ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" березня 2009 р. Справа № 42/11-09
вх. № 118/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - Мирошниченко Ю.Ю. (дов.)
розглянувши справу за позовом ФО-П ОСОБА_2, смт. Дворічна Харківської області
до ЗАТ "Лозівський молочний завод", м. Лозова Харківської області
про стягнення 63970,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до ЗАТ "Лозівський молочний завод" про стягнення основного боргу у сумі 61983,95 грн., 3% річних у сумі 1482,37 грн. та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 504,66 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання умов договору доручення від 01.01.2008року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні вказує на те, що підприємством відповідача на користь позивача перерахована сума основної заборгованості в розмірі 61983,95 грн., просить не нараховувати інфляційні втрати та 3% річних та не стягувати з нього ці суми.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.
Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2(позивач) та Закритим акціонерним товариством "Лозівський молочний завод" (відповідач) 01.01.2008 р. був укладений Договір доручення б/н (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався від імені і за рахунок відповідача здійснювати дії, пов'язані з закупівлею у населення молока, а відповідач, відповідно, зобов'язався сплатити винагороду.
На виконання умов Договору позивач в період з 01.03.2008р. по 31.03.2008р. закупив у населення для відповідача 204347 (двісті чотири тисячі триста сорок сім) кілограмів молока цільного коров'ячого в перекладі на базисну жирність на загальну суму 351840,81 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини, копії яких надані до матеріалів справи.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що грошові кошти для здійснення розрахунку з постачальниками (фізичними особами) повірений одержує в касі довірителя протягом 10 днів після надання повіреним накопичувальних відомостей.
Накопичувальні відомості було надано позивачем відповідачу 01.04.2008р.
Відповідач перерахував позивачу грошові кошти для розрахунку із населенням в сумі 351840,81 грн., що підтверджується наданими копіями виписок з банку.
Пунктом 1.4. договору доручення від 01.01.2008року передбачено, що за відповідач зобов'язаний сплачувати позивачеві комісійну винагороду у розмірі 0,30 грн. за кожен кілограм молока цільного коров'ячого в перекладі на базисну жирність, від загальної маси товару, отриманого ним за угодами укладеними ФОП ОСОБА_2 із постачальниками (фізичними особами).
Згідно додаткової угоди від 15.03.2008 року до договору доручення від 01.01.2008року з 15.03.2008 року комісійна винагорода за кожен кілограм молока цільного коров'ячого в перекладі на базисну жирність була встановлена сторонами в розмірі 0,35 грн.
Відповідно до зазначених відомостей і проведеного позивачем розрахунку комісійна винагорода за надання послуг за вказаний період становить 66983,95 грн.
Пунктом 1.9 договору передбачено, що факт приймання товару довірителем є підставою для проведення розрахунку з постачальниками (фізичними особами) та повіреним відносно питання, що стосується комісійної винагороди.
Відповідно до п. 4.3 договору винагорода виплачується повіреному (позивачу) з каси довірителя (ЗАТ "Лозівський молочний завод") в момент отримання коштів для розрахунку з постачальниками (фізичними особами).
Як зазначає позивач, 03.07.2008р. відповідач частково здійснив з оплату винагороди в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується випискою з банку, дана оплата була здійснена з порушенням строків оплати.
У зв'язку з неповною оплатою винагороди позивачу у відповідача виникла заборгованість у сумі 61983,95 грн.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, позивач обґрунтовано пред'явив вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61983,95 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач перерахував на користь позивача кошти в сумі 61983,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 280 від 06.02.2009р.
Таким чином, на теперішній час відсутній предмет спору щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 61983,95 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 504,66 грн., а також 3% річних - 1482,37 грн.
Суд зазначає, що позивачем невірно розрахована сума інфляційних втрат, оскільки застосована невірна формула нарахування, сума інфляційних втрат за період квітень-червень 2008р. від суми заборгованості 66983,95 грн. складає 3533,95 грн., а за період вересень - грудень 2008р. (періоди, що застосовані позивачем) від суми заборгованості 61983,95 грн. - 4061,54 грн.
Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача суму, що є меншою, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 504,66 грн.
Щодо розрахунку 3% річних, то суд зазначає, що позивачем вірно розраховані 3% річних від суми заборгованості 66983,95 грн. за період з 10.04.2008р. по 03.07.2008р. в розмірі 463,46 грн., а за період з 04.07.2008р. по 20.12.2008р. позивачем розрахована прострочка 200 днів, в той час за даний період прострочка платежу складає 170 днів, а отже 3% річних за даний період від суми заборгованості 61983,95 грн. складає 933,38 грн., а не 1018,91 грн., у зв'язку з чим суд частково задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, а саме у сумі 1396,84 грн., в іншій частині відмовляє в стягненні.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи, що основна сума заборгованості відповідачем сплачена після звернення позивача з даним позовом до суду, то на відповідача покладаються витрати щодо сплати державного мита в сумі 638,85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44 - 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" (64600 Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 45-а, р/р 2600500070119 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589, код 00447310) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (62700 Харківська область, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АБ "Факторіал-Банк" м. Харків, МФО 351715, ідент.код НОМЕР_1) інфляційні втрати в сумі 504,66 грн., 3% річних у сумі 1396,84 грн., державне мито в сумі 638,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В частині стягнення 61983,95 грн. провадження у справі припинити.
В частині стягнення 85,53 грн. в задоволенні позовних вимог відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 16.03.2009р.
Судове рішення № 5500390, Господарський суд Харківської області було прийнято 10.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 42/11-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: