Ухвала суду № 54999906, 23.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/8030/2015 Головуючий 1 інст. Міндарьова М.Ю.

Справа № 646/6170/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору поставки, повернення сплачених коштів, стягнення пені та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

13 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про розірвання договору поставки, повернення сплачених коштів за товар, стягнення пені за непоставлений товар до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту ФОП ОСОБА_4Ю.) і просив ухвалити рішення, яким: розірвати договір поставки №1 (далі Договір), укладений 23.01.2015 року між ним і ФОП ОСОБА_4, а також стягнути на його користь з ФОП ОСОБА_4:

-40000 грн. сплачених ним коштів у якості попередньої оплати за товар;

-262 грн. 35 коп. пені, що складається з 0,1% від вартості непоставленого товару за період з 14.02.2015 року по 07.04.2015 року, згідно умов п.7.3 Договору;

-5000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди;

-2500 грн. у якості компенсації понесених ним витрат по оплаті правової допомоги;

-витрати, повязані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_5 вказував, що 23.01.2015 року уклав з ФОП ОСОБА_6 договір поставки №1 за умовами якого ФОП ОСОБА_4 зобовязалася передати йому Рубильну машину МР з гідроподачею, навісну на трактор за ціною 55400 грн., а він зобовязався оплатити вартість товару шляхом попередньої оплати у розмірі 72% від вартості товару, що складає 40000 грн., прийняти товар і сплатити решту вартості товару у сумі 15400 грн.

Виконуючи умови договору, він сплатив ФОП ОСОБА_4 40000 грн. у якості попередньої оплати і повідомив про готовність прийняття товару та остаточного розрахунку, однак ТОВ ОСОБА_4 товар не поставила. Направлена 02.03.2015 року на адресу ФОП ОСОБА_4 письмова претензія з вимогою виконання нею умов договору залишена без задоволення, будь-якої відповіді до дня звернення до суду він не отримував.

Справа тривалий час знаходилася в провадженні суду, судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням ФОП ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи у звязку необхідністю надання їй додаткового часу для підготовки, у звязку з відрядженням, у звязку з її відпусткою, у звязку з відпусткою представника (а.с.22, 27, 32, 41).

Зважуючи на створені відповідачем та її представником ускладнення у вирішення спору, які виразилися в ухилення відповідача та її представника від явки в суд, ухилення від подання обґрунтованих заперечень на позов, неодноразові відкладення розгляду справи, представник позивача подав до суду заяву про вирішення справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення про задоволення позову на підставі наданих суду доказів.

Однак суд першої інстанції заяву представника позивача залишив без задоволення.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.09.2015 року відмовлено у задоволенні позову з посиланням на те, що позивач не довів факту порушення умов договору з вини відповідача ФОП ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_5 вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що суд безпідставно залишив без належної правової оцінки надані ним докази виконання ним умов договору та порушення цих умов з боку відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_5 і просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи, надав для огляду оригінали письмових доказів, копії яких надавав суду першої інстанції Договір поставки №1 від 23.01.2015 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 23.01.2015р. про прийняття ФОП ОСОБА_4 від нього 40000 грн. у якості попередньої оплати за обладнання, претензії-вимоги ОСОБА_5 від 02.03.2015р. на адресу ФОП ОСОБА_4 про виконання умов договору, квитанції підприємства УДППЗ «Укропошта» про прийняття 02.03.2015 року вказаної поштової кореспонденції для її відправлення.

Відповідач в судове засідання не зявилася, хоча належним чином, відповідно до вимог ст.ст.74,76 ЦПК України, повідомлена про час та місце розгляду справи апеляційним судом, підтвердженням чого є поштове повідомлення про отримання нею судової повістки 16.12.2015 року, про причину неявки та про відношення до апеляційної скарги не повідомила.

Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Судом встановлено, підтверджується належними письмовими доказами, що 23 січня 2015 року ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 уклали договір поставки №1, за умовами якого постачальник (ФОП ОСОБА_4Ю.) зобовязалася передати, а покупець (ОСОБА_5І.) оплатити попередньо 72% вартості товару, що становить 40000 грн., прийняти товар і оплатити решту 15400 грн. від вартості товару рубильної машини МР з гідроподачею, навісною на трактор.

В той же день 23.01.2015 року ОСОБА_5 сплатив ФОП ОСОБА_4 40000 грн, що становить 72% ціни товару, як це і передбачено п.5.2 Договору, однак ФОП ОСОБА_7 товар йому не поставила. 02.03.2015 року ОСОБА_5 надіслав на вказану у договір адресу ФОП ОСОБА_4Є претензію-вимогу, в якій просив у 10-денний строк поставити товар у відповідності з умовами договору, а у разі неможливості виконання зобовязання, просив повернути сплачені ним кошти у сумі 40000 грн.

Рішення про відмову у задоволенні позову суд обґрунтовував посиланням на не доведення того, що договір не виконано з вини відповідача, оскільки позивач не надав доказів виконання ним передбачених п.п.5.1-5.2 умов Договору про безготівковий розрахунок на поточний банківський рахунок, вважаючи, що надана позивачем копія квитанції прибуткового касового ордеру №1 від 23.01.2015 року про прийняття ФОП ОСОБА_4 від ОСОБА_5 40000 грн. не є доказом безготівкового перерахування позивачем попередньої оплати за товар.

Однак з таким рішенням колегія суду погодитися не може, оскільки воно ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дійсно, розділом 5 «Умови оплати» Договору поставки №1 передбачено, що оплата товару здійснюється безготівковим перерахунком на поточний банківський рахунок Постачальника. При цьому має бути здійснена попередня оплата в розмірі 72% від вартості товару, що складає 40000 грн. з моменту погодження заявки сторонами, а оплата 28% вартості товару, що складає 15400 грн. по факту готовності товару для відвантаження на поточний рахунок Постачальника, вказаний у Договорі.

Разом з тим, відповідач ФОП ОСОБА_4 в день укладення Договору, 23.01.2015 року прийняла від ОСОБА_5 попередню оплату за товар у сумі 40000 грн. готівкою, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 23.01.2015 року, тобто за обопільною згодою сторони фактично змінили передбачений п.п.5.1, 5.2 Договору спосіб розрахунку, підтвердивши цю зміну письмово, шляхом оформлення відповідного платіжного документу.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інакше не встановлено договором або законом.

Оскільки ФОП ОСОБА_8 без будь-яких застережень прийняла готівкою 40000 грн., які у відповідності до п.5.2 Договору становлять 72% попередньої оплати за товар, і у подальшому, в тому числі і після звернення 02.03.2015р. покупця з претензією-вимогою, а потім і предявлення покупцем в суд 13.05.2015р. позову до неї ОСОБА_8 з цього приводу ніяких претензій до покупця не предявляла, вважається, що сторони узгодили відмінний від зазначеного у п.п.5.1, 5.2 Договору спосіб розрахунку за товар, тобто допустили можливість здійснення попередньої оплати готівкою.

Подана покупцем 02.03.2015 року у відповідності до передбачених п.п.3.1, 3.2 Договору заявка (претензія-вимога) на поставку товару, за який здійснено попередню оплату у сумі 40000 грн., постачальник ФОП ОСОБА_4 залишила без задоволення, а також не здійснила жодної дії з метою виконання взятих зобовязань або узгодженні умов їх виконання у звязку із зміною обставин і після предявлення покупцем ОСОБА_3 до неї позову.

Усупереч передбаченої п.3.1 Договору умовою ФОП ОСОБА_4 не виконала свої зобовязання і на протязі 20 робочих днів з моменту отримання заявки, зважуючи на здійснення покупцем 23.01.2015 року попередньої оплати в узгоджений сторонам спосіб, товар покупцю ОСОБА_3 не поставила.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Покупець ОСОБА_3 скористався одним з передбачених ч.2 ст.693 ЦК України прав і звернувся до суду з позовною вимогою про повернення суми попередньої оплати, для задоволення якої відсутні перешкоди.

Крім того, підлягає задоволенню і вимог ОСОБА_3 про стягнення з ФОП ОСОБА_4, відповідно до умов п.7.3 Договору, пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за період з 14.02.2015р. по 07.04.2015р. , що становить 262 грн.35 коп.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн. та стягненні з відповідача 2500 грн. у якості компенсації витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають у звязку з відсутністю передбачених ст.1167 ЦК України складових настання такої відповідальності, відсутністю в укладеному сторонами Договорі поставки №1 від 23.01.2015 року зазначення про відповідальність у формі відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору, у звязку з відсутністю доказів надання оплатної правової допомоги позивачу особою, яка за законом має на це право, відсутністю розрахунку вартості наданих послуг, акту приймання-передачі виконаної роботи.

У звязку з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 на якого користь з відповідача ФОП ОСОБА_4 підлягає стягненню сума судових витрат у виді сплаченого позивачем судового збору, розмір якої у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України визначається пропорційно до частки задоволених вимог і становить 121 грн.80 коп.

Оскільки судовий збір позивачем був сплачений не у повному обсязі, недоплачений до державного бюджету судовий збір у сумі 402 грн.61 коп., підлягає стягненню з відповідача ФОП ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.2ч.1 ст.307, п.п.3,4 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2015 року скасувати і ухвалити нове.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розірвати укладений 23.01.2015 року між фізичної-особою підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір поставки № 1 рубильної машини МР з гідропередачею, навісний на трактор.

Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 40000 грн. сплачених ним коштів у якості попередньої оплати.

Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у сумі 262 грн. 35 коп.

Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 121 грн. 80 коп. у якості часткової компенсації витрат по сплаті судового збору за позовні вимоги немайнового характеру.

Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 402 грн.61 коп.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.В. Кісь

Судді: І.С. Кіпенко

ОСОБА_2