Рішення № 55001810, 12.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1514/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АН «У-Дачи» про повернення грошей сплачених в якості авансу,-

встановила:

06 серпня 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошей сплачених в якості авансу.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що 15 червня 2013р. між нею та ОСОБА_5 було укладено договір про передачу авансу, за яким вона домовилася з ОСОБА_5 про покупку у нього будинку № 2-А по провулку Зеленому в м. Білгород-Дністровському за 40000 доларів США, що на день укладення вказаного договору складало 324800грн., та передала ОСОБА_5 у якості авансу 10000 доларів США, що на момент передачі авансу складало 80120грн. Залишок коштів за купівлю спірного будинку в сумі 30000 доларів США вона була повинна сплатити власнику ОСОБА_5 через рік , після чого вони повинні були укласти договір купівлі-продажу будинку, але 15 липня 2013р. ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцями померлого є відповідачі по справі. В день укладення договору купівлі-продажу відповідачка ОСОБА_3 заявила про зміну умов продажуспірного житлового будинку, а саме вказала суму продажу вищу ніж та, що була узгоджена з її батьком та нею рік назад, що суперечило попередній домовленості, досягнутої при підписанні договору про передачу авансу від 15 червня 2013р., у звязку із чим позивачка відмовилась укладати договір купівлі-продажу та попросила повернути їй гроші, сплачені в якості авансу. До теперішнього часу вимоги позивачки щодо повернення їй сплаченого авансу відповідачами не виконана, що змусило її звернутися до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою суду від 03 березня 2015р. було задоволено клопотання ОСОБА_2, та залучено до участі у справі у якості співвідповідача сина померлого ОСОБА_5 ОСОБА_4 (а.с.84).

ОСОБА_2 остаточно уточнив позовні вимоги просила суд зобовязати ОСОБА_6 і ОСОБА_4 повернути в місячний термін аванс сплачений нею ОСОБА_5 в сумі 10000 доларів США по курсу на 10 березня 2015р. (а.с.87-89).

Рішенням суду від 06 липня 2015р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 80120грн. в якості авансу та судові витрати (а.с.195-197). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.195-197).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення на її користь суму авансу з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в розмірі 10000 доларів США, що еквівалентно 210000грн. з урахуванням курсу долару США на день ухвалення рішення суду, посилаючись на те, що суд в порушені вимог ч.2 ст.533 ЦК України, яка передбачає в разі, якщо у зобовязані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, та необґрунтовано не врахував курс долару США на час ухвалення рішення суду і стягнув лише суму авансу в розмірі 80120грн., які були еквівалентні 10000 доларів США на час сплати нею авансу, чим порушив її права (а.с.200-202).

Справу розглянуто у відсутності відповідача ОСОБА_4, який був належним чином сповіщений про слухання справи та подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозвязок доказів в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2013р. між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір про передачу авансу, за яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 у якості авансу 10000 доларів США, що на день виплати було еквівалентно 80120грн. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 домовилися, що ОСОБА_5 продасть ОСОБА_2 належний йому будинок № 2-А по провулку Зеленому в м. Білгород-Дністровському за 40000 доларів США, що на день укладення вказаного договору складало 324800грн., а залишок коштів за купівлю спірного будинку в сумі 30000 доларів США ОСОБА_2 була повинна сплатити власнику ОСОБА_5 через рік, після чого сторони зобовязалися укласти договір купівлі-продажу будинку, але 15 липня 2013р. ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцями померлого 15 липня 2013р. ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_6 і син ОСОБА_4А, які отримали 12 листопада 2014р. свідоцтва про право на спадщину за заповітом кожний по 1\2 частині житлового будинку № 2-А по провулку Зеленому в м. Білгород-Дністровському, який належав померлому ОСОБА_4 (а.с.63, 76).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі якій відповідає його частці у спадщині.

З свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 12 листопада 2014р., на імя ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вбачається, що вони отримали спадщину після померлого 15 липня 2013р. ОСОБА_7 кожний по 1\2 частині житлового будинку № 2-А по провулку Зеленому в м. Білгород-Дністровському, який належав померлому ОСОБА_4 Вартість спадкового майна складає 284970грн., а 1\2 частка спадкового майна складає 142485грн. (а.с.63, 76).

Тобто відповідно до вимог ст.1218 ЦК України спадкоємці ОСОБА_4 і ОСОБА_6 зобовязані задовольнити вимоги ОСОБА_2 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, а саме в сумі 142485грн.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 фактично визнали позовні вимоги ОСОБА_2 та просили стягнути з них сплачені нею у якості авансу за будинок їх батьку гроші в сумі 80120грн.

Але, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що аванс надавався позивачкою у національній валюті гривні в розмірі 80120грн., та суд першої інстанції в порушені вимог ст.1218 ЦК України безпідставно стягнув аванс з відповідачів на користь позивачці в солідарному порядку, також вказав, що в рівних частках саме у грошовій одиниці гривні.

Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, якщо у зобовязані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом.

З договору про передачу авансу від 15 червня 2013р. вбачається, що між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір про передачу авансу, за яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 у якості авансу 10000 доларів США, що на день виплати було еквівалентно 80120грн. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 домовилися, що ОСОБА_5 продасть ОСОБА_2 належний йому будинок № 2-А по провулку Зеленому в м. Білгород-Дністровському за 40000 доларів США, що на день укладення вказаного договору складало 324800грн., а залишок коштів за купівлю спірного будинку в сумі 30000 доларів США ОСОБА_2 була повинна сплатити власнику ОСОБА_5 через рік, після чого сторони зобовязалися укласти договір купівлі-продажу будинку (а.с.4, 6-7).

Тобто сторони відповідно до вимог ч.2 ст.533 ЦК України у зобовязані визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, та сума, що підлягає сплаті у гривнях, також була визначена за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Тому з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 гроші сплачені в якості авансу в сумі 235043грн.65коп., що еквівалентно 10000доларів США, та слід стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 в сумі 117521грн.82коп., з ОСОБА_4 в сумі 117521грн.82коп., з урахуванням отриманої частки у спадщині, і з урахуванням офіційного курсу гривні щодо долару США, встановленого Національним банком України на 12 січня 2016р., якій складає: 100 доларів США 2350.4365 (10000 доларів США складає 235043грн.65коп. - а.с.258).

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 1330грн., витрати в сумі 242грн., а саме 121грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову; 121грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів, які суд також безпідставно стягнув з відповідачів солідарно, в той час, як слід стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати в рівних частках,а саме: з ОСОБА_3 в сумі 786грн., з ОСОБА_4 в сумі 786грн.

Згідно ч.1 п.п.1,3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2015р. скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АН «У-Дачи» про повернення грошей сплачених в якості авансу задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 гроші сплачені в якості авансу в сумі 235043грн.65коп. в рівних частках, з ОСОБА_3 в сумі 117521грн.82коп., з ОСОБА_4 в сумі 117521грн.82коп.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати в рівних частках, з ОСОБА_3 в сумі 786грн., з ОСОБА_4 в сумі 786грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: С.О. Погорєлова

ОСОБА_8