Рішення № 55000842, 14.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/12103/14-ц 14.01.2016 14.01.2016 14.01.2016

Провадження №22-ц/784/31/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/12103/14-ц

Провадження № 22ц/784/31/16 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія 30 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 січня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участі: позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4І,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 серпня 2015 року

за позовом

ОСОБА_3 до приватного підприємства «Житлобуд-6» (далі ПП «Житлобуд-6»), третя особа Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПП «Житлобуд-6» про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач зазначав, що з 9 жовтня 1978 року по 30 грудня 2013 року працював муляром в будівельно-монтажному управлінні «Житлобуд-6», правонаступником якого є ПП «Житлобуд-6». 5 грудня 2011 року йому виповнилось 55 років та відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він мав право на отримання пільгової пенсії згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року (далі Список № 2), оскільки мав стаж роботи, не менше 12 років 6 місяців.

Для призначення цієї пенсії він 7 грудня 2011 звернувся до відповідача. Проте йому було відмовлено. Крім того, відповідач відмовив йому видати уточнюючу довідку про особливий характер роботи та умови праці, що підтвердить право на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2012 року та 13 грудня 2013 року зобовязано ПП «Житлобуд-6» видати позивачу вказану довідку.

Лише після цього він мав можливість звернутись до органів Пенсійного фонду для оформлення пенсії на пільгових умовах.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 55419 грн. 6 коп., виходячи з розміру не отриманої пенсії.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 серпня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 і не міг одержати доходи у вигляді пенсії, оскільки не звертався до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення ним 55 років.

Однак, з таким висновком у повній мірі погодитись не можна.

Так, із матеріалів справи вбачається, що з 9 жовтня 1978 року по 30 грудня 2013 року ОСОБА_3 працював муляром в будівельно-монтажному управлінні «Житлобуд-6», правонаступником якого є ПП «Житлобуд-6».

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

5 грудня 2011 року ОСОБА_3 виповнилось 55 років. 7 числа того ж місяця він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії (а.с. 12).

Однак, відповідач відмовив позивачу у прийнятті такої заяви, посилаючись на те, що призначенням пенсії займаються лише органи Пенсійного фонду (а.с. 13).

Крім того, відповідач відмовив позивачу у видачі уточнюючої довідки, передбаченої Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (а.с. 11, 13).

Рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2012 року по справі № 2-6184/11 та від 13 грудня 2013 року по справі № 490/7104/13-ц зобовязано ПП «Житлобуд-6» видати ОСОБА_3 вказану довідку.

При цьому, задовольняючи вимоги ОСОБА_3 по справі № 490/7104/13-ц, суд виходив з незаконності відмови ПП «Житлобуд-6» у видачі позивачу уточнюючої довідки, за наявності у останнього спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

На виконання вказаного судового рішення 23 червня 2014 року відповідач видав позивачу зазначену довідку, після чого, 3 липня 2014 року, останній звернувся в управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

У зв'язку із зверненням позивача до управління Пенсійного фонду лише 3 липня 2014 року, останньому було призначено пенсію саме з цієї дати (а.с. 26).

Згідно ст. 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Такий же порядок подачі працюючим громадянином заяви про призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України через уповноважену посадову особу підприємства, на якому працює даний громадянин, передбачено пунктом 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Крім того, відповідно до п.п. 34, 35 цієї Постанови посадова особа підприємства зобов'язана не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах. Посадова особа у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і направляє їх до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або за місцем проживання (реєстрації) особи. Для забезпечення повноти відомостей про застраховану особу, якій призначається пенсія, подається комплект первинної звітності страхувальника до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період після останнього звіту до дати подання заяви про призначення пенсії включно. У необхідних випадках надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.

Отже, саме на посадових осіб підприємства покладено обовязок повідомити працівника про виникнення у нього права на пенсію на пільгових умовах, а також оформити та направити до органів Пенсійного фонду усі необхідні документи для призначення пенсії працівнику.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не лише не повідомив позивача в передбачені законом строки про виникнення у нього права на пенсію на пільгових умовах, а взагалі відмовився оформлювати відповідні документи за його зверненням про призначення такої пенсії.

Такі дії були вчиненні відповідачем лише на виконання судового рішення.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що були відсутні підстави для оформлення ОСОБА_3 документів для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2, оскільки за період з 1978 по 1992 роки позивач не мав спеціального стажу для такої пенсії. Крім того, на думку відповідача, позивач мав звернутись безпосередньо до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Однак, такі доводи суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.

Так, звернення позивача за призначенням пенсії саме до підприємства відповідача, на якому він працював, відповідає вимогам ст. 80 Закону № 1788-XII та п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Обставини наявності у ОСОБА_3 спеціального стажу за період з 1978 по 1992 роки для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а також неправомірність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу уточнюючої довідки, без якої йому не могло бути призначено пенсію на пільгових умовах, встановлено зазначеним вище судовим рішенням по справі № 490/7104/13-ц, а тому такі обставини не підлягають доказуванню відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Закону № 1788-XII підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що незаконною відмовою відповідача у вчиненні дій, передбачених п. 35 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, були порушені права позивача на оформлення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з 55 років, в звязку з чим останній не отримав пенсію за період з 6 грудня 2011 року по 2 липня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з розрахунку Управління Пенсійного фонду в Заводському районі м. Миколаєва, розмір пенсії, яку міг би отримати позивач за вказаний період, складає 43105 грн. 3 коп. (а.с. 71).

Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу спричинено матеріальну шкоду у розмірі 43105 грн. 3 коп., яка підлягає відшкодуванню останньому.

Твердження позивача про те, що загальний розмір не отриманої ним пенсії складає 55419 грн. 6 коп., виходячи з розміру пенсії, призначеної в 2014 році, суперечить розрахунку органу Пенсійного фонду, в якому враховано розмір пенсії саме за спірний період.

За таких обставин, позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково на суму 43105 грн. 3 коп.

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, рішення підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 905 грн. 20 коп. судового збору, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог та розміру судового збору, сплаченого апелянтом.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Житлобуд-6» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 43105 грн. 3 коп., а також 905 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_5