Рішення № 55000814, 13.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3719/14-ц 13.01.2016 13.01.2016 13.01.2016

Провадження №22-ц/784/192/16

Справа 489/3719/14-ц

Провадження 22ц-/784/192/15 Головуючий по 1 інстанції Кокорєв В.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2016р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Харитонової І.В., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015р.

за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсними правочинів, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У травні 2014р. ОСОБА_6 предявив позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що 18 травня 2010р. уклав з ОСОБА_4 договір позики, за умовами якого остання отримала 79259 грн. під 6% за місяць до 18 травня 2011р. Цього ж дня ОСОБА_4, ОСОБА_5 за договором іпотеки передали ОСОБА_6 належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем позикових зобовязань, позивач просив в рахунок заборгованості у сумі 171050 грн. 96 коп. звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки.

У листопаді 2014р. ОСОБА_4, ОСОБА_5 предявили зустрічний позов до ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів позики і іпотеки від 18 травня 2010р. з підстав укладення їх внаслідок фінансових труднощів, збігу тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, стягнення 170060 грн. збитків та відшкодування 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015р. первісний позов задоволено частково, а зустрічний відхилено. Постановлено у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 18 травня 2010р. в сумі 161914 грн. 06 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки належну ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за оцінкою, визначеною субєктом оціночної діяльності.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 19 травня 2015р. рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015р. в частині часткового задоволення первісного позову і стягнення судових витрат скасовано з ухваленням нового про відмову в задоволенні цих вимог. Це ж рішення в частині зустрічного позову залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 19 травня 2015р. в частині первісного позову скасоване з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

В апеляційних скаргах представник відповідачів, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні первісного позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 травня 2010р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 укладено договір позики, за умовами якого остання отримала 79259 грн. (еквівалентно 10000 дол. США) під 6% в місяць від суми позики в гривнях (еквівалентно 600 дол. США) до 18 травня 2011р.

При неповерненні суми позики своєчасно позикодавець вправі предявити цей договір до стягнення з урахуванням індексу інфляції, а також сплати 10% від суми позики (п.п.в п.2 договору позики).

З метою належного виконання позикових зобовязань 18 травня 2010р. ОСОБА_4, ОСОБА_5 за договором іпотеки передали ОСОБА_6 належну їм на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно наданого позикодавцем розрахунку заборгованість позичальника станом на 09 лютого 2015р. складає 171050 грн. 96 коп., яка складається з неповернутої позики - 6000 дол. США, що еквівалентно 138783 грн. 48 коп., штраф 1000 дол. США, що еквівалентно 23130 грн. 58 коп., три проценти річних 9136 грн.

За таких обставин, а саме доведеності факту неналежного виконання позикових зобовязань, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.ст.526,527,530,1046,1048 ЦК, ст.33 Закону „Про іпотеку для задоволення первісного позову.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості по договору позики в розмірі трьох процентів річних не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК.

Посилання в апеляційній скарзі на не співмірність боргу з вартістю предмета іпотеки не можна визнати обґрунтованими, тому що положення ч.3 ст.39 Закону „Про іпотеку застосовуються лише у разі реалізації іпотекодержателем права на дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки. В даному ж випадку термін повернення позики сторони обумовили 18 травня 2011р.

Аргументи відповідача щодо неповідомлення позичальника про усунення порушень зобовязання теж є безпідставними, так як ця обставина не є перешкодою для звернення позикодавця за захистом свого порушеного права безпосередньо до суду (ст.35 Закону „Про іпотеку п.6.1. іпотечного договору) та не порушує права позичальника, якому процесуальним законом гарантована можливість доведення безпідставності позову.

В той же час при вирішенні питання про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації суд обмежився посилання на майбутню оцінку, яку буде визначено незалежним субєктом оціночної діяльності, що суперечить положенням ч.1 ст.39 Закону „Про іпотеку.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору іпотеки (п.1.4) його сторони визначили, що вартість предмета іпотеки є приблизною і становить 250000 грн.

Згідно з висновком субєкта оціночної діяльності ПМП „Осіріс ринкова вартість предмета іпотеки станом на лютий 2015р. складає 404540 грн. (а.с.222-240) і не заперечувалась жодною із сторін.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в цій частині в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.303,307-309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015р. в частині визначення ціни реалізації предмета іпотеки змінити зазначивши початкову ціну для подальшої його реалізації 404540 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: