Ухвала суду № 55004880, 12.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Київ К/800/61274/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014

у справі № 821/2072/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сигма"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.04.2014 № 0001502204, від 16.05.2014 № 0002112204 та від 12.06.2014 № 0002732204.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.03.2014 відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, оформлена актом № 97/21-03-22-04/14120788, яким встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства України, а саме: у декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.24), який сформовано за період травень 2007 року, червень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007р року, грудень 2008 року, листопад 2009 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року на загальну суму 1 077 322,00 грн.

29.04.2014 відповідачем проведена камеральна перевірка позивача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, оформлена актом №218/21-03-22/04/14120788, яким встановлено аналогічні порушення - у декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 26.03.2014 товариством завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд.24), який сформовано за період травень 2007 року, червень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2008 року, листопад 2009 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року на загальну суму 1 077 322,00 грн.

На підставі зазначених актів перевірок, податковим органом були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 22.04.2014 № 0001502204 та 16.05.2014 № 0002112204, якими зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за деклараціями січня та лютого у загальному розмірі 1 077 322,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з посиланням на норми п.102.1, п.102.5 ст.102 ПК України, якою встановлено строк на подання заяви про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів - 1095 днів з дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування., а також норми п.200.5 ст.200 ПК України, щодо порядку отримання платником податку бюджетного відшкодування. В результаті чого ДПІ дійшла висновку, що позивачем залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів сформований за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, тому такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає, в результаті чого зобов'язаний відкоригувати податковий кредит.

Крім того, з урахуванням попередніх висновків, викладених у актах від 19.03.2014 та від 29.04.2014, податковим органом було складено акт камеральної перевірки від 22.05.2014, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.06.2014 № 0002732204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 033 767, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) в сумі 258 441,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судами вірно зазначено, що законодавство зберігає за підприємствами право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платники податку, які не мали права на бюджетне відшкодування, у зв'язку з встановленими Кодексом обмеженнями, мають право відображати в податковій декларації з ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Згідно з абзацом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Кодексу визначено, що до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що позивач під час складання декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та лютий 2014 року деталізував від'ємне значення з минулих податкових періодів у розрізі податкових періодів.

Так, згідно додатку №2 від'ємне значення податку на додану вартість минулих податкових періодів у сумі 1 077 322,00 грн. складається з від'ємного значення, отриманого товариством від складання декларацій з ПДВ за період з травня 2007 року по вересень 2010 року.

Сума від'ємного значення з ПДВ виникла в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон №2181), відповідно до п. 15.3.1 ст. 15 якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права па таке відшкодування.

Аналогічне закріплене і в п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Як вірно зазначено судами, позивач в деклараціях січня-березня 2014 року не ставить питання про повернення надмірно сплаченого податку та не просить про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а тому норми п. 102.1, п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до сторін по даній справі. З тих самих підстав не можуть бути застосовані і норми п.200.5 ст.200 ПК України.

Сума податку на додану вартість, що враховується в залишку від'ємного значення бюджетного відшкодування (рядок 24 декларації) не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування таких сум з бюджету може бути здійснено тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні певних України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і в статті 200 ПКУ встановлена норма, якою передбачено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду без будь-яких обмежень по строку.

Згідно листів від 12.01.2012 № 808/7/15-3417-16 та від 12.01.2012 № 608/6/15-3415-16, Державною податковою службою України зазначено, що «платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення».

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення залишку від'ємного значення попереднього злітного періоду на суму 1 077 322,00 грн., у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 22.04.2014 № 0001502204 та 16.05.2014 № 0002112204 є такими, що підлягають скасуванню.

Також, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для складання акта камеральної перевірки від 22.05.2014, оскільки його було складено виключно з урахуванням попередніх висновків, викладених у актах від 19.03.2014 та від 29.04.2014, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 12.06.2014 №0002732204 також підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль