Рішення № 55001159, 15.12.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5135/15-ц

Провадження № 2/500/2545/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі Петровій В.В.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

представника 3-ї особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила та яким просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку по сплаті аліментів в розмірі 90738 грн. 23 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 850 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21.02.2013 року до досягненням дитиною повноліття, а саме по 30.10.2024 року. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2013 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2013 року залишено без змін. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2013 року набрало законної сили з 31.10.2013 року та дата не виконання зазначеного рішення суду відраховується з 01 листопада 2013 року. Відповідач ОСОБА_2 виплачував аліменти нерегулярно, а саме аліменти за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року було сплачено у березні 2014 року, а аліменти за травень, червень, серпень, жовтень 2014 року, а також січень та березень 2015 року у квітні 2015 року. Тобто, відповідач сплачував аліменти частково та не своєчасно та позивач самостійно утримувала їх неповнолітнього сина, який проживає разом з нею та находиться на її утриманні. Заборгованість з квітня 2014 року по червень 2015 року була погашена відповідачем після арешту його автомобіля «МАZDА СХ-9» 2007 року виписку, придбаного відповідачем 30.10.2014 року.

Також, як за значено позивачем в позові враховуючи те, що заборгованість по аліментам виникла саме з вини відповідача, внаслідок порушення аліментних зобовязань, які були на нього покладені, про які він знав і які своєчасно не виконував тому позивач вважає, що має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми не сплачених аліментів за кожен день прострочення в розмірі 90738 грн. 23 коп., відповідно до доданого розрахунку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі

та заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 850 грн., щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 30.10.2024 року. Зазначеним рішенням стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі, оскільки встановлено що в період, що передував винесенню рішення відповідач мав мінливий нерегулярний дохід від підприємницької діяльності в сумі 3405 грн. на місяць. Крім цього, судом при визначенні розміру аліментів не прийнято до уваги те, що на момент винесення рішення відповідач мав дружину, яка знаходилась у відпустці у звязку з вагітністю та пологами. 17.02.2014 року відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по стягненню з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 850 грн., щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття тобто до 30.10.2024 року згідно вищезазначеного рішення суду від 05.06.2013 року, яке набрало законної сили 31.10.2013 року. Аліменти стягуються з лютого 2013 року тобто з моменту подачі позову про стягнення аліментів до суду, однак примусове виконання рішення суду розпочате в лютому 2014 року.

Також, як зазначено відповідачем ОСОБА_2 в запереченнях, аліменти стягуються з моменту подачі позову до суду, та відповідно утворилась заборгованість за період судового провадження в суді першої та апеляційної інстанції та проміжку отримання виконавчого документу і звернення до примусового виконання. Тобто, в період з лютого 2013 року по лютий 2014 року заборгованість по аліментах утворилась не з вини відповідача, оскільки виконавчий документ до примусового виконання не звертався. Відповідно за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року неустойка (пеня) не може бути нарахована, оскільки заборгованість по аліментам виникла не з вини відповідача та виконавче провадження не було відкрито. З положень ч. 3 ст. 197 СК України, вбачається, що заборгованість по аліментам виникає лише після звернення виконавчого листа до виконання. В даному випадку виконавче провадження відкрито в лютому 2014 року та вже в березні 2014 року заборгованість в сумі 11263 грн. погашена, тобто заборгованість виникла лише з квітня 2014 року.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 просив суд зменшити розмір неустойки з урахуванням його матеріального та сімейного становища і визначити причини за яких виникла заборгованість поважними. Так, в першому кварталі 2014 року, відповідач призупинив свою підприємницьку діяльність, також він не отримував дохід у 2013 році, а з 09.07.2014 року припинив свою підприємницьку діяльність та з 13.05.2015 року перебуває на обліку як безробітний в Ізмаїльському центрі зайнятості і до теперішнього часу не працю та не отримує дохід. Також відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 і 16 липня 2013 року в них народився син ОСОБА_6. У звязку із тим, що дружина працює, догляд за дитиною здійснює відповідач, а на його утриманні також знаходиться його пристаріла мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 і в звязку з цим він просить визнати причини з яких виникла заборгованість поважними.

В свою чергу, відповідач просить застосувати положення ст. 267 ЦК України в частині вимог, щодо яких сплив строк позовної давності, тобто до липня 2014 року.

Представник третьої особи, відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, в судовому засіданні надав пояснення і висловив позицію щодо прийняття рішення по справі на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 850 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21.02.2013 року до досягнення сином повноліття, а саме по 30.10.2024 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2013 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2013 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2014 року серії ВП №42104254 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №500/1071/13-ц виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з 21.02.2013 року до 30.10.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості від 22.07.2015 року наданого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, встановлено розмір заборгованості по виконавчому листу № 500/1071/13-ц, виданому Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 850 грн. щомісячно починаючи з 21.02.2013 року. Станом на 01.07.2015 року заборгованість відсутня.

Статтею 180 СК Українивстановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», а також у статтях 194 - 197 СК України.

Так, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Відповідно до ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували предявленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, предявленим до виконання, аліменти не стягувалися у звязку з розшуком платника аліментів або у звязку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за минулий час.

Враховуючи все вищезазначене, суд погоджується з розрахунком заборгованості по аліментам, складеним державним виконавцем у відповідності до діючого законодавства та за весь період заборгованості. Наявні у матеріалах справи розрахунки не оспорювались сторонами.

За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми не сплачених аліментів за кожен день прострочення. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістомстатті 196 СК Українипеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, яка відповідно до приписів ЦПК України є обовязковою для застосування судами.

Відповідно до приписів ст.360-7 ЦК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права

Тому, на підставі аналізу змісту ст. 196 СК України, суд прийшов до висновку, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати настає у випадку порушення цим платником аліментних зобов'язань, які були на нього покладені, про які він знав і які своєчасно не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, тому посилання відповідача щодо наявність на утриманні іншої дитини, дружини, матері та відсутності відповідних доходів не звільняє його від передбаченої цією нормою відповідальності, тим більш при наявності даних про реєстрацію 30.10.2014 року на імя відповідача автомобіля «МАZDА СХ-9» 2007 року виписку, вартість якого свідчить про можливість відповідачем сплачувати щомісячно аліменти у сумі 850 грн.

Також, приймається до уваги та обставина, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2013 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2013 року про стягнення аліментів залишено без змін, тоді як відповідачем ОСОБА_2 перша виплата по аліментам була проведена лише в березні 2014 року і в подальшому виплати проводились не завжди своєчасно та в повному обсязі, що свідчить про не належне виконання обов'язку батька утримувати дитину до досягнення нею повноліття в розумінні ст. 180 СК України, що в свою чергу призводить до правових наслідків передбачених ст. 196 СК України, а саме відповідальності за прострочення сплати аліментів.

Виходячи з викладеного, судом також не встановлено підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки, або можливості її зменшення.

За таких обставин, неустойка (пеня) за період з 21 лютого 2013 року по 01 червня 2015 р. має бути стягнута з відповідача у розмірі 6 019,41 грн. виходячи з наступного розрахунку:

№ з/прік та місяцьРозмір аліментів в грн. нарахованоРозмір аліментів в грн. виплаченоЗалишок боргу в місяць1 відсоток від розміру заборгованостіКількість днів в місяціРозмір пені в гривнях 2013 рік 2лютий212,52212,522,132859,64 3березень850,00850,008,5031263,50 4квітень850,00850,008,5030255,00 5травень850,00850,008,5031263,50 6червень850,00850,008,5030255,00 7липень850,00850,008,5031263,50 8серпень850,00850,008,5031263,50 9вересень850,00850,008,5030255,00 10жовтень850,00850,008,5031263,50 11листопад850,00850,008,5030255,00 12грудень850,00850,008,5031263,50 2014 рік 1січень850,00850,008,5031263,50 2лютий850,00850,008,5028238,00 3березень850,0011 263,000,000,00310,00 4квітень850,00850,008,5030255,00 5травень850,00850,008,5031263,50 6червень850,00850,008,5030255,00 7липень850,00398,00452,004,5231140,12 8серпень850,00850,008,5031263,50 9вересень850,00497,50352,503,5330105,90 10жовтень850,00850,008,5031263,50 11листопад850,00398,00452,004,5230135,60 12грудень850,00199,00651,006,5131201,81 2015 рік 1січень850,00850,008,5031263,50 2лютий850,00197,00653,006,5328182,84 3березень850,00850,008,5031263,50 4квітень850,008 510,230,000,00300,00 5травень850,00850,008,5031263,50 6червень850,001 700,000,000,00300,00 ВСЬОГО:6 019,41

В свою чергу, згідно ч.1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Таким чином, підстав для застосувати положення ст. 267 ЦК України при вирішенні питання щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів згідно до ст. 196 СК України, не вбачається, відповідно до ч.1 ст. 20 СК України і неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів підлягає стягненню з 21.02.2013 року.

Враховуючи з вищевикладеного, суд не погоджується з розрахунком позивача ОСОБА_1 щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 90738 грн. 23 коп. та вважає можливим позов задовольнити частково, виходячи з вищенаведеного розрахунку та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 6019 грн. 41 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії КМ 472393 від 05.07.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії КМ № 722275 від 12.07.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 6019 (шість тисяч девятнадцять) гривень 41 (сорок одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії КМ 472393 від 05.07.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2015р.

Суддя: ОСОБА_8