Рішення № 55005831, 02.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/5087/15 Головуючий 1 інст. - Остапов М.О.

Справа № 627/1281/14-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Макарова Г.О.,

- Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Прийміч А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колонтаївський» - Колосова Артема Володимировича на заочне рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 08 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колонтаївський», третя особа: відділ Держземагенства в Краснокутському районі Харківської області про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі та пені,-

в с т а н о в и л а :

11 серпня 2014 року до Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колонтаївський» (далі по тексту - СВК «Колонтаївський») про розірвання укладеного 28.03.2012 року договору оренди земельної ділянки, зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку та про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті орендної плати в розмірі 3% вартості грошової оцінки землі, а також різниці від сплаченої орендної плати протягом 2012-2014 років 3% нормативної грошової оцінки земельного паю за цей період і неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланням на те, що відповідач розрахунок здійснював лише в натуральній формі, не у повному обсязі, з порушенням строків, не виконував умови договору в частині щорічної індексації орендної плати, не переглядав розмір орендної плати один раз на рік, як це передбачено п.13 Договору оренди.

В той же день, 11.08.2014 року суддею Краснокутського районного суду Харківської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та призначення справи до розгляду у попередньому судовому засіданні на 16.09.2014 року.

12 серпня 2014 року до суду надійшли позовні заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до СВК «Колонтаївський», аналогічні за змістом позовної заяви ОСОБА_4

13 серпня 2014 року ухвалою того ж судді Краснокутського районного суду Харківської області всі справи об'єднані в одне провадження (а.с.13).

В матеріалах справи відсутні дані про визначення автоматизованою системою документообігу усіх вказаних позовних заяв саме цьому судді, як того вимагає ст.11-1 ЦПК України та п.3 «Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах..», затвердженої наказом ДСА України №173 від 17.12.2013 року.

Заочним рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 08 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив розірвати кожен з укладених у березні 2012 року між позивачами з одного боку і СВК «Колонтаївський» з іншого договори

оренди земельних ділянок та стягнути з відповідача на користь позивачів по 243 грн.60 коп. кожному (а.с.97-100)

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 04.06.2015 року залишено без задоволення заяву СВК «Колонтаївський» про перегляд заочного рішення.(а.с.155-156).

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 03.08.2015 року суд вирішив виправити описки в заочному рішенні шляхом викладення мотивувальної частини висновком про те, що порушення орендарем права позивачів на своєчасне одержання орендної плати є підставою для ухвалення заочного рішення в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди.

Цією ж ухвалою, суд вирішив шляхом виправлення описки вважати такими, що не підлягають задоволенню зазначені в п.п.4,5 резолютивних частин позовних заяв вимоги про повернення земельних ділянок в належному стані у заявку з відсутністю доказів про приведення їх у належний стан, а також зазначив, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, різниці по орендній платі та неустойки не підлягають задоволенню у зв'язку з відмовою представника позивачів від цих вимог. (а.с.183-184).

Вказана ухвала суду від 03.08.2015 року сторонами та їх представниками не оскаржена.

В апеляційній скарзі представник СВК «Колонтаївський» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції і ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що заочне рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 08.12.2014р. підлягає скасуванню з підстав неповноти з'ясування судом обставин, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ст.141 Земельного Кодексу (ЗК) України про перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, неправильно застосував положення ст.651 ЦК України, яка передбачає підстави для зміни або розірвання договорів та ст.32 Закону України «Про оренду землі», безпідставно дійшовши до висновку про систематичну несплату орендної плати, тоді як в дійсності СВК «Колонтаївський» з усіма позивачами здійснював розрахунки за користування земельними ділянками, хоча й з незначними порушеннями строків, але на час розгляду справи у суді заборгованості не мав, повністю розрахувався з орендодавцями.

Крім відомостей про розрахунки натуроплатою (зерном кукурудзи, ячменю, соняшника), накладних та видаткових касових ордерів, факт відсутності заборгованості за умовами договорів оренди підтверджується і відповідними заявами позивачів про відмову від позову та закриття провадження у зв'язку із задоволенням їх вимог відповідачем у позасудовому порядку, які позивачі подали до суду першої інстанції, однак той залишив їх без належного процесуального вирішення.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_8, подав письмові пояснення, в яких підтримавши апеляційну скаргу, звернув увагу на дотримання умов договорів оренди і повного розрахунку з орендодавцями за 2012, 2013 р.р. шляхом здійснення виплати їм за оренду землі сільськогосподарською продукцією та грошима.

Позивачі та їх представники, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися, причину неявки не повідомили, заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Від позивачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до апеляційного суду надійшли заяви з проханням закрити провадження у справі за їх позовом до СВК «Колонтаївський» у зв'язку з відмовою від позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не оспорюється, що СВК «Колонатївський» уклав договори оренди земельних ділянок строком на 8 років, а саме:

з ОСОБА_4 уклав 28.03.2012 року договір оренди земельної ділянки площею 6,9380 га; з ОСОБА_7 уклав 29.03.2012 року договір оренди земельної ділянки площею 6,74 га; з ОСОБА_6 уклав 16.03.2012 року договір оренди земельної ділянки площею 6,6803га і з гр.-кою ОСОБА_5 уклав 28.03.2012 року договір оренди земельної ділянки площею 6,68 га.

В пункті 9 вказаних договорів, які являють собою бланки без ознак захисту з заповненням окремих граф з альтернативними умовами як шляхом заповнення рукописних позначок так і машинописним текстом що зумовлює можливість неоднозначного їх тлумачення, передбачено: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 3% 5001,14 грн.».

В текстах договорів відсутнє визначення форми оплати - грошима чи натуральна, види частка та обсяг натуральної плати.

Пунктом 10 передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 11 договорів передбачено, що орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року.

Пунктом 14 договорів також передбачено, що уразі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про розірвання договорів, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиплати орендарем СВК «Колонтаївський» орендної плати за 2013 рік відповідно до умов договору порушено право позивачів на своєчасне одержання орендної плати.

Однак з таким рішенням колегія суддів погодитися не може у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом (ЗК) України, Цивільним кодексом (ЦК) України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.

Відповідно до п. «д» ч.І ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно ст. 651 ЦК України, на яку посилався автор позовної заяви і суд першої інстанції, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Матеріали справи не містять даних, які б давали підставу для визнання порушення строків розрахунку СВК «Колонатївський» з орендодавцем істотним порушенням умов договору.

Хоча представник відповідача і замовчує, проте з матеріалів справи вбачається що відповідачем порушено умови п.11 договорів оренди землі в частині обов'язку орендаря розрахуватися з орендодавцями в строк до 30 грудня поточного року.

Проте ця обставина не є підставою для розірвання договору оренди, умовами якого (п.14) сторони передбачали санкції до орендаря у разі порушення строків розрахунку шляхом стягнення пені у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Разом з тим, ця позовна вимога у передбаченому законом порядку, шляхом ухвалення рішення, судом першої інстанції не вирішувалася, позивачі та їх представники ці вимоги, з урахуванням отриманих під час розгляду справи даних про суми фактично виплаченої орендної плати, не уточнили, розрахунків не надали.

Висновок суду першої інстанції про невиплату відповідачем орендодавцям орендної плати за 2013 рік не відповідає обставинам справи, так як з наданих представником відповідача в суді першої інстанції заперечень на позови з додатками у вигляді копій відомостей, видаткового касового ордеру, накладних про розрахунки з орендодавцями вбачається, що відповідач здійснював орендну плату сільгоспродукцією і грошима, хоча і з затримкою в часі, тобто з порушенням передбаченого п.11 договорів строку.

З наданої до пояснень апелянта таблиці узагальнення зазначених вище відомостей, видаткових ордерів та накладних, вбачається, що за оренду земельних ділянок за 2013 рік відповідачем здійснено наступні виплати: позивачу ОСОБА_4 - 4250, 97 грн., позивачу ОСОБА_7 - 4250,97 грн., позивачу ОСОБА_9 - 4250,97 грн., позивачу ОСОБА_10 - 5750,97 грн.

Вказані доводи представника відповідача та надані ним на їх підтвердження письмові докази представниками позивачів не спростовані. Разом з тим, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і саме сторони, згідно вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, зобов'язані доводи обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень шляхом подання суду належних та допустимих доказів.

Позивачі та їх представники знехтували викликами і в судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися, нових доказів у порядку і підставах, передбаченому ч.2 ст.303 ЦПК України, не надали, а відтак суд апеляційної інстанції не має передбачених законом підстав погоджуватися з заочним рішенням суду.

Згідно п. «д» ч. І ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Однак несплата і здійснення орендної плати з порушенням встановленого договором строку чи не в повному обсягу не є тотожними поняттями.

Доводи апелянта в частині відсутності ознак «систематичності» порушенням умов договору відповідають обставинам справи і узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України щодо такого поняття, яка міститься в постанові від 12.12.2012 року у справі №6-146цс12.

Вирішення інших позовних вимог знаходиться поза межами апеляційної скарги та оскарженого представником відповідача заочного рішення суду першої інстанції.

За таких обставин заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_7 про розірвання договору оренди землі.

Ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення не є перешкодою у подальшому для звернення ОСОБА_4 і ОСОБА_7, згідно вимог ст.3 ЦПК України у порядку, встановленому цим Кодексом, за захистом своїх порушених прав.

При цьому встановлені рішенням суду обставини порушення відповідачем СВК «Колонтаївський» передбаченого п.11 договору оренди землі щодо строків виплати орендної плати за 2012, 213 р.р., може враховуватися відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника СВК «Колонтаївський» Колоса А.В. задовольнити.

Заочне рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 08 грудня 2014 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_7 до СВК «Колонтаївський» про розірвання договору оренди землі.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на вказане рішення може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

Г.О. Макаров