 жовтня 2015 року, він знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Перебуваючи біля третього під'їзду будинку АДРЕСА_2 разом зі своїми товаришами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де вони очікували, коли з магазину «Сільпо» винесуть до сміттєвих баків прострочені продукти харчування, до них підійшов ОСОБА_5. Після того, як ОСОБА_5 заснув на лавочці, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до сміттєвих баків, у нього виник умисел на викрадення чужого майна. Після чого він таємно викрав із кармана куртки ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung GT-C3322i» з сім-картами оператора ХФ ПрАТ «МТС Україна» та оператора ТОВ «Астеліт», а також гроші у розмірі 100 гривень. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, але раніше перебував у зв'язку зі вживанням алкоголю, знятий з обліку з засудженням у 2012 році, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не одружений, має середню освіту, не працює, не військовозобов'язаний.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, що виразилося у визнанні ним своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, критичному відношенні до скоєного.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання обвинуваченому в межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком апеляційного суду Харківської області від 26.11.2015 року засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Судом, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України до постановлення вироку апеляційного суду Харківської області, в зв'язку з чим при визначенні покарання обвинуваченому суд застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку по справі буде встановлено, що обвинувачений винний ще і в другому злочині, скоєному ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком апеляційного суду Харківської області від 26.11.2015 року у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, призначити остаточно до відбування покарання ОСОБА_1 позбавлення волі строком 6 (шість) років.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 15 січня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 4730 від 05.11.2015 року в розмірі 306 гривень 90 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Samsung GT-C3322i», який переданий потерпілому ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки, повернути останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова