Ухвала суду № 55006229, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 рокусправа № 804/12890/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача та скасувати рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 12 серпня 2015 року прийняте відповідачем.

Про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо реалізації його права та надати дозвіл на імміграцію в Україну відповідно до норми п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» з урахуванням всіх наданих заявником документів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати рішення Кіровського районного відділу в м. Дніпропетровськ Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 від 12 серпня 2015 року.

Зобов'язати Кіровський районний відділ в м. Дніпропетровськ Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2015 року щодо реалізації його права на надання дозволу на імміграцію в Україну.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.

Просять скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що відповідач по справі - Кіровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області не є юридичною особою, а відтак відповідачем по справі повинно бути Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Також зазначено, що оскільки Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не було судом першої інстанції залучено до участі у справі у якості відповідача, то не мало можливості надати докази на підтвердження правомірності оскарженого рішення, а саме: відповідь, отриману від УСБУ в Дніпропетровській області, в якій вказано про недоцільність надання дозволу на імміграцію позивачу з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію».

Представник Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, Кіровським районним відділом у м. Дніпропетровську Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України 12 серпня 2015року було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю м. Горі Грузії, довідка Генерального консульства Грузії в м. Донецьку №9/25-15 від 11.08.2011, про те, що йому на підставі пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію» відмовлено в наданні дозволу на імміграцію в Україну.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що позивачем порушено п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про імміграцію», що стало підставою для висновків суду першої інстанції про те, що рішення відповідача від 12.08.2015 року про відмову у наданні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 дозволу на імміграцію в Україну є безпідставним.

Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що позивачем не надано до суду доказів того, що разом із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну позивачем надано відповідачу документи, що передбачені абз. 7 та 8 п. 11 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМУ № 1983 від 26.12.2002 р.

Тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на імміграцію буде передчасним.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію передбачені ст.. 10 Закону україни «Про імміграцію».

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи.

Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України N 1983 від 26.12.2002 передбачено, що СБУ та її регіональні органи, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, Держприкордонслужба у межах своєї компетенції вживають у місячний термін за зверненням ДМС, територіальних органів та підрозділів заходів: до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, таких, яким дозвіл на імміграцію не може бути наданий відповідно до статті 10 Закону України «Про імміграцію».

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги доказів, Кіровський районним відділ у м. Дніпропетровську Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України на запит до Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, було отримано довідку від 20.05.2015, в якій зазначено, що УСБУ в Дніпропетровській області отримано інформацію, яка свідчить, що надання дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_1 не доцільно у зв'язку з порушенням ним законодавства про правовий статус іноземця, а саме п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про імміграцію».

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскаржене рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну містить лише посилання на пункт 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію» та не містить відомостей про те, що позивачем в заяві про надання дозволу на імміграцію зазначено свідомо неправдиві відомості чи подано підроблені документи.

Не вбачається такого і з довідки УСБУ у Дніпропетровській області від 20.05.2015.

Таким чином, рішення Кіровського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України від 12 серпня 2015року про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну особі без громадянства ОСОБА_1 не відповідає критеріям оцінки рішень суб'єкта владних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме не є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано те, що відповідач по справі - Кіровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області не є юридичною особою, а відтак відповідачем по справі повинно бути Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, колегія суддів не вважає підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області при подачі апеляційної скарги та при її розгляді реалізувало право надати докази та заперечення в обґрунтування своєї позиції.

Проте, відповідно ч. 2 ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, колегія суддів також бере до уваги, що суд першої інстанції не зобов'язував відповідача надати дозвіл на імміграцію в України позивачу, а зобов'язав повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2015 року щодо реалізації його права на надання дозволу на імміграцію в Україну.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров